Постанова № 6970727, 24.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"24" листопада 2009 р. № 2а- 38881/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Свіргун О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Доспел-Харків"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова

пропро визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Доспел-Харків»звернувся до суду з позовом до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова в якому просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 13.05.2009 №0000742330/0 Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова.

В обґрунтування позову позивач вказав, що працівниками ДПІ у Орджонікідзевському р-ні м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 р. по 30.09.2008 р., за результатами якої складено акт №683/23/32871297 від 01.04.2009 р., яким було встановлено порушення пп. 5.2.1, пп. 11.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі вище зазначено акту перевірки керівником ДПІ у Орджонікідзевському р-ні м. Харкова було винесено оскаржене податкове повідомлення - рішення від 13.05.2009 № 0000742330/0.

Позивач зазначив, що висновки акту перевірки є необґрунтованими та безпідставними, а отже і винесене на підставі цього акту податкове повідомлення-рішення не є законним та є таким, що підлягає визнанню недійсним.

Представник позивача в судове засідання зявився та підтримав позов у повному обсязі та просив суд задовольнити його.

Представник відповідача в судове засідання зявився та з позовними вимогами не погодився у повному обсязі, вказавши, що оскаржене податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності до вимог чинного законодавства України та просив суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 р. по 30.09.2008 р., за результатами якої складено акт №683/23/32871297 від 01.04.2009 р.

В акті зазначено, що позивачем не надано доказів щодо конкретно наданих послуг ФОП Юрєва та їх звязку з господарською діяльністю, жоден укладений договір не містить відмітки про їх опрацювання, жодного первинного документа, що свідчив би про витрати виконавця, які пов'язані з інформаційно-рекламними послугами, підготовкою документів та інші витрати, позивачем не надано.

Відповідач також стверджував у акті, що позивачем не надано доказів щодо конкретно наданих послуг ФОП ОСОБА_1 та їх зв'язку з господарською діяльністю, жоден укладений Договір із виконавцем та замовником не містить відмітки про їх опрацювання, позивачем не надано жодного первинного документа, що свідчив би про витрати виконавця, які пов'язані з інформаційно-рекламними послугами, підготовкою документів, та інші витрати.

Як зазначено у акті перевірки, позивачем надано відповідачу відповідні акти виконаних робіт, а також платіжні документи про сплату за надані послуги.

Таким чином, на думку відповідача підприємством в порушення пп. 5.2.1 та пп. 11.2.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР в редакції від 22.05.97р. занижено податок на прибуток на загальну суму 61250 грн.

На підставі вище зазначено акту перевірки керівником ДПІ у Орджонікідзевському р-ні м. Харкова було винесено податкове повідомлення - рішення від 13.05.2009 № 0000742330/0, яким відповідач визначив позивачу суму податкового зобов'язання за податком на прибуток на загальну суму 81125 грн., у тому числі за основним платежем 61250 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 19875 грн.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було укладено договір з підприємцем ОСОБА_2 про надання послуг, які були сплачені та отримані позивачем, про що були сторонами договорів підписані відповідні акти.

Судом встановлено, що підприємець ОСОБА_2 надала позивачеві послуги з розміщення інформаційно-рекламних матеріалів позивача на відеомоніторі автомата самообслуговування за адресою: АДРЕСА_1 у приміщенні станції «Харків-Левада».

Вказані вище твердження підтверджено поясненнями ФОП ОСОБА_2 наданою в судовому засідання.

Судом встановлено, що інформацію про позивача, товари позивача, ціни на них, технічні характеристики і таке інше містить сайт, що належить позивачу та знаходиться за Інтернет адресою http://www.dospel.kharkov.ua. Окрім того, сайт позивача містить можливість заказу продукції позивача, тобто за допомогою сайту відбувається дистанційна торгівля (форма продажу товарів поза торговельними або офісними приміщеннями, за якої вибір товару та його замовлення не збігаються у часі з безпосереднім передаванням вибраного товару споживачем, відповідно до п. 1.2 Правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями, затверджених наказом Мінекономіки України № 103 від 19.04.2007).

Підприємець ОСОБА_1 надав позивачу комплекс послуг, а саме - поновлення програмного забезпечення сайту позивача http://www.dospel.kharkov.ua, оптимізація сайту для пошукових систем, виготовлення рекламних банерів, розміщення реклами в мережі Інтернет, поточне обслуговування сайту.

