Постанова № 6971701, 26.11.2009, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-а-8527-2009р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2009 р. Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Харченко О.П.

Без участі сторін

розглянувши у порядку письмового провадження у залі суду в м.Артемівську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Артемівської райдержадміністрації визнання дій неправомірними та зобовязання дорахування і виплати додаткової суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

В С Т А Н О В И В :

18.11.2009 року позивачка звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначила, що згідно із рішенням Конституційного Суду України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) деякі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 р.», а саме абзац третій частини другої ст.56 цього Закону, щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Тому управління праці та соціального захисту Артемівської райдержадміністрації населення (далі по тексту УПСЗН) повинне було до нарахувати та сплатити позивачеві допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. до досягнення ним трирічного віку у розмірі, встановленому ст.43 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою непрацездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», але відповідачем цього зроблено не було. На підставі вищевикладеного позивач просить суд визнати бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Артемівської райдержадміністрації незаконною, стягнути з УПСЗН недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років за 2007 рік у розмірі 2166,52 грн. Також просить суд поновити пропущений нею строк позовної давності, про що подала заяву.

26.11.2009 року відповідач подав до суду заперечення у яких вказав, що позивач отримувала грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначення і виплати допомоги сімям з дітьми» від 11.01.2007р. № 13. На підставі ст.56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V було зупинено дію ст.ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-ХІ в якій встановлювалась допомога по догляду за дитиною до 3-х років (особам, не застрахованим в системі загальнообовязкового державного соціального страхування) в розмірі встановленого Законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. На виконання ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 р.» була встановлена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 грн. (для незастрахованих осіб). Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. В ч.2 ст.95 Конституції України передбачено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загально - суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Управління праці та соціального захисту населення Артемівської райдержадміністрації є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, який у своїй діяльності підпорядковується головному розпоряднику та діяльність якого координується відповідно до ч.4 ст.22 Бюджетного кодексу. Головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями. Затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Відповідно до ч.2 ст.51 Бюджетного Кодексу до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.Затвердження, а також коригування протягом бюджетного року кошторисів бюджетних установ здійснюється розпорядниками коштів відповідно до затвердженого т бюджетного розпису Державного бюджету. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо здійснення видатків, визначає обсяг спрямування коштів та виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень. Розпорядники бюджетних коштів беруть зобовязання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами (ч.5 ст.51 Бюджетного кодексу4 України).Виходячи з існуючих фінансових можливостей, держава гарантує виплату зазначеної допомоги в розмірі, встановленому в постанові КМУ «Деякі питання призначення і виплати допомоги сімям з дітьми» № 13 від 11.01.2007 р. (зі змінами від 11.07.2007 р.).Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнані неконституційними деякі положення статей ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 № 489-У, щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до 3-х років і не внесені відповідні зміни до законодавства.Тому виплати, передбачені Законом України «Про державну допомогу сімям з дітьми», які базуються на виплаті встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, виплачувались в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 13 від 11.01.2007 р.В зазначеній постанові допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 грн. (для незастрахованих осіб).Таким чином, фінансування витрат, повязаних з виплатою допомоги, здійснювались з розрахунку розміру сум, визначених постановою КМУ від 11.01.2007 р. № 13.Також вказала на те, що позивачем пропущений річний строк для звернення до суду без поважних причин. Просить у позові відмовити.

Позивач та представник відповідача у судове засідання не зявилися , надали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність у зв»язку із чим судовий розгляд справи у відповідності із ст.122 ч.3 КАС України здійснюється у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України "Про державну допомогу сім”ям з дітьми".

Тобто, Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей. Статтею 5 цього Закону визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо нарахування та виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення нею трирічного віку.

Суд вважає помилковим висновок представника відповідача щодо правомірності застосування при здійснення зазначених виплат положень Постанови КМУ від 11.01.2007 року № 13, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми” передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з "дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.

Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Крім зазначеного, суд враховує наступне.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 та від 11 січня 2007 р. N 13") передбачено, що на виконання статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір).

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу.

Закони та інші нормативно правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Постанови, положення, порядки готуються на підставі законів України, актів чи доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, рішень урядових комітетів, доручень Прем'єр - міністра, Першого віце - прем'єр - міністра, віце - прем'єр - міністрів (пункт 10 розділу VI Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України від 05 червня 2000 року № 915).

Таким чином, нормативно - правові акти КМУ повинні відповідати актам вищої юридичної сили.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року ,№ 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-У зупинена на 2007 рік дія статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-У.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, з 9 липня 2007 року відновлена дія статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" затверджений на 2007 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила дитину сина ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження (а.с.10) і не оспорює відповідач, в звязку з чим вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримувала відповідну грошову допомогу, передбачену діючим законодавством України, виплату якої з 01.07.2007р. по 31.12.2007 р. здійснювало Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради .

Фактично УПСЗН Артемівської міської ради виплатило позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за вказаний період у розмірі 632 грн. 88 коп., що підтверджує довідка (а.с.16).

