Постанова № 6971461, 26.10.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2-а-7190/08/0470

категорія столбіку-2.11.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 жовтня 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Павловського Д.П.

при секретарі Лобі Е.Г.

за участі представника позивача Валентинова А.В.

представника відповідача Міхайлова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Вібур» до Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «Вібур» (далі ПП «Вібур») з адміністративним позовом до Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області (далі Криворізька МДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2008 року № 0000662340/2, № 0000652340/2, № 0051371740/2, якими визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 16001,46 грн. (у тому за основним платежем 10667,64 грн. та штрафними санкціями 5333, 82 грн.); податку на прибуток в сумі 50784,80 грн. (у тому числі за основним платежем 36623,37 грн. та штрафними санкціями 14161,43 грн.) та прибутковому податку з громадян в сумі 1440,60 грн. (у тому числі за основним платежем - 480,20 грн. та штрафними санкціями 960,40 грн.) відповідно.

Позовні вимоги мотивовано тим, що вказані податкові повідомлення-рішення є незаконними і підлягають скасуванню, оскільки:

- Криворізькою МДПІ у Акті перевірки не встановлено порушення ПП «Вібур» пп.17.1.2 та пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», проте в податкових повідомленнях-рішеннях № 0000662340/2 та № 0000652340/2 зазначено, що їх прийнято на підставі встановленого Актом документальної перевірки порушення пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 вказаного Закону;

- у податковому повідомленні-рішенні від 11.07.2008р. № 0000652340/2 зазначено інші порушення ніж були вказані в оскаржуваному ПП «Вібур» в адміністративному порядку податковому повідомленні-рішенні від 04.04.2008р. № 0000652340/1;

- податкове повідомлення-рішення від 11.07.2008р. № 0051371740/2 прийнято Криворізькою МДПІ без урахування того, що кошти підприємством видавалися на господарські потреби, що і призвело до безпідставного донарахування податкового зобовязання прибуткового податку з громадян та застосування штрафної санкції. Порушення пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у Акті перевірки не назначено;

- у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях зазначені назви податків, справляння яких Законом України «Про систему оподаткування» не передбачено, а тому донараховані суми податкових зобовязань та штрафних санкцій сплаті не підлягають.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та заявою від 24.09.2009р. уточнив їх шляхом збільшення, а саме: просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.07.2008р. № 0000662340/2, № 0000652340/2, № 0051371740/2, від 04.04.2008р. № 0000662340/1, № 0000652340/1, № 0051371740/1, від 27.12.2007р. № 0000662340/0, № 0000652340/0, № 0051371740/0.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову та уточнених позовних вимог заперечував, посилаючись на їх безпідставність, а також надав заперечення проти адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Криворізькою МДПІ проведено планову виїзну перевірку ПП «Вібур» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.06.2007р., за результатами якої 07.12.2007р. складено акт № 001633/23-33416549.

На підставі вказаного Акта перевірки Криворізькою МДПІ було винесено податкові повідомлення-рішення від 24.12.2007р. № 0000662340/0, № 0000652340/0, № 0051371740/0, які на адресу ПП «Вібур» направлено засобами поштового звязку, проте були повернуті з відміткою поштового відділення «у звязку із закінченням терміну зберігання».

Вказані податкові повідомлення-рішення Криворізькою МДПІ 31.01.2008р. було розміщено на дошці податкових оголошень Криворізької МДПІ, що, відповідно до пп.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», вважається днем їх вручення платнику податків.

ПП «Вібур» скористалося своїм правом і оскаржило податкові повідомлення-рішення від 24.12.2007р. № 0000662340/0, № 0000652340/0, № 0051371740/0 в адміністративному порядку до Криворізької МДПІ та Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області.

За результатом апеляційного оскарження Криворізька МДПІ своїм рішенням від 04.04.2008р. залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 24.12.2007р. № 0000662340/0, № 0000652340/0, № 0051371740/0, а скаргу платника податків без задоволення.

Згідно рішення про результати розгляду повторної скарги від 03.07.2008р. № 17855 Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області залишила без змін податкові повідомлення-рішення Криворізької МДПІ від 24.12.2007р. № 0000662340/0, № 0000652340/0, № 0051371740/0 (від 04.04.08 № 0000662340/1, № 0000652340/1, № 0051371740/1), а скаргу ПП «Вібур» без задоволення.

