Постанова № 69709584, 18.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/836/17 Головуючий у 1-й інстанції: Непочатих В.О.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

Оксененка О.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

за участю:

представника відповідачів Репеха О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАНС» до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ШАНС», звернувся до суду з даним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 01.06.2016 № 010620161 (реєстраційний номер 9088664926), укладеного з ТОВ «ШАНС»;

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 3 від 17.04.2017, № 4 від 18.04.2017;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати вказані податкові накладні, складені позивачем, і вважати їх прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано - 10.05.2017;

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року, подану позивачем;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти декларацію з податку на додану вартість за квітень 2017 року, подану позивачем через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності» засобами телекомунікаційного зв'язку і вважати її прийнятою протягом операційного дня, коли її було надіслано - 19.05.2017.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову.

В судовому засіданні представник відповідачів доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду представник позивача до суду не прибув, надіславши письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідачів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ШАНС» (код ЄДРПОУ 31337146) зареєстроване в якості юридичної особи 27.02.2001 та з 12.03.2001 перебуває на податковому обліку в Чернігівській ОДПІ.

01.06.2016 між позивачем та Чернігівською ОДПІ Головного управління ДФС у Чернігівській області укладено договір №010620161 (реєстраційний номер 9088664926) про визнання електронних документів.

10.05.2017 позивачем направлено до Державної фіскальної служби України в електронному вигляді для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 17.04.2017 №3 та від 18.04.2017 №4, однак їх не було зареєстровано у зв'язку з порушенням вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: можливо, припинено дію договору про визнання електронних документів, що підтверджується квитанціями №1 (а.с. 18-19 на звороті).

Крім того, 19.05.2017 ТОВ «ШАНС» було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2017 року, однак, згідно квитанції № 1, документ не прийнято з тих самих підстав, а саме: можливо, припинено дію договору про визнання електронних документів (а.с. 21-25).

Крім того, Чернігівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області було внесено до бази даних інформацію про відхилення договору від 01.06.2016 №010620161.

Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності своїх дій, в той час, як позивач свої доводи довів і обґрунтував належним чином.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно із вимогами пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VІІІ (набрав чинності 01.01.2015) пункт 49.4 ПКУ доповнено абзацом другим такого змісту: «Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством».

В пункті 49.9 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою.

За правилами п. 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку-фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно із пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Відповідно до пунктів 49.13 та 49.14 статті 49 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до пункту 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; виключено; код товару згідно з УКТЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України, зокрема, передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Згідно пункту 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом - Порядок №1246), причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 1 р. 2 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 10.04.2008, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Відповідно до пп. 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Так, Кабінетом Міністрів України у відповідності до пп.201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України прийнята постанова від 29.03.2017 року №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації».

Вказаною постановою встановлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Комісія ДФС не може відмовити платнику податків у розгляді додаткових письмових пояснень та/або копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, якщо такі пояснення та/або копії документів подано платником податку до органу Державної фіскальної служби за основним місцем обліку не пізніше строку, визначеного підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що директором ТОВ «ШАНС» з 27.05.2016 року по час звернення до суду з адміністративним позовом є ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2).

Згідно відповіді з ДІТ МВС України від 16.06.2016 року гр-н ОСОБА_4 має 5 судимостей, першу з яких отримав в 1991 році в 16-річному віці, останню в 2011 році. Загалом був засуджений до 16 років 10 місяців позбавлення волі за грабіж, поєднаний з насильством, розбій, вчинений за попереднім зговором групою осіб поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди, умисне знищення або пошкодження державного чи колективного майна.

17.06.2016 податковим органом отримано відповідь від ОУ ГУ ДФС у Сумській області, згідно якої під час бесіди ОСОБА_4 повідомив, що він не являється службовою особою ТОВ «Шанс», в подальшому спілкуватись з представниками податкової міліції останній відмовився. В ході спілкування з сусідами ОСОБА_4, останні повідомили, що той ніде не працює, веде аморальний спосіб життя, зловживає алкоголем та вживає наркотичні речовини. За своїми діловими та моральними якостями, способом життя не може виконувати функції директора сільгосппідприємства ТОВ «ШАНС». Згідно відомостей з ЦБД ДРФО про суми виплачених доходів громадянин ОСОБА_4, в 2016 році доходів на ТОВ «ШАНС» не отримував.

Колишній керівник ТОВ «ШАНС» ОСОБА_5 повідомив, що підприємством договори оренди земельних ділянок були розірвані у грудні 2015 року. У березні 2016 року загальними зборами засновників ТОВ «ШАНС» прийнято рішення про припинення діяльності підприємства. Під час ліквідації підприємства, навесні 2016 року, йому зателефонував чоловік, який представився ОСОБА_6 та запропонував продати ТОВ «ШАНС». Після чого 25.04.2016 на загальних зборах засновниками було прийнято рішення про продаж товариства ОСОБА_6 Про подальшу зміну керівників та засновників ТОВ «Шанс» ОСОБА_5 не відомо.

ТОВ «Шанс» є сільськогосподарським товаровиробником, який перебуває на спеціальному режимі оподаткування податку на додану вартість, мало в користуванні земельні ділянки сільськогосподарського призначення 8,204 га.

