Постанова № 69705345, 13.10.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14484/17

Провадження № 2а/522/1789/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі головуючого судді Бойчука А.Ю.

при секретарі Іскрич В.В.

розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Приморського району Департамент праці і соціальної політики Одеської міської ради, третя особа: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан-33» про визнання неправомірними дій та зобов'язання,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2017 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 із позовом до Управління соціального захисту населення Приморського району ОМР та Департаменту праці та соціальної політики ОМР третя особа Обслуговуючий кооператив «Житлово - бкдівелний кооператив «Фонтан - 33» про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії. Ухвалою суду від 02.10.2017 р. залучено в якості відповідача по справі Департаменту праці та соціальної політики ОМР.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 в будинку, у якому створено обслуговуючий кооператив і є інвалідом війни 2 групи. Вказує, що має право на пільги за житлово-комунальні послуги. Будинок перебуває на балансі Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан-33». Однак відповідач відмовляється відшкодовувати витрати, пов'язані із наданням житлово-комунальних пільг, свою відмову мотивую посиланням на п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.11.2013 р. №860, у зв'язку із чим за відсутності інших джерел покриття вказаних витрат, витрати не компенсуються третій особі і як наслідок, позивач не отримує пільги.

Позивач та його представник до судового засідання з'явились, надали суду свої пояснення, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.

Представник відповідача до судового засідання з'явився, надав суду письмові заперечень просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на відсутність погоджених виконавчим комітетом Одеської міської ради розрахунків вартості на пільговиків, заперечення виклали письмово.

Представник третьої особи надав до суду письмові пояснення та просив задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши приписи чинного законодавства України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень у тому числі органів державної влади.

Згідно з ч.ч. 1-3ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормою прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як інвалід 2 групи і має права на пільги з оплати за житлово-комунальні послуги.

Особам, які мають право на пільги, надаються пільги на оплату житлово-комунальних послуг в межах середніх норм споживання згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування».

Аналізуючи закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " від 22.10.1993 р.:Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Місцеві ради, підприємства, установи та організації мають право за рахунок власних коштів і благодійних надходжень встановлювати додаткові гарантії щодо соціального захисту ветеранів війни.

Відповідно до ст. 13 цього Закону інвалідам війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: 4) 100-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю); 5) 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.

Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 100-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);

Пільги щодо плати за житло-комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються інвалідам війни та членам їх сімей, які проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Згідно ст. 17 Закону, фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Порядок надання пільг, передбачений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1994 р. N 94. У відповідності до пункту 6 Постанови КМУ №94 встановлено: «Витрати державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій (далі організації), пов'язані з наданням пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", покриваються місцевими фінансовими органами на підставі розрахунків, поданих організаціями, шляхом перерахування коштів на їх рахунки в установах банків.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 листопада 2013 р. №860 «Про надання пільг та субсидій для відшкодування витрат на утримання будинків та прибудинкових територій мешканцям житлових будинків, у яких створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (житлово-будівельні кооперативи) в п. 1 встановлено, що при наданні пільг та субсидій на відшкодування витрат з утримання будинку застосовується розмір внесків, затверджений загальними зборами, але не більше найвищого тарифу на послуги з утримання, встановленого відповідним органом місцевого самоврядування для будинків такої самої поверховості, а за відсутності - не більше найвищого тарифу на такі послуги, встановленого відповідним органом місцевого самоврядування.

Такі розрахунки третьої особою надано, однак, витрати не відшкодовано.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість відшкодовувати кошти обслуговуючому кооперативу «ЖБК «Фонтан-33» (третя особа), у зв'язку із тим, що «ЖБК «Фонтан-33» не затвердив тарифи на житлово-комунальні послуги в Одеській міській Раді, так як того вимагає Постанова КМУ №860 від 13.11.2013 року «Про надання пільг та субсидій для відшкодування витрат на утримання споруд та прибудинкових територій мешканцями житлових будинків, у яких створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (житлово-будівельні кооперативи)» оскільки не ґрунтується на вимогах діючого законодавства..

Відповідно до ст. 17 п. 5 Закону пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються інвалідам війни та членам їх сімей, які проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього. Тобто не залежно від того в якій організації перебуває на балансі будинок, відповідач зобов'язаний, відповідно до Закону, відшкодовувати витрати на житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст. 22 Закону, рішення підприємств, установ і організацій, які надають пільги, можуть бути оскаржені до районної державної адміністрації, виконавчого комітету міської ради або до районного (міського) суду. Ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність цього Закону, звільняються від плати за оформлення документів, юридичні консультації, а також від судових витрат, пов'язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту.

Згідно із Розпорядженням Одеського міського голови №30 від 24.01.2014р. визначено механізм щодо надання пільг та субсидій мешканцям житлових будинків, у яких створено ОСББ, ЖБК.

У відповідності із п. 2 розпорядження Одеського міського голови №30 від 24.01.2014 р. встановлено - департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради при наданні пільг та субсидій для відшкодування витрат на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканцям житлових будинків, у яких створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (житлово-будівельні кооперативи), керуватися пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.11.2013 року № 860 з урахуванням тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, визначених додатком до цього розпорядження.

П. 1 ч.1 ст. 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

У відповідності до п. 2 ч.3 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимогу про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 3ст. 162 КАС України, суд може прийняти постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, у сфері публічно-правових відносин з боку суб'єктів владних повноважень.

Також, згідно з викладеного у рішеннях Конституційного Суду України (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій) розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зіст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст.22та ст.64 Конституції України, право на пільги для відповідних категорій громадян, встановлено законами України (в тому числі Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантіїї їх соціальногт захисту») є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено право на відшкодування витрат пов'язаних із наданням йому пільг на житлово-комунальні послуги, тому позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі, що підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 19, 22, 64 Конституції України, ст.ст.69,71,76,86,159,161,163 КАС України, ст.ст. 2,13,17,22,23 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Приморського району Департаменту праці і соціальної політики Одеської міської ради в частині відмови в наданні ОСОБА_1 інваліду війни 2 групи, належних йому пільг на опллату житлово-комунальних послуг.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Приморського району Департаменту праці і соціальної політики Одеської міської ради призначити ОСОБА_1 інваліду війни 2 групи, належних йому пільг на опллату житлово-комунальних послуг.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: А. Ю. Бойчук