Як свідчать матеріали справи ПП «Вібур» зареєстровано розпорядженням Криворізької районної державної адміністрації 05.10.2005р. за № 12041020000000425. Засновник і директор підприємства ОСОБА_3 є засновником (1,4%) та головним бухгалтером (основне місце роботи) ТОВ «Парк Плюс». Фактично у перевіряємому періоді (з 01.07.2006р. по 30.06.2007р.) ПП «Вібур» здійснювало оптову торгівлю металопродукцією та будівельними матеріалами, загальна чисельність працюючих складала 1 особу директор, який працював за сумісництвом.

В Акті перевірки зроблено висновок, що протягом перевіряємого періоду, в порушення вимог п.5.1, п.5.3.1 п.5.3, пп.5.4.8 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено валові витрати на загальну суму 146 493,48 грн.; в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено податковий кредит на загальну суму 10 667,64 грн. та в порушення пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходу фізичних осіб в сумі 480,20 грн. Зазначені порушення у відповідних податкових періодах призвели до заниження податку на прибуток на 36 623,37 грн., податкових зобовязань по податку на додану вартість в сумі 10667,64 грн. та податку з доходів фізичних осіб в сумі 480,20 грн.

За наслідками перевірки, по вказаним порушенням ПП «Вібур» донараховано 36 623,37 грн. податку на прибуток, 10667,64 грн. податку на додану вартість, 480,20 грн. податку з доходів фізичних осіб та за донарахованими сумами застосовано штрафні санкції з податку на прибуток в сумі 14161,43 грн. та податку на додану вартість в сумі 5333,82 грн. (на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), з податку з доходів фізичних осіб 960,40 грн. (на підставі пп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Визначення податкового зобовязання по податку на прибуток, податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб відбулося в силу наступного.

Перевіркою встановлено, що ПП «Вібур» (Покупець) за період з грудня 2005 року по вересень 2006 року було укладено 6 договорів купівлі-продажу металопродукції (або будівельних матеріалів). Відповідно до умов зазначених договорів (від 19.12.2005р., 05.01.2006р., 24.03.2006р., 26.04.2006р., 01.08.2006р., 18.09.2006р.), поставка товару здійснюється на умовах, зазначених у специфікаціях або на умовах франко-склад Продавця.

В накладних до вищевказаних договорів відправниками та платниками товару значаться інші ніж ПП «Вібур» юридичні особи (зокрема, «Макєєвський металургійний завод», ВАТ «Метал Стіл Кривий Ріг», ТОВ «Лемтранс», ВАТ «Северодонецький завод будівельних матеріалів», ТОВ «Фортеліта Груп», ТОВ «Керамікбудсервіс»), одержувачем товару значиться ТОВ «Парк Плюс».

ПП «Вібур» надано залізничні накладні, які виписані на перевезення товару, який підприємством не придбавався. Одночасно вартість послуг по перевезенню товару, одержувачем якого є ТОВ «Парк Плюс», ПП «Вібур» включено до складу валових витрат та податкового кредиту у відповідних податкових періодах, оскільки ці витрати позивачем компенсувалися ТОВ «Парк Плюс» як витрати, повязані з обслуговуванням ТОВ «Парк Плюс» вагонів згідно договору оренди цілісного майнового комплексу від 01.07.2006р. № 50.

Таким чином, до суми витрат на обслуговування вагонів включені витрати, які згідно залізничних накладних (від 22.09.2006р. № 35344969, від 09.10.2006р. № 35344990, від 21.12.2006р. № 35827424) не відносяться до господарської діяльності ПП «Вібур».

У відповідності з п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно п.5.1 ст.5 вказаного Закону валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт. Послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку протягом звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків.

В перевіряємому періоді ПП Вібур» до складу валових витрат були віднесені витрати рекламних послуг, в яких отримувачем цих послуг є інша юридична особа ТОВ «Парк Пліс».

