Ухвала суду № 69708385, 17.10.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

про закриття провадження в адміністративній справі

17 жовтня 2017 року № 813/1159/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулкевич І.З.

секретар судового засідання Іванес Х.О.

за участю : представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання третьої особи про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Тузяка Павла Тарасовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Львівський окружний адміністративний суд з позовом до державного реєстратора Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Тузяка Павла Тарасовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" про визнання протиправним та скасування рішення.

Представником третьої особи через канцелярію суду за вхідним №2540 ел від 13.10.2017 року подано заяву про закриття провадження у справі, у зв'язку із тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Судом поставилось на обговорення питання щодо закриття провадження у справі у зв'язку із тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача в судовому засіданні щодо закриття провадження у справі заперечила.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд:

- скасувати рішення державного реєстратора Годовицько-Басівської сільської ради Тузяка Павла Тарасовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №16656352 від 29.09.2016 року, згідно якого квартира, загальною площею (кв.м.) : 30,6 житлова площа (кв.м) : 18.2 за адресою : АДРЕСА_1 перейшла у приватну власність до ПАТ КБ "Приватбанк".

З огляду на наведене, даний спір носить приватно-правовий характер, оскільки позивачем фактично ставиться питання про визнання права власності на квартиру за адресою : АДРЕСА_2.

Таким чином, під час вирішення такого спору з'ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно, у зв'язку з чим зазначені вимоги є приватноправовими та втрачають ознаки публічно-правового спору, оскільки по суті позивач доводить своє право на нерухоме майно та вимагає усунути обставини, що перешкоджають реалізації права власності на спірне майно.

Отже, в даному випадку має місце спір про право, який підлягає розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "ОСОБА_7 v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАСУ юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи характер спірних правовідносин, який є цивільно-правовим і не має ознак публічно-правового спору в розумінні КАС України, суд приходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

За таких обставин, провадження у справі, що розглядається, підлягає закриттю.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у своїй постанові від 14.06.2016р. у справі №21-41а16.

З приписів ч.2 ст.161 КАС України вбачається, що при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно із ч. 3 ст. 157 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що даний спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, суд приходить до висновку про закриття провадження у даній справі.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі задовольнити.

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Тузяка Павла Тарасовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.

Повторне звернення цих ж осіб до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження у справі не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст виготовлено 20 жовтня 2017 року.

Суддя Гулкевич І.З.