Рішення № 6971336, 07.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

07.12.2009Справа №2-18/5690-2009 За позовом – Дочірнього підприємства «Газ-тепло» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ (бул. І. Лепсе, 16, м. Київ, 03065).

До відповідача – Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (вул. Гайдара, 3А, м. Сімферополь, 95026)

Про стягнення 41692,04 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Слюсар М.О. – представник, дов. від 26.11.2009 року № 09/181.

Від відповідача – Консманова Д.О. – головний юрисконсульт, дов. від 25.12.2008 року № 20-3/3313/20.

СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство «Газ-тепло» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (далі - відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 41 692,04 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 387, 400, 525, 526, 530, 625, 1212 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 01.10.2005 року між позивачем та Феодосійською філією ОП «Кримтеплокомуненерго» було укладено договір переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/06-837. Згідно з умовами Договору, відповідач надав позивачу послуги з переробки природного газу в теплову енергію на загальну суму 63518,62 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, а позивач, в свою чергу, сплатив відповідачу 105210,66 грн.. Таким чином, виникла переплата за надані послуги у розмірі 41692,04 грн., що і стало підставою звернення позивача до суду.

07.12.2009 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному осязі.

07.12.2009 року у судовому засіданні представник позивача надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги щодо стягнення 41692,04 грн. визнає.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2006 року між Дочірнім підприємством «Газ-тепло» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (замовник) та Феодосійською філією ОП «Кримтеплокомуненерго» (підрядник) було укладено договір про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/06-837.

Відповідно до пункту 1.1 договору, підрядник за завданням замовника зобов’язується виконувати певну роботу, а саме: здійснювати послуги з переробки природного газу в готову продукцію, а замовник зобов’язується прийняти готову продукцію і оплатити підряднику виконану роботу.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що підставою для розрахунків є підписаний сторонами Акт виконаних робіт.

Дійсно, 31.10.2006 року між сторонами підписаний Акт виконаних робіт № 10 П/837, відповідно до якого відповідачем було виконану роботу на загальну суму 63518,62 грн.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що позивач перерахував відповідачеві кошти у сумі 105210,66 грн.

Враховуючи те, що робота була виконана відповідачем на суму 63518,62 грн., то сума переплати становить 41692,04 грн.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. п. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 23.04.2009 року позивач направив відповідачу претензію за вих. № 54/11-272-635.

Проте у строк, передбачений статтею 530 Цивільного кодексу України, сума переплати у розмірі 41692,04 грн. Дочірньому підприємству «Газ-тепло» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» повернена не була.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки підтверджені матеріалам справи та не суперечать вимогам чинного законодавства.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України відносяться на відповідача.

Крім того, відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка держмита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи те, що при подачі до суду позовної заяви позивач сплатив державне мито у сумі 417,00 грн., у той час, як повинен був сплатити 416,92 грн., то сума зайве сплаченого державного мита у розмірі 0,08 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

07.12.2009 р. у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 08.12.2009 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (вул. Гайдара, 3А, м. Сімферополь, 95026, код ЄДРПОУ 03358593) на користь Дочірнього підприємства «Газ-тепло» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ (бул. І. Лепсе, 16, м. Київ, 030654; р/р 26006592983980 в АКБ «Фінанси та Кредит» м. Київ, МФО 300131, код ЄДПРОУ 32587579) 41692,04 грн. переплати; 416,92 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          Повернути Дочірньому підприємству «Газ-тепло» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ (бул. І. Лепсе, 16, м. Київ, 030654; р/р 26006592983980 в АКБ «Фінанси та Кредит» м. Київ, МФО 300131, код ЄДПРОУ 32587579) з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 МФО 824026 ЗКПО 34740405 ГУ ДКУ в Автономній Республіці Крим м. Сімферополь код платежу 22090200) суму зайве сплаченого державного мита у розмірі 0,08 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.