Разом з тим, оперативним управлінням ГУ ДФС у Чернігівській області за результатами виїзду за юридичною адресою платника встановлено відсутність товариства за місцезнаходженням, а також отримано пояснення власників земельних ділянок про розірвання договорів оренди з ТОВ «ШАНС» в кінці 2015 року та передачу їх в оренду у 2016 році іншим орендарям. Також, встановлено, що зазначене підприємство за податковою адресою не знаходиться, фінансово-господарську діяльність не здійснює, бухгалтерські документи не зберігає, службові особи та працівники даного підприємства за зазначеною адресою не знаходяться, поштові повідомлення не отримують. Будь-які ознаки (вивіски, таблички, графік роботи, тощо), які б вказували на перебування за вказаною адресою ТОВ «Шанс» відсутні. Будівля за адресою Чернігівська область, Чернігівський район, с. Мохнатин, вул. Перемоги, б. 19 перебуває у власності Мохнатинської сільради, голова якої гр. ОСОБА_7 повідомила, що ТОВ «Шанс» приміщення за вказаною адресою не орендує.

01.07.2016 року для реагування та вжиття відповідних заходів повідомлено Управління захисту економіки Національної поліції України в Чернігівській області про виявлені факти щодо діяльності ТОВ «ШАНС».

У листі від 19.07.2016 року № 4875/39/124/01-2106 Управлінням захисту економіки в Чернігівській області повідомлено про внесення 08.07.2016 року до ЄДР за №12016270010006462 кримінального провадження відносно директора ТОВ «ШАНС» ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст. 358 Кримінального кодексу України («підробка документів»).

З огляду на вищевикладене, податковий орган зазначає, що ТОВ «Шанс» фактично не знаходиться за місцем своєї реєстрації, не здійснює діяльності, а також наявні ознаки фіктивності, визначені Господарським кодексом України.

Як зазначалось вище, 10.05.2017 ТОВ «ШАНС» направлено до Державної фіскальної службиё9= України в електронному вигляді для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 17.04.2017 №3 та від 18.04.2017 №4 та 19.05.2017 ТОВ «ШАНС» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2017 року.

Розпорядженням Головного управління ДФС у Чернігівській області від 07.04.2017 року №33-Рз метою ефективного відпрацювання підприємств високого ступеня ризику, відібраних системою автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, вжиття дієвих заходів для якісного та комплексного відпрацювання отриманої інформації та на виконання листа ДФС України від 05.04.2017 р. №8472/7/99-99-07-04-02-17 створено, крім іншого, робочу групу з відпрацювання підприємств, відібраних до критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до Протоколу проведення засідання робочої групи з відпрацювання відібраних до критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2 ГУ ДФС у Чернігівській області від 10.05.2017 встановлено, що ТОВ «Шанс» надіслано на реєстрації 2 податкові накладні за квітень 2017 року на загальну суму ПДВ 166,7 тис. грн.. на користь ТОВ ПВП «Стандарт». При цьому, в ході проведеного аналізу наявної у базах даних ДФС інформації податковим органом встановлено, що формування податкового кредиту ТОВ «Шанс» відбулось за рахунок придбання у квітні 2017 року устілок 189 тис. пар та краплинного шлангу 326,1 тис. м. При цьому, в ЄРПН відсутні податкові накладні, виписані на користь ТОВ «Шанс», які підтверджують придбання насіння соняшнику або продукції (послуг), необхідної для його вирощування. Крім того, у січні 2017 року ТОВ «Шанс» було зареєстровано податкові накладні на продаж соняшнику власного виробництва урожаю 2016 року на загальну суму 6028,1 тис. грн.. Оперативним управлінням встановлено відсутність підприємства за місцезнаходженням та відсутність земельних ділянок у користуванні. 16.01.2017 року складено податкову інформацію, якою не підтверджено податкові зобов'язання на суму 6028,1 тис. грн.

Крім того, відповідного до протоколу комісією визнано такими, що мають ознаки постачання товарів, відмінних від придбаних ТОВ «Шанс» по накладних, наданих на реєстрацію 10.05.2017 на суму ПДВ 166,7 тис. грн. (а.с. 73). З метою ефективного відпрацювання підприємств високого ступеня ризику комісією ухвалено: забезпечити підготовку запитів до ТОВ «Шанс» про надання підтверджуючих документів та пояснень щодо проведених дій; здійснити заходи щодо встановлення місцезнаходження ТОВ «Шанс», причетності посадових осіб до здійснення зазначених операцій, а також вручення запиту платникам. З метою встановлення реальності господарських операцій, недопущення розповсюдження по ланцюгу схемного податкового кредиту комісією ухвалено провести заходи по зупиненню реєстрації податкових накладних ТОВ «ШАНС» на суму 6028,1 тис. грн.

Для підтвердження правомірності реєстрації спірних податкових накладних, на адресу ТОВ «ШАНС» 11.05.2017 року направлено лист № 1680/10/25-01-12-01-09 з пропозицією надати пояснення та підтверджуючих документів щодо здійсненої господарської операції. Лист повернувся без вручення (корінець повідомлення з відміткою 16.05.2017 про відсутність за юридичною адресою).

При цьому, зазначені документи не надані позивачем ні відповідачу, ні суду.

Отже, податковий орган діяв в межах наданих повноважень у відповідності до постанови Кабінетом Міністрів України від 29.03.2017 року №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації».

Водночас, вимога про визнання протиправними дій Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 01.06.2016 № 010620161 задоволенню не підлягає. Оскільки, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.07.2016 у справі №825/1144/16 поновлено дію зазначеного договору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.41,195,196,198,201,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАНС» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Постанова в повному обсязі складена 20 жовтня 2017 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко