Рішення № 6971376, 08.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

08.12.2009Справа №2-29/5513-2009 За позовом – Українського Державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» в особі Поштамту – Центра поштового зв’язку №1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта», м. Сімферополь.

До відповідача – Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь.

Про визнання недійсним протоколу.

Суддя О.І. Башилашвілі

представники:

Від позивача – Субота І. В., довіреність№12-154 від 22.12.2008р., ю/к

Від відповідача – Мельнікова Т. В., довіреність №363-Д від 20.07.2009р., ю/к.

Суть спору: Українське Державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» в особі Поштамту – Центра поштового зв’язку №1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Орендного підприємства «Крименерго» про визнання недійсним протоколу № 4082 від 31.08.2009р. по розгляду актів про порушення правил користування електричної енергією.

Позовні вимоги мотивовані тим, що акт перевірки про порушення правил користування електричною енергією не відповідає вимогам Привал користування електричною енергією. Крім того позивач посилається на те, що відповідачем проведено засідання комісії з розгляду актів без належного повідомлення про це позивача.

Відповідач проти позову заперечує, вважає, що провадження підлягає припиненню з огляду на те, що справи про визнання недійсними протоколів не підвідомчі господарському суду.

В судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст. 77 ГПК України.

В продовженому судовому засіданні позивач надав суду заяву про уточнення до позову, а саме позивач додатково обґрунтував позовні вимоги та просить суд визнати недійсним рішення відповідача оформлене у вигляді протоколу.

Суд, прийняв уточнення позивача до розгляду.

Відповідач в свою чергу надав суду відзив на позов з урахуванням уточнень позивача, який суд долучає до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та ВАТ «Крименерго» в особі Сімферопольського району електричних мереж, укладений договір про постачання електричній енергії № 194 від 02.03.2004 року.

Відповідно до умов договору сторони взяли на себе зобов'язання керуватися правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), іншими нормативними актами, що регламентують питання користування електроенергією.

21.08.09р. представниками ВАТ «Крименерго», у присутності представника споживача була проведена перевірка об'єкту споживача в с. Молодіжне. В ході перевірки було виявлено порушення ПКЕЕ, передбачене п. 6.40 ПКЕЕ, що полягає в дообліковому підключенні дроту.

За результатами перевірки, складений акт № 106539 від 21.08.09р. (а.с. 8).

Відповідно до п.6.40. ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричній енергії пошкоджень або зриву пломб, встановлених в місцях, вказаних в акті про пломбування або пошкоджень віддзеркалень клейм на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок об'єму електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006р. N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.

Відповідно до п. 3.2 ПКЕЕ відповідальність за технічний стан засобу обліку несе та організація, на балансі якої вони знаходяться, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Відповідно до п. 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії і пломб на них покладається на їх власників або організацію на території якої вони встановлені.

Суд встановив, що на засіданні комісії з розгляду акту, комісія прийшла до висновку про необхідність проведення перерахунку об'єму і вартості недоврахованої електричної енергії.

Розрахунок недоврахованої електричної енергії, був проведений на засіданні комісії 31.08.2009р. за період з 21.08.2008р. по 21.08.2009р. на підставі вказаної Методики.

Вартість електроенергії, не врахованої в наслідок порушення споживачем правил користування електроенергією склала по 10199,62 грн. з урахуванням ПДВ.

Рішення про розрахунок недоврахованої електричної енергії оформлено відповідачем протоколом № 4082 від 31.08.2009р. (а.с. 9).

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 34 ГПК України, передбачає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 6.41 Правил користування електричною енергією, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Таким чином, акт перевірки є службовий документ, який фіксує та затверджує факт проведення перевірки та є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог ПКЕЕ.

З акту перевірки № 106539 від 21.08.2009, вбачається, що у ньому відсутні вказівки на зміст виявлених порушень, не зазначені пункти ПКЕЕ які порушені позивачем.

Крім того, у акті перевірки невірно вказана назва споживача, його юридична адреса, тобто вказані в протоколі найменування підприємства і юридична адреса не належать позивачу. Також в акті не вказаний номер договору на постачання електричній енергії, укладений між сторонами та не заповнені графи п. 3,6 акту.

Таким чином, вказаний акт перевірки, не може бути основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення з боку позивача.

З пункту 7 акту перевірки вбачається, що у ньому зазначений час і місце розгляду цього акту на комісії, а саме вказана дата 08.09.08р. у 10-00 годин.

Проте, 28.08.2009р. на адресу позивача надійшла телефонограма № 606 від 28.08.2009р. від Сімферопольського РЕС ВАТ «Крименерго» про те, що засідання комісії з розгляду акту про порушення відбудеться 31.08.2009р., що суперечить п. 6.42 абз. 3 ПКЕЕ, відповідно до якого споживач повинен бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що провадження у справі підлягає припиненню, у зв’язку з наступним.

Відповідно до частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Згідно з частиною другою статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин, які позначаються тут як майнові відносини у сфері господарювання. Відповідно до частини першої статті 4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України, при цьому відповідно до частини першої статті 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Тому спеціальні норми ГК України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами ЦК України, які містять відповідне загальне регулювання. Така позиція викладена, зокрема, в п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. N 01-8/211 “Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України”.

Отже, Господарський кодекс України є спеціальним законом (по відношенню до Цивільного кодексу України), який регулює відносини в сфері господарювання.

Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Причому права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Такими актами є, зокрема, оскаржуване позивачем рішення у вигляді протоколу засідання комісії ВАТ “Крименерго”.

Так, президія Вищого Арбітражного суду України в Роз’ясненнях №02-5/53 від 26.01.2006 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнання недійсними актів державних та інших органів” зазначила, що акт державного чи іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язків характер для суб’єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характер та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт – це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов’язки тільки у того суб’єкта (чи визначеного ними певного кола суб’єктів), якому вони адресовані.

Зі змісту протоколу № 4082 від 31.08.2009р. вбачається, що позивач повинен оплати вартість недорахованої електричної енергії в сумі 10199,62 грн.

Згідно з п. 7.5 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії має право повністю припинити подачу електричної енергії споживачу у випадку несплати за недовраховану електричну енергію.

Таким чином, рішення комісії, оформлене протоколом, відноситься до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), оскільки породжує певні обов’язки у споживача – сплатити донараховану вартість спожитої електричної енергії. Невиконання ж вказаного обов’язку породжує для споживача певні негативні наслідки – відключення його від електропостачання, та, відповідно, можливість понесення матеріальних витрат.

Суд також звертає увагу на те, що в п. 6.42 Правил користування електричною енергією передбачено, що споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.

Більш того, можливість такого оскарження передбачена безпосередньо в самому протоколі № 4082 від 31.08.2009р.

За викладених обставини, суд вважає, що позов цілком обґрунтований.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд покладає на відповідача пропорційно задоволених вимог в порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частині рішення оголошено в судовому засіданні – 08.12.2009р.

Повний текст рішення оформлено та підписано – 08.12.2009р.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 49, 82 – 85 Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення оформлене у вигляді протоколу № 4082 від 31.08.2009р. по розгляду актів про порушення правил користування електричної енергією.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, код в ЄДРПО України 00131400) на користь Українського Державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» в особі Поштамту – Центра поштового зв’язку №1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 1, код в ЄДРПО України 01185562) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00, грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.