Рішення № 69713001, 20.10.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/312/17 Справа № 210/2222/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Чайкіна О.В. Доповідач - Демченко Е.Л.

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Максюта Ж.І.

при секретарі - Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 грудня 2015 року по справі за позовом житлово-будівельного кооперативу «Восток-24» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року житлово-будівельний кооператив «Восток-24» (далі - ЖБК «Восток-24») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, мотивуючи тим, що остання є власником житлової квартири АДРЕСА_1 та в якій мешкає спільно зі своєю матір'ю.

Зазначали, що належна ОСОБА_2 житлова квартира знаходиться в житловому будинку, який перебуває у власності ЖБК «Восток-24».

Вказували, що ЖБК «Восток-24» перебуває в договірних відносинах з комунальними підприємствами, які надають житлово-комунальні послуги, необхідні для нормального функціонування житлового будинку, його утримання в належному технічному стані, а також для задоволення потреб всіх мешканців будинку, в тому числі і потреб ОСОБА_2 та членів її родини у питній воді, гарячому водопостачанні, опаленні житлових квартир, тощо.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2, фактично споживаючи всі житлово-комунальні послуги, відмовляється сплачувати їх вартість, що в свою чергу призвело до виникнення заборгованості як у неї, так і відповідно приводить до збільшення заборгованості ЖБК «Восток-24» перед комунальними службами міста, які безпосередньо надають послуги, а тому просили суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період із 03 квітня 2009 року по 01 січня 2014 року у розмірі 22.060 грн.63 коп., 3% річних в розмірі 1.117 грн.94 коп. та індекс інфляції в розмірі 69 грн.66 коп.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 03 грудня 2015 року позовні вимоги ЖБК «Восток-24» задоволені. Вирішено питання стосовно судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 03 грудня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ЖБК «Восток-24» залишити без задоволення.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції відбувався в режимі відеоконференції.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1)чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2)чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3)які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4)яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5)чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6)як розподілити між сторонами судові витрати; 7)чи є негайні підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8)чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Однак зазначеним вимогам закону ухвалене у справі рішення суду не відповідає.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Згідно зі ст.162 ЖК Української РСР плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 Дніпропетровської області.

Відповідно до свідоцтва серії А00 №424747 про державну реєстрацію, ЖБК «Восток-24» є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 23 липня 1971 року, та здійснює свою діяльність на підставі Статуту, зареєстрованого у встановленому законодавством порядку (т.1 а.с.6-10,81-87).

Відповідач ОСОБА_2 є членом ЖБК «Восток-24» і споживачем житлово-комунальних послуг, які ними надаються (т.1 а.с.4).

ЖБК «Восток-24» є неприбутковою організацією, немає на меті одержання прибутку; завданням ЖБК, є, зокрема: утримання будинку та прибудинкових територій; забезпечення сприяння членам ЖБК в отриманні житлово-комунальних послуг та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю ЖБК (т.1 а.с.81, зворот).

Відповідно до п.12.3 Статуту ЖБК «Восток-24» (нова редакція) член кооперативу зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату комунальних послуг (а.с.6,85).

З матеріалів справи вбачається, що ЖБК «Восток-24» перебуває в договірних відносинах з комунальними підприємствами, які надають житлово-комунальні послуги, необхідні для функціонування житлового будинку, його утримання

Так судом встановлено, що ЖБК «Восток-24» з КП «Кривбасводоканал» уклали договір №337 про надання послуг з центрального постачання холодної води і водовідведення (т.1 а.с.11). Крім того між ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» та ЖБК «Восток-24» укладено договір №700085 про постачання комунальних послуг у вигляді електричної енергії (т.1 а.с.12-13).

Між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ЖБК «Восток-24» існують договірні відносини з приводу постачання теплової енергії, що вбачається з Договору №100 від 07 червня 2004 року (т.1 а.с.14-15).

ЖБК «Восток-24» уклало договір підряду №24-Л на виконання робіт по технічному обслуговуванні ліфту (т.1 а.с.16).

Також в матеріалах справи міститься договір, укладений між ЖБК «Восток-24» та ЗАТ «Українські радіосистеми», предметом якого є надання мешканцям телекомунікаційних послуг (телефон, доступ до інтернету та ін.) (т.1 а.с.19).

Задовольняючи позовні вимоги ЖБК «Восток-24» суд першої інстанції виходив з їх повної доведеності та обґрунтованості.

Однак, погодитися з такими висновками суду неможливо.

Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Згідно зі ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний підготувати і укласти договірна надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Відповідно до ст. 20 Цього Закону споживач зобов'язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання житлово-комунальних послуг набирає чинності з моменту його укладення.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Згідно зі ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст.ст.11,15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на цивільний захист. Захист же цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способом захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч.2 ст.16 ЦК України, зокрема: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Крім того, підстава позову це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п.5 ч.2 ст.119 ЦПК України) і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування (п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України). Підстави позову не можна змішувати з нормами права, на які посилається позивач. Зазначений висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду України, який зазначав, що під підставами позову, які згідно зі ст. 31 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на ці правовідносини.

Згідно із ст.129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Позивач, як сторона по справі, зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до ст.10 ЦПК України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Положення ст.11 ЦК України визначають, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Нормами ст.58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст.60 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.ст.27,46 ЦПК України).

Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст.27 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Предметом доказування у даному спорі є сума заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1 ст.179 ЦПК України).

За способом утворення докази поділяються на первинні (відомості про факти одержують із першоджерела - з оригіналу документа, від свідка-очевидця і т.п.) і похідні (відомості про факти одержують із джерела, що відтворює інший доказ, - з копії документа).

За відношенням до шуканого факту докази поділяються на прямі (прямо вказують на наявність або відсутність шуканого факту) і непрямі (дозволяють зробити припускаємий висновок про шуканий факт)

Звертаючись до суду з даними вимогами позивачем було надано довідку про загальну заборгованість (т.1 а.с.5), розрахунок суми боргу з урахуванням інфляції за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2013 року та розрахунок 3% річних за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2013 року (т.1 а.с.26-27).

Розрахунки по особистому рахунку №059, з яких, крім нарахувань, вбачається, що сальдо на 01 квітня 2009 року становить 6.024 грн.62 коп. (т.1 а.с.32).

Усі подальші нарахування заборгованості були здійснені на сальдо 6.024 грн.62 коп.

Також міститься нарахування на суму 1.047 грн.60 коп. у графі штрафні санкції (т.1 а.с.30), без будь-яких пояснень, що це саме за штрафні санкції, так само як і заміна систем холодного постачання та дезактив на загальну суму 57 грн.92 коп. (т.1 а.с.31,32).

Детально дослідивши надані позивачем розрахунки, які містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не довів належними та допустимим доказами свої позовні вимоги.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 грудня 2015 року з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303,307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 грудня 2015 року скасувати.

В задоволенні позову житлово-будівельного кооперативу «Восток-24» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

Максюта Ж.І.