Ухвала суду № 69705770, 12.10.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7523/17

Номер справи місцевого суду: 523/15683/15-ц

Головуючий у першій інстанції Виноградова Н. В.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

Кононенко Н.А.

за участю секретаря Цихиселі Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 13 червня 2017 року у цивільній справі за позовомОСОБА_3, який діє в інтересах недієздатної особи - доньки ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Суворовської районної державної адміністрації Одеської міської ради про витребування майна із чужого незаконного володіння, треті особи: Орган опіки та піклування Суворовської районної державної адміністрації Одеської міської ради, Великорибальський психоневрологічний будинок інтернат,

встановила:

29.09.2015 року позивач ОСОБА_3, який діє в інтересах недієздатної особи - доньки ОСОБА_4, звернувся до суду із позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29 вересня 1997 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано недієздатною.

Розпорядженням виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів № 520 від 10 грудня 1997 року встановлено над ОСОБА_4, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4, опіку та призначено опікуна - ОСОБА_6.

На момент визнання ОСОБА_4 недієздатною, остання була власником нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1.

08 серпня 2000 року рішенням Приморської районної адміністрації № 754 надано дозвіл ОСОБА_6 на проведення відчуження житла, яке належало недієздатній особі - ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 за умови одночасного придбання на ім'я ОСОБА_4 квартири за адресою: АДРЕСА_2.

10 серпня 2000 року гр. ОСОБА_7, який мешкав за адресою: АДРЕСА_3 подарував, а гр. ОСОБА_4 прийняла у дар трьохкімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 65,4 кв. м.

Вказане підтверджується договором дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Надоховською Т.О., зареєстровано в реєстрі за № 2242.

Враховуючи вищевказане, ОСОБА_4 стала повноправним власником вказаної квартири.

Згодом Позивач була поміщена у психіатричну лікарню, яка знаходилася за адресою: Одеська обл. Саратський р-н, с. Великорибальське.

Враховуючи відсутність Позивача за місцем своєї реєстрації, квартира ОСОБА_4 була відчужена незаконним шляхом третім особам.

На сьогоднішній день власником спірної квартири є ОСОБА_5, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2.

Посилаючись на те, що позивач є батьком ОСОБА_4, у нього відповідно з чинним законодавством є право щодо представлення прав та інтересів у суді своєї недієздатної дочки - ОСОБА_4 та що будь-які рішення та розпорядження компетентними органами на відчуження майна ОСОБА_4 не видавалися, позивач вважає, що Відповідач заволоділа квартирою незаконним шляхом, а тому майно повинно бути повернуто попередньому законному власнику - ОСОБА_4, просив його вимоги задовольнити.

Крім того позивач зазначив, що він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 Згідно довіреності від 27.04.2015р. його інтереси представляють: ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2015 року провадження у справі було відкрито (а.с. 17).

Ухвалою того ж суду від 17 листопада 2016 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору, було залучено орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (а.с.124).

Ухвалою того ж суду від 23 січня 2017 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору, було залучено Великорибальський психоневрологічний будинок інтернат (а.с.143).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 13 червня 2017 рокупозовну заяву ОСОБА_3, який діє в інтересах недієздатної особи - доньки ОСОБА_4, було залишено без розгляду через повторну неявку його представників у судове засідання (а.с.172).

У своїй апеляційній скарзі представник позивача - ОСОБА_10 ставить питання про скасування зазначеної ухвали суду, а справу направити до Суворовського районного суду м. Одеси для продовження розгляду по суті, посилаючись на те, що ухвала була постановлена з порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що починаючи з 15.02.2017 року представники позивача ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судові засідання не з'являються.

При цьому ОСОБА_9 повідомлявся про час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідною розпискою (а.с. 146).

Таким чином, постановляючи ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що представники позивача повторно не з'явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання, що свідчить про те, що представники позивача втратили зацікавленість у розгляді справи.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, з огляду на наступні обставини.

Так, у відповідності до ч.3 ст. 169 та п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд залишає позовну заяву без розгляду у разі повторної неявки позивача у судове засідання, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, представник позивача - ОСОБА_9 повідомлявся про розгляд справи на 15.02.2017 року (а.с.146), та на 13.06.2017 року (а.с.168).

Однак, доказів в його повідомлення про судові засідання, які призначались на 27.03.2017 року та на 11.05.2017 року, матеріали справи не містять, що свідчить про відсутність повторної його неявки в судові засідання.

Крім того, матеріали справи не містять жодного належного повідомлення представників позивача ОСОБА_10 і ОСОБА_11 про час і місце судових засідань, у тому числі як на 13 червня 2017 року, в якому було постановлено оскаржувану ухвалу суду, так і на судові засідання, які відбулись раніше.

Виходячи із вищевказаних положень цивільно-процесуального законодавства, а також враховуючи, що позивач уповноважив усіх трьох осіб представляти його інтереси в суді (а.с.3-4). у суду першої інстанції не було правових підстав для залишення позову без розгляду.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, представники позивача не втратили інтересу до розгляду справи, неодноразово надавали клопотання про витребування доказів та додаткової інформації у справі та про уточнення заявлених вимог (а.с.23-25, 60, 99.

У зв'язку з цим, та враховуючи розумні строки розгляду цивільної справи, яка перебувала на розгляді суду першої інстанції майже 2 роки, суду належало розглянути справу на підставі наявних у справі доказів та винести законне і обгрунтоване судове рішення, а не залишати позовну заяву без розгляду.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги її спростовують, оскільки ухвалу постановлено не у відповідності до вимог процесуального права.

У зв'язку з цим, апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.4 ч.2 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 311, ст.ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 13 червня 2017 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

Л.А. Гірняк

Н.А. Кононенко