Під час судового засідання свідок ФОП ОСОБА_1 підтвердив факт надання послуг по просуванню сайту позивача в пошукових системах по ключовим словам, оптимізації швидкодії ядра сайту, пошуковій оптимізації сайтів, в результаті підвищилась позиція сайту в пошукових системах по різноманітних запитах, у тому числі запитах «вентиляція», «промислова вентиляція», «побутова вентиляція»та найменуванні торгівельної марки ospel», продукцію яких продає позивач та надав до матеріалів справи залучені копії первинних документів та звітів, які підтверджують факт здійснення зазначення господарських операцій, збільшення відвідуваності сайту позивача та збільшення доходів позивача.

Суд зазначає, що результатом надання рекламних послуг підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для більш ефективного проведення господарської діяльності TOB «Доспел-Харків»явилось те, що об'єм реалізації товарів позивача зростав у подальшому (як слід збільшення перерахування податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджетів різних рівнів та держаних цільових фондів).

Вказані вище послуги підтверджуються копіями договорів та додатків до них, актів виконаних робіт від 31.03.2008р., від 30.06.2008р., від 30.09.2008р., копіями банківських виписок про сплату за отримані послуги, копіями фінансових звітів, копіями Аналізів рахунку 702, копіями звітів по просуванню сайту.

Суд зазначає, що згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР в редакції від 22.05.1997 року «До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) на протязі звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, що встановлені пунктами 5.3 - 5.7 ст. 5 цього Закону».

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР в редакції від 22.05.1997 року «... не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку».

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999p № 996-XIV, із змінами та доповненнями, «... Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку».

Згідно п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р № 996-XIV, із змінами та доповненнями, «Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарчих операцій...».

Пунктом 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р № 996-XIV, із змінами та доповненнями, визначено, що «Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати наступні обов'язкові реквізити: назва документа (форми), дату та місце складання, назва підприємства, від імені якого складено документ, зміст та об'єм господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис та інші данні, що дозволяють ідентифікувати особу, яка приймала участь у здійснення операції».

Таким чином суд приходить до висновку, що вище зазначені суми щодо наданих послуг включенні позивачем до складу валових витрат правомірно, оскільки у підприємства є належним чином оформленні первинні документи, які містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р № 996-XIV, із змінами та доповненнями, та які дають вичерпну інформацію про здійснення господарської операції у цілях господарської діяльності, як того вимагає п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР в редакції від 22.05.1997 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу»№270/96-ВР від 3.07.96 р. реклама це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Згідно із пп. 5.4.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.94 р. до складу валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Висновки відповідача, наведені у Акті перевірки, що витрати позивача не підтверджені належним чином первинними документами не відповідають дійсності. По-перше, під час перевірки відповідачу були надані договори з додатками, акти виконаних робіт, про що безпосередньо зазначено у акті перевірки. По-друге, відповідно до частини 3 «Документи, що створюються в управлінській діяльності»Переліку типових документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при КМУ №41 від 20.07.98 р., к документам, що створюються в управлінській діяльності, віднесені веб-сторінки в Інтернеті. До матеріалів справи позивачем надані роздруківки сторінок сайту позивача (http://www.dospel.kharkov.ua), які свідчать про наявність інформації рекламного характеру, зв'язок з господарською діяльністю.

Вимоги відповідача щодо надання бухгалтерських документів, в яких зазначено скільки робочого часу та коштів на це витрачено виконавцем, витрати виконавця і таке інше не відповідають приписам чинного законодавства, насамперед Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України №88 від 24.05.1995 р.

Згідно приписів пп. 5.3.9 Закону про прибуток, акт виконаних робіт, підписаний сторонами, є документом, на підставі якого витрати можуть бути включені до складу валових витрат у податковому обліку.

Таким чином, витрати позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами (накладними, податковими накладними), порушення вимог пп. 5.3.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відсутні.

Відповідно до Закону про прибуток, до валових витрат виробництва відносяться будь-які витрати, сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва.

Відповідно до пункту 1.32 Закону про прибуток, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Тобто, визначальною ознакою валових витрат є їх звязок з господарською діяльністю платника податку.

Усі витрати по зазначеним вище послугам безпосередньо повязані з господарською діяльність позивача.

Відповідачем не доведено, що послуги не використовуються позивачем у господарській діяльності.

Витрати позивача на придбання послуг підтверджені відповідними первинними та платіжними документами, а тому вони належать до складу валових витрат.

Отже, витрати позивача на послуги за своєю сутністю і призначенням підпадають під ознаки валових витрат виробництва, тому податковим органом безпідставно винесене спірне повідомлення-рішення про оподаткування названих витрат податком на прибуток.

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 13.05.2009 № 0000742330/0 винесено з порушенням норм чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Доспел-Харків" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 13.05.2009 року № 0000742330/0.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку

Повний текст постанови виготовлено 27.11.2009 року.

Суддя Спірідонов М.О.