Ухвала суду № 69709658, 17.10.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/7150/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулид Р.М., Улицького В.З.,

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

представника апелянта ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі № 813/1586/17 за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області до Приватного підприємства «Тювик» про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем не було допущено посадових осіб податкового органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Тювик» з питань взаєморозрахунків з ТОВ «Грінбокс студіо» за період листопад 2016 року, про що складено відповідний акт, а тому у відповідності до п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивач просить суд застосувати арешт коштів на рахунках підприємства у зв'язку з відмовою відповідача у допуску посадових осіб ГУ ДФС у Львівській області до проведення перевірки.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконною, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 № 642/12/13-13 - арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абз. 2 п.п. 94.6.2 ст. 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Жодного рішення податковий орган в такому розумінні не приймає.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представники відповідача заперечили щодо задоволення та надали пояснення. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що позивачем 15.02.2017 направлено на адресу відповідача запит № 1128/10/13-01-14-08-13 про надання інформації (пояснень) та її документального підтвердження, яким зобов'язано надати засвідчені підписом посадової особи ПП «Тювик» та скріплені печаткою за наявності, копії документів, що безпосередньо стосуються господарських операцій, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) з ТОВ «Грінбокс студіо» за період з 01.11.2016 по 30.11.2016.

03.03.2017 на згаданий запит надано відповідь № 10 згідно якої вважають такий запит оформленим не й відповідності до нормативно - правових актів, а вимоги відповідача про надання копій первинних документів направомірною та безпідставною.

06.04.2017 позивачем видано наказ № 1258 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Тювик» з питань взаєморозрахунків з ТОВ "Грінбокс студіо" за період листопад 2016 року.

На підставі пп. 16.1.5, 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, пунктів 1, 3 абз. 3 пп. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК Українита наказу від 06.04.2017 № 1258 видано направлення на перевірку від 10.04.2017 № 2250, № 2251, згідно з якими ГУ ДФС у Львівській області з 10.04.2017 скеровано для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Тювик» тривалістю 5 робочих днів.

10.04.2017 посадовими особами позивача здійснено вихід за адресою підприємства для вручення копії наказу на проведення позапланової перевірки та пред'явлення направлення, зі слів працівника ПП «Тювик», директор перебуває у відрядженні до 12.04.2017.

12.04.2017 головними держаними ревізорами-інспекторами ГУ ДФС у Львівській області Глуховецькою О.Р., Дриганюк І.В здійснено повторний вихід за адресою ПП «Тювик» для вручення копії наказу на проведення позапланової перевірки та пред'явлення направлення однак працівником повідомлено, що директор ОСОБА_6 відсутня у зв'язку з продовженням відрядження.

13.04.2017 повторно здійснено вихід за адресою ПП «Тювик», зі слів працівника повідомлено, що директор ОСОБА_6 відсутня у зв'язку з продовженням відрядження.

ГУ ДФС у Львівській області 14.04.2017 складено акт недопуску до позапланової перевірки ПП «Тювик» № 95/13-01-14-14/22406381.

ГУ ДФС у Львівській області 14.04.2017 складено акт № 95а/13-01-14-14/22406381 про неможливість вручення акту про недопуск до перевірки.

21.04.2017 Начальником ГУ ДФС у Львівській області прийнято рішення від № 4173/10/13-01-14-14 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ПП «Тювик».

Також відповідач звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків у зв'язку із відмовою платника податків від провердення позапланової перевірки, внаслідок ненадання документів, необхідних до перевірки

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пп. 20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

За змістом наведених норм для виникнення у контролюючого органу права звернення до суду для застосування арешту коштів мають настати дві умови: 1) у платника податків виник податковий борг; 2) у платника податків відсутнє майно для погашення цього податкового боргу.

Проте, доказів наявності у ПП «Тювик» податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу суду не надано, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ПП «Тювик».

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 КАС України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до п.п. 78.4, 78.5 цієї статті про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм, колегія суддів приходить до висновку, що перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника податкового органу державної податкової служби, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податків про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки.

Проте, як встановлено судом, позивачем не надано доказів отримання відповідачем повідомлення про проведення перевірки.

Крім того колегія суддів зазначає, що податковим органом не дотримано законодавчо передбаченої процедури вручення (надсилання) направлення та копії наказу на перевірку, так як директор ПП «Тювик» не отримував під розписку ні наказу на перевірку, ні направлення. В матеріалах справи відсутні такі докази. Також під час судового засідання представник апелянта підтвердив це, та додатково зазначив, що наказ на перевірку та направлення за допомогою засобів поштового зв'язку не надсилались.

Таким чином, колегія суддів вважає, що фактичного недопуску до перевірки не було, так як це підтверджується фактичним неотриманням директором наказів на перевірку, відсутністю його підписів на направленнях.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з пп. 94.2.3 п. 94.2 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до п. 94.3 ст. 94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Відповідно до п. 94.5 ст. 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Пунктом 94.6 ст. 94 ПК України встановлено, що керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: 94.6.1. платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; 94.6.2. іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Відповідно до абз.2 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом (не виключно обов'язку сплатити податкове зобов'язання), застосовується за адміністративним або судовим рішенням (в залежності від виду майна).

При цьому, підставами для застосування податковим органом адміністративного арешту майна є, зокрема, відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Судом апеляційної інстанції з системного аналізу законодавчих положень та обставин справи встановлено порушення податковим органом порядку проведення документальної виїзної перевірки, а саме не пред'явлення перевіряючими суб'єкту господарювання (його представнику) перед проведенням перевірки документів, передбачених 81.1 ПК України, що в свою чергу виключає відмову платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби, а тому колегія суддів вважає безпідставним заявлений позов та законності та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про його відмову.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі № 813/1586/17 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Р. М. Гулид В. З. Улицький

Повний текст ухвали складено 23 жовтня 2017 року