Як свідчать обставини справи, ПП «Вібур» (замовник) укладено договори з ПП «Дизайн-студія «Абріс» від 25.04.2006р. № 25-04/154а по проведенню рекламної компанії Замовника, з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 від 29.03.2007р. № 2903/1/509 на рекламне обслуговування, з ТОВ «Акцепт» від 29.12.2006р. про надання рекламних послуг, з ТОВ «Парфеон» від 01.01.2007р. № 370а про надання рекламних послуг та з ТОВ «РА Ліфт» від 28.03.2007р. № 01/2803/508 про виготовлення поліграфічної продукції. Проте ПП «Вібур» не доведено використання результатів рекламних послуг у власній господарській діяльності, оскільки на макетах рекламних постерів міститься інформація та зображення логотипу іншої юридичної особи ТОВ «Парк Плюс» з зазначенням номеру її контактного телефону та місцезнаходження.

Вартість вищезазначених послуг ПП Вібур» включило до складу валових витрат та податкового кредиту у відповідних податкових періодах 2006 та 2007 років, проте до суду не надано доказів, що вказані послуги використані ПП «Вібур» у власній господарській діяльності, оскільки на рекламних макетах міститься назва та контактний телефон іншої юридичної особи ТОВ «Парк Плюс».

Пунктами 1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні мати такі обовязкові реквізити як: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання у господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

В порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного Закону ПП «Вібур» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені в ціні придбання рекламних послуг, які фактично відносяться до ТОВ «Парк Плюс» у сумі 7905,31 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП «Вібур» з ТОВ «Парк Плюс» укладено договір найму транспортних засобів від 14.11.2005р. № 115/1. В листопаді 2005. Підприємством позивача укладено договори доручення з фізичними особами, які не є працівниками ПП «Вібур», на здійснення дій повязаних з перевезенням вантажів на автотранспорті. Згідно п.2 договорів доручення підприємство зобовязується забезпечити виконавців грошовими коштами, необхідними для оплати проїзних білетів та добовим утриманням (витратам на відрядження). Протягом липня 2006р.-червня 2007р., на підставі авансових звітів про витрати на відрядження підприємством віднесено до складу валових витрат 14 041,50 грн. та компенсовано деяким громадянам у грудні 2006р. витрати на господарські потреби в розмірі 3693,83 грн. (касові ордери від 26 12.2006р. № 35, № 36, № 37).

З фіскальних чеків (від 08.12.2005р., 05.01.2006р., 21.03.2006р. № 7398, 22.03.2006р. № 2644, 12.09.2006р.) та товарних чеків (від 08.12.2005р., 10.12.2005р. № 4, 12.12.2005р. № 364, 17.04.2006р., 20.04.2006р.) наданих ПП «Вібур» до суду, не вбачається, що понесені підприємством витрати на експлуатацію транспортних засобів повязані з господарською діяльністю підприємства.

Підпунктом 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не включаються до складу валових витрат, зокрема, витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб.

До валових витрат, згідно пп.5.4.8 п.5.4 ст.5 вказаного Закону включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податків.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Аналіз діючого законодавства, зокрема приписів статей 4, 7, 8, 13, 14, 16, 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та ст.1216 Цивільного кодексу України свідчить про те, що оподаткування подарунків у вигляді грошових коштів або матеріальних цінностей, отриманих платником податку від осіб, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковими агентами (працедавці та інші особи), провадиться на підставі пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 вказаного Закону за ставкою, встановленою п.7.1 ст.7 цього Закону та з урахуванням вимог статей 8, 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

При цьому, згідно абз. «б» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ПП «Вібур», як податковий агент відносно фізичних осіб, яким проводилися виплати за авансовими звітами, зобовязане було подати до Криворізької МДПІ податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (плаченого) на користь цих осіб, а також сум утриманого з них податку. Зі змісту акту перевірки вбачається, що ПП «Вібур» звіти за формою 1-ДФ про виплачені доходи за період з 01.07.2006р. по 30.06.2007р. до Криворізької МДПІ надавалися, проте в них не відображені виплати фізичним особам найманим працівникам.

Таким чином в порушення пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 та пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ПП «Вібур» виплатило з каси підприємства 3 693,83 грн. громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які не перебувають з ПП «Вібур» у трудових відносинах та не утримало податок з доходів фізичних осіб.

Факт виплати коштів по авансовим звітам фізичним особам, які не перебувають у трудових відносинах з ПП «Вібур», але виконували роботу на підставі договору доручення, позивачем не заперечується.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Вібур» до Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена у повному обсязі 02.11.2009р.

Суддя Д.П.Павловський