За термін з 09 липня по грудень 2007 року включно їй виплатили:

З 09.07.2007 року по 31.07.2007 року 101.16 грн .: 31 день х 23 дня = 74,98 грн.

Липень 74,98 грн.

Серпень 103,41 грн.

Вересень 104,85 грн.

Жовтень 104,85 грн.

Листопад 107,73 грн.

Грудень 110,88 грн.

що усього за вказаний період складає 606 грн. 70 коп.

Виходячи із загальних засад пріоритетності Конституції України та законів над урядовими нормативними актами суд вважає, що оскільки положення статей 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-У визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року,то задоволення позову за 2007 рік підлягає лише з 9 липня 2007 року і відповідач повинен був сплачувати допомогу у наступних сумах:

9.07.2007року по 31.07.2007року 463грн.: 31 день х 23 дня = 343,52грн.

Липень (463грн.: 31 день х 23 дня) = 343,52грн.

Серпень 463грн.

Вересень 463грн.

Жовтень 470грн.

Листопад 470грн.

Грудень 470грн.,

що складає 2679,52 грн.

Тому недоплачена сума допомоги ОСОБА_1 по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку становить:

2679 грн. 52 коп. ( сума, яка повинна була виплачена.) 606 грн. 70 коп. ( сума, яка була вже виплачена) = 2072,82 грн.

З врахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про те, що відповідачем здійснювалися дії по виплаті позивачці допомоги по догляду за дитиною ,яка здійснювалася в розмірі меншому ніж передбачено статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», тому позовні вимоги в частині визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо невиплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задоволенню не підлягають.

Враховуючи вище викладене, наявність в матеріалах справи доказів звернення позивачки до відповідача з заявою про виплату недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відмови відповідача на таке звернення (арк. справи 11), суд вважає за необхідне визнати неправомірною відмову відповідача в здійснення позивачу виплати недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивачки та її дитини, про захист яких вона просить.

Отже заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача недорахованої суми допомоги обґрунтовані на суму 2072,82 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до

адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно статті 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. До вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується відповідно до статті 20 Сімейного кодексу України.

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення Статтею 23 вказаного закону передбачено, що рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.

Відповідно до пункту 57 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751, у разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по вагітності і пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням та допомоги на дітей одиноким матерям перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, шо встановлює новий прожитковий мінімум .За пунктом 55 вказаного Порядку призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім'ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.

Вказаним Порядком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751 не встановлений кінцевий термін звернення за виплатою допомоги особою, яка мас право на отримання її у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Жодним з перелічених нормативних актів не встановлені обмеження щодо звернення за виплатою передбаченого відповідним законодавством розміру допомоги та оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо відмови в виплаті допомоги в належному розмірі.

Виходячи з наведених норм законодавства, суд вважає, що приписи частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обмеження річним строком звернення до суду, до правовідносин пов'язаних з забезпеченням державою надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не застосовуються.

Разом з тим позивачка заявила позовні вимоги по недоотриманій допомозі на суму 2166 грн. 52 коп.

За таких обставин позов за 2007 рік слід задовольнити частково,визнавши неправомірною відмову відповідача до нарахувати та сплатити позивачеві 2072, 82 грн., бо суд не може вийти за межі заявлених вимог, тому ця сума підлягає стягненню за рахунок коштів Державного бюджету.

В задоволенні іншої частини позовних вимог за 2007 рік слід відмовити.

Частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем судовий збір було сплачено до місцевого бюджету м. Артемівська , тому стягнення судових витрат здійснюється на користь позивача саме з місцевого бюджету м. Артемівська.

Частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Оскільки адміністративний позов містить декілька вимог, розмір компенсації судових витрат визначається виходячи з кількості задоволених/незадоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було заявлено дві вимоги, тому враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка повинна бути стягнута на користь позивача складає 1 грн. 70 коп

Керуючись ст.ст.8,19,22,46,75,92,150 Конституції України, ст. ст. 9,11,94, 99,100, 102, 159-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Бюджетним кодексом України, Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», ст. ст.56,62,71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік », Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначення і виплати допомоги сімям з дітьми», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Артемівської райдержадміністрації ОСОБА_1 у донарахуванні та сплаті недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року неправомірною.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Артемівської райдержадміністрації (КЕКВ 1341 «виплата пенсій та допомог», КФК 090303 «Державна соціальна допомога по догляду за дитиною до 3-х років», п/р 35411018001961 в ГУ ДК в Донецькій області. МФО 834016, ЄДРПОУ 25953988) за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно у розмірі 2072,82 грн.

Стягнути з міського бюджету м.Артемівськ на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 грн. 70 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Ця постанова набирає законної сили, якщо її не буде оскаржено в строк, передбачений для її оскарження.

На постанову може бути подана заява про оскарження до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складенні в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її подано у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ: О.П.Харченко