Постанова № 69711651, 20.10.2017, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/2568/17

Провадження №2-а/0203/150/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2017 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Дніпрі про визнання рішення частково незаконним, зобов'язання вчинити дії,

у с т а н о в и в:

14 липня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання рішення незаконним, зобов'язання вчинити дії. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач від 28.07.1987 року по 04.01.1988 року, від 17.12.1992 року по 20.11.1995 року працював у Російській Федерації на різноманітних посадах, а від 01.04.1996 року по 30.06.2000 року - фізичною особою-підприємцем. При обрахунку пенсійного стажу позивачеві було відмовлено у зарахуванні вказаних періодів. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про визнання такого рішення незаконним, зобов'язання відповідача перерахувати пенсію позивача, включивши до його загального пенсійного стажу періоди роботи від 28.07.1987 року по 04.01.1988 року, від 17.12.1992 року по 20.11.1995 року, від 01.04.1996 року по 30.06.2000 року (а.с.а.с. 2 - 6, 40).

У судовому засідання позивач, його представники підтримали позов, а представник відповідача - заперечував проти його задоволення.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що від 28.07.1987 року по 04.01.1988 року позивач працював на посаді водія у ПУТТ ВО «Пурнефтегаз» (Російська Федерація) (а.с. 13).

Від 17.12.1992 року по 20.11.1995 року позивач працював на посаді водія у ПП «Гелиос» (Російська Федерація) (а.с. 14).

Від 01.04.1996 року по 30.06.2000 року в Україні позивач займався підприємницькою діяльністю, маючи статус фізичної особи-підприємця (а.с.а.с 23 - 30).

Від 28.04.2017 року позивач отримує пенсію за віком. Пенсію призначено протокольним рішенням №1508 (а.с.а.с. 9 - 11).

При обрахуванні пенсії відповідачем не було враховано вказані періоди.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05.11.1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Вичерпний перелік дій, які пенсійний орган уповноважений виконувати при прийманні документів для призначення пенсії, міститься у пункті 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок).

Так, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

- перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

- перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

- перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). При цьому орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

- видає пам'ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.

Цей перелік є вичерпним і довільному тлумаченню не підлягає.

У запереченні на адміністративний позов відповідач зазначив, що період роботи від 17.12.1992 року по 20.11.1995 року не було ним враховано у зв'язку з відсутністю назви підприємства та невідповідністю дати звільнення даті наказу про звільнення у трудовій книжці позивача (а.с. 55).

Між тим, про безпідставність позиції відповідача свідчать документи, додані позивачем до заяви про призначення пенсії, а саме: довідка ПП «Гелиос» від 02.06.1995 року №26 (згідно з якою позивач дійсно працював на підприємстві водієм від 17.12.1992 року по 20.11.1995 року і був звільнений за власним бажанням після закінчення відпустки на підставі наказу від 02.06.1995 року №35-к), довідка ПП «Гелиос» від 02.06.1995 року №25 (згідно з якою позивач дійсно працював на підприємстві водієм від 17.12.1992 року по 20.11.1995 року і був звільнений за власним бажанням після закінчення відпустки на підставі наказу від 02.06.1995 року №35-к) (а.с.а.с. 21, 22).

Таким чином, оскільки позивач при зверненні із заявою про призначення йому пенсії підтвердив додатковими документами назву підприємства, на якому він працював, та розбіжність у даті звільнення та даті наказу про звільнення (оскільки був звільнений лише після закінчення відпустки), дії відповідача з неврахування періоду роботи у ПП «Гелиос» є протиправними.

Крім того, згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Викладене поряд з тим, що відповідач (який є суб'єктом владних повноважень) жодним чином не заперечив позовні вимоги, заявлені з приводу періодів роботи позивача від 28.07.1987 року по 04.01.1988 року та від 01.04.1996 року по 30.06.2000 року, свідчить про наявність підстав для задоволення позову і в цій частині.

У порядку статті 94 КАС з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань необхідно стягнути компенсацію судових витрат позивача.

Керуючись статтями 7 - 12, 17 - 19, 86, 94, 99, 100, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Дніпрі про визнання рішення частково незаконним, зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати рішення Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Дніпрі, оформлене у вигляді протоколу від 28 квітня 2017 року №1508, у частині невключення до стажу роботи ОСОБА_1 для призначення пенсії наступних періодів:

-від 28 липня 1987 року по 04 січня 1988 року на посаді водія у ПУТТ ВО «Пурнефтегаз»;

-від 17 грудня 1992 року по 20 листопада 1995 року на посаді водія у ПП «Гелиос»;

-від 01 квітня 1996 року по 31 грудня 1997 року, від 01 квітня 1998 року по 30 червня 1998 року, від 01 жовтня 1998 року по 30 червня 2000 року - підприємницька діяльність у формі фізичної особи-підприємця.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України у місті Дніпрі включити здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 від моменту її призначення, включивши до його стажу роботи наступні періоди (з виплатою заборгованості з урахуванням індексації):

-від 28 липня 1987 року по 04 січня 1988 року на посаді водія у ПУТТ ВО «Пурнефтегаз»;

-від 17 грудня 1992 року по 20 листопада 1995 року на посаді водія у ПП «Гелиос»;

-від 01 квітня 1996 року по 31 грудня 1997 року, від 01 квітня 1998 року по 30 червня 1998 року, від 01 жовтня 1998 року по 30 червня 2000 року - підприємницька діяльність у формі фізичної особи-підприємця.

Стягнути з Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Дніпрі (код ЄДРПОУ - 40380265) на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань компенсацію судових витрат у сумі 640,00 грн.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 254 КАС, і може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її ухвалення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС, а також ухвалення постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то 10-денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення 5-денного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя М.О. Католікян