Ухвала суду № 69709586, 18.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4234/17 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

18 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

Оксененка О.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

за участю:

представника позивача Струбіцької Г.А.,

представника відповідача Косинської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 серпня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус Ко» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Амадеус Ко», звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.03.2017 р. №20/17/10/26-2/1403/02/3.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала і просила її задовольнити, в той час, як представник позивача проти цього заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено і вбачається з матеріалів справи, що Департаментом, з метою перевірки виконання позивачем вимог припису від 06.12.2016 року, проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої, 01.03.2017 року складено акт.

При цьому, результатами перевірки встановлено, що вимоги припису від 06.12.2016 року не виконано, а саме приміщення ресторану продовжує частково експлуатуватися під заклад громадського харчування «CHI by Decadence», що підтверджено розважальними заходами, які відбувались та будуть відбуватись, відповідно до інформації зі сторінки закладу громадського харчування «CHI by Decadеnce» у мережі Інтернет та не усунуті допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку, чим порушено пп. «а» п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон).

01.03.2017 року Департаментом складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, після чого 14.03.2017 року прийнято оскаржувану постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено на нього штраф у розмірі 16 000,00 грн.

Зазначена постанова є предметом цього позову, оскільки позивач вважає її протиправною.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірність своїх дій, в той час, як позивач свої вимоги обгрунтував і довів належним чином.

Колегія суддів погоджує такий висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, Закон України «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон №687) визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Статтею 10 цього Закону передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена в Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), згідно з п. 1 якого державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється Держархбудінспекцією.

Пунктом 2 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно з пунктами 5, 6 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється в порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Приписами пунктів 16, 17 Порядку №553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до підпункту «а» пункту 3 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно п.п. 19-22 Порядку №553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченого законодавством України.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: 1) невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон) визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 (далі - Порядок № 244).

Так, відповідно до п. 9 Порядку № 244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з п. 22 Порядку № 244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на вул. Паркова дорога у Печерському районі м. Києва, «Реконструкція об'єктів інженерної та транспортної інфраструктури під Конгресно-виставковий центр», 09.09.2016 року Департаментом складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким з 09.09.2016 року заборонено експлуатацію приміщень ресторану та інших споруд (№17, №18 за ГП) до усунення допущених порушень.

В подальшому, з метою перевірки виконання позивачем вказаного припису від 09.09.2016 року проведено позапланову перевірку 06.12.2016 року, за результатами якої прийнято припис від 06.12.2016 року, стан виконання якого перевірявся відповідачем позаплановою перевіркою 01.03.2017 року і за результатами якої прийнята оскаржувана постанова.

При цьому, приписи від 09.09.2016 року та від 06.12.2016 року винесені відповідачем по одному складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: з приводу експлуатації приміщень ресторану та інших споруд (№17, №18 за ГП), які згідно експертного звіту ДП «Укрдержбудекспертиза» від 31.05.2013 року №00-0284-13/ЦБ, є 2 пусковим комплексом 1 черги будівництва об'єкту будівництва «Реконструкція об'єктів інженерної та транспортної інфраструктури під Конгресно-виставковий центр на вул. Паркова дорога у Печерському районі м. Києва».

Водночас, як свідчать матеріали справи і не є спірним, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 року, що набрала законної сили 01.03.2017 року, в адміністративній справі №826/14698/16 визнано протиправним і скасовано припис від 09.09.2016 року, а постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2017 року, що набрала законної сили 20.07.2017 року, в адміністративній справі №826/19919/16 визнано протиправним і скасовано припис від 06.12.2016 року.

При цьому, зазначеними судовими рішеннями установлена відсутність в діях позивача порушення ч. 8 ст. 39 Закону, про що зазначалось в приписах.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. що винесена за невиконання припису від 06.12.2016 року, який скасований рішенням суду, що набрало законної сили, також підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 серпня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Ухвала в повному обсязі складена 20 жовтня 2017 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко