Постанова № 6970462, 14.09.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5267/09/1770

14 вересня 2009 р. 10год. 10хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Троянчук Д.М., Шевчук В.С.

відповідача: представники Приходько Т.В., Мочарний М.Я., Кошкін М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавна податкова інспекція у м.Рівне

доПриватне підприємство Торгово-виробнича фірма "Чари"Товариство з обмеженою відповідальністю "Західтехноальянс"

про стягнення коштів отриманих за нікчемними правочинами , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Державна податкова інспекція у м.Рівне (далі ДПІ у м.Рівне), звернулася з адміністративним позовом до Приватного підприємства торгово-виробничої фірми "Чари" (далі - ПП ТВФ "Чари"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехно-альянс" (далі - ТОВ "Західтехноальянс) про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними правочинами.

Позовні вимоги в повній мірі підтримані в судовому засіданні представником позивача та мотивовані ним нормою ст.208 ГК України. В обгрунтування заявлених позовних вимог вказує на те, що укладені в усній формі між ПП ТВФ "Чари" та ТОВ "Західтехноальянс" договори на поставку товарів, за умовами яких останній продав першому в період часу з квітня 2007 року по травень 2008 року металопродукцію на загальну суму 3456578,34 грн., є нікчемними в силу закону, позаяк укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, оскільки дії сторін були спрямовані не на реальне виконання умов договорів, а на настання наслідків у вигляді отримання податкової вигоди - бюджетного відшкодування ПДВ. Також ствердив, що операції між вказаними контрагентами є безтоварними, тобто такими, які відбувалися лише на папері, оскільки у ТОВ "Західтехноальянс" відсутні необхідні для їх здійснення основні засоби та трудові ресурси, а в документообігу як однієї так і другої сторони угоди, відсутні документи, що посвідчують транспортування металопродукції, а саме товаро-транспортні накладні. На таких підставах, просить позовні вимоги задовільнити, стягнути в доход дежави з обох відповідачів по 3456657,34 грн., з ПП ТВФ "Чари" - як вартість отриманих на виконання нікчемного правочину товарно-матеріальних цінностей, а з ТОВ "Західтехноальянс" - як коштів, отриманих в оплату таких товарно-матеріальних цінностей.

Представники відповідача - ПП ТВФ "Чари", проти позовних вимог заперечили з огляду на те, що договори на поставку металопродукції, які укладені між ПП ТВФ "Чари" та ТОВ "Західтехноальянс" відповідають загальним умовам дійсності правочинів, реально виконані сторонами, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського і податкового обліку. Крім того, зазначають, що документально підтвердженим є і факт використання ПП ТВФ "Чари" металопродукції, одержаної на їх виконання, у власній господарській діяльності, а саме при будівництві торгово-виробничої бази, що відображено безпосередньо в акті податкової перевірки, здійсненої позивачем. Стверджують, що товарно-транспортними накладними поставка товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Західтехноальянс" не оформлялась, позаяк переважна більшість металопродукції вивозилась зі складу продавця власним транспортним засобом ПП ТВФ "Чари", а у тому випадку, коли вона доставлялась ТОВ "Західтехноальянс", то ПП ТВФ "Чари", оплату за транспортування не проводило, а відтак і товарно-транспортних накладних не оформляло. Вимоги Податкового органу вважають безпідставними ще й з огляду на норму ст.250 ГК України, яка встановлює річний строк для застосування адміністративно-господарської санкції, якою являється і визначене ст.208 ГК України стягнення, від дня вчинення порушення суб"єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. За наведеного, просять в позові відмовити.

Представник відповідача - ТОВ "Західтехноальянс" проти задоволення позовних вимог заперечує. Вказує, що договори на поставку металопродукції, укладені ним з ПП ТВФ "Чари", виконані сторонами в повному обсязі: ТОВ "Західтехноальянс" відпущено товарно-матеріальні цінності, а ПП ТВФ "Чари" отримано такі товарно-матеріальні цінності і проведено за них оплату. Господарські операції належним чином відображені в податковому обліку обох контрагентів, а відтак у позивача не було жодних правових підстав робити висновки про нікчемність таких договорів, як і підстав для твердження про безтоварність та фіктивність відповідних господарських операцій. Висновки позивача про неспроможність ТОВ "Західтехноальянс" виконати вказані господарські операції з огляду на відсутність у нього необхідних для їх здійснення основних засобів та трудових ресурсів вважає надуманими, позаяк Товариство використовує для здійснення господарської діяльності орендоване майно та основні засоби і використовує трудові ресурси іншої юридичної особи на підставі договору про надання послуг. Стверджує, що документообігом ТОВ "Західтехноальянс" підтверджено не лише факт реалізації металопродукції ПП ТВФ "Чари", а й факт наявності у нього такої металопродукії, яка попередньо була придбана у інших контрагентів і доставлена ними за місцезнаходженням ТОВ "Західтехноальянс". За безпідставністю позовних вимог, просить в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, оцінивши докази та всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що з 16 січня по 05 лютого 2009 року відповідачем проводилась планова виїзна документальна перевірка відповідача - ПП ТВФ "Чари" за період його діяльності з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року. Її результати оформлені актом №109/23-100/22556169 від 10.02.2009 року (а.с.8-53 том1). За результатами перевірки, позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000592342/0/ 23-121 від 23.02.2009 року, згідно якого, вказаному відповідачу донараховано податкове зобов’язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 416629 грн. (а.с.92 том1), що оскаржене платником податків до суду (а.с.236-239 том1). Вказане податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом на підставі аналізу валових витрат ПП ТВФ "Чари", а саме віднесення до їх складу відсотків за користування кредитом, отриманим у АППБ "Аваль". Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу його завищення чи заниження не встановлено. Інших операцій, які призвели до завищення суми валових витрат ПП ТВФ "Чари" в розділі Акту перевірки 3.1.2. "Валові витрати", не відображено.

Судом також встановлено, що з 09 вересня по 17 жовтня 2008 року відповідачем проводилась планова виїзна документальна перевірка відповідача - ТОВ "Західтехно-альянс" за період його діяльності з 28.12.2006 року по 31.03.2008 року. Її результати оформлені актом №18/35-40/34847292 від 24.10.2008 року (а.с.241-254 том1). На підставі вказаного акту перевірки та актів про ненадання документів для проведення перевірки, позивачем було винесено податкові повідомлення-рішення: №0003682342/3/23-121, згідно якого, вказаному відповідачу донараховано податкове зобов’язання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 6292747,50 грн., №0003692342/3/23-121, згідно якого донараховано податкове зобов’язання за платежем "комунальний податок" в сумі 1725,50 грн, №0003692342/3/23-121, згідно якого донараховано податкове зобов’язання за платежем "податок на прибуток" в сумі 10108343,10 грн., №0002642342342/3/23-121, згідно якого донараховано податкове зобов’язання за платежем "податок на прибуток" в сумі 111092,30 грн., що оскаржені платником податків до суду (а.с.227-229 том 2). Вказані податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом на підставі висновків про відсутність ведення ТОВ "Західтехноальянс" податкового та бухгалтер-ського обліку.

Разом з тим, такі висновки актів перевірок, як одного, так і другого відповідача, та їх відповідні результати, не слугували підставою для звернення Податкового органу до суду з позовом про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними правочинами.

Фактично, позов ДПІ у м.Рівне ґрунтується лише на результатах акту перевірки №109/23-100/22556169 від 10.02.2009 року про зменшення ПП ТВФ "Чари" суми бюджетного відшкодування з ПДВ в загальному розмірі 689523 грн. (а.с.53 том 1). Такі результати, в свою чергу, ґрунтуються на перевірці повноти визначення податкового кредиту по операціям ПП ТВФ "Чари" з такими контрагентами як: ПП "Юнісеф", ТОВ "Комерційні рішення Лімітед", ТОВ "Рівнеметалобуд" та ТОВ "Західтехноальянс".

Аналіз операцій ПП ТВФ "Чари" з ТОВ " Західтехноальянс" відображено на арк.23-27 Акту перевірки (а.с.30-34 том1). За висновками такого аналізу, на підставі укладених в усній формі договорів з даним контрагентом, ПП ТВФ "Чари" віднесено до податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних виписаних ТОВ "Західтехноальянс" на загальну суму поставки 3456578,34 грн., в тому числі ПДВ - 576096,39 грн. Актом перевірки зафіксовано наявність первинних документів з обліку вказаних господарських операцій, а саме: накладних, податкових накладних та платіжних доручень. Також констатовано, що отримані матеріали оприбутковані ПП ТВФ "Чари" на рах.205 "Сировина і матеріали", і в подальшому на суму 2070472,84 грн. списані на будівництво торгово-виробничої бази, а залишок матеріалів на суму 810009,36 грн. обліковується. Під час проведення перевірки проводилась інвентаризація засобів та товарно-матеріальних цінностей, за результатами якої, лишків та нестач не встановлено (а.с.11 том 1). В ході проведення перевірки, позивачем було направлено лист керівнику ТОВ "Західтехно-альянс" щодо підтвердження взаємовідносин по взаєморозрахунках з ПП ТВФ "Чари" (а.с.1 том 2). На день підписання Акту перевірки перевіряючими було отримано від ТОВ "Західтехноальянс" документи на підтвердження господарських операцій з ПП ТВФ "Чари". Однак, згідно з висновками Акту перевірки, ні один, ні другий суб"єкт господарювання, не пред"явив документи, підтверджуючі витрати на транспортування металопродукції, а саме товарно-транспортні накладні. Даний факт, наряду з аналізом інформації про ТОВ "Західтехноальянс", зокрема щодо відсутності у нього власних основних фондів та чисельності працюючих на рівні однієї особи, слугував підставою для висновків про нікчемність укладних з таким контрагентом правочинів (а.с.33 том.1).

Згідно зі ст.203 ЦК України, правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину. До зазначених умов відноситься: законність змісту правочину; наявність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; вільне волевиявлення учасника провочину та його відповідність внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вказаних вимог, відповідно до ч.1,3 ст.215 ЦК України, є підставою для визнання такого правочину недійсним в судовому порядку. Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то такий правочин є нікчемним і лише у такому разі визнання вказаного правочину недійсним в судовому порядку не вимагається.

Судом встановлено, що укладені між ПП ТВФ "Чари" та ТОВ "Західтехноальянс" договори на поставку товарів, за умовами яких останній продав першому в період з квітня 2007 року по травень 2008 року металопродукцію на загальну суму 3456578,34 грн., недійсними в судовому порядку не визнавались. Відтак, податковий орган жодних правових підстав для висновків про недодержання вказаними суб"єктами господарювання в момент вчинення правочинів вимог, що встановлені ч.1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України, не мав.

В силу вимог ст.207 ЦК України, згідно з якою правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони та відповідно до вимог ст.181 ГК України, якою допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, правочини з поставки металопродукції між ПП ТВФ "Чари" та ТОВ "Західтехноальянс" вчинені у письмовій формі.

Вказані правочини оформлені документацією відповідача - ПП ТВФ "Чари", копії якої долучені до матеріалів справи та досліджені судом, а саме: виписаними для нього ТОВ "Західтехноальянс" накладними на відпуск металопродукції (а.с.99-113 том 1), платіжними дорученнями на перерахування продавцю металопродукції коштів (а.с.200-215 том 1), та відповідача - ТОВ "Західтехноальянс", копії якої долучені до матеріалів справи, а саме: накладними на відпуск металопродукції і довіреностями, виписаними ПП ТВФ "Чари" на її отримання (а.с.19-32 том 2).

Пред'явлені до перевірки та надані відповідачами суду документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року та повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Позивачем не представлено суду належних доказів про те, що відомості, які містяться в первинних документах, є фіктивними. Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що фактично укладені між відповідачами угоди виконувались і висновок про те, що вони укладались не для настання певних юридичних наслідків не відповідає фактичним обставинам по справі.

Доводи ДПІ у м.Рівне про відсутність у ТОВ "Західтехноальянс" необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, відсутність основних засобів, спростовуються встановленими в акті перевірки вказаного суб"єкта господарювання фактами (а.с.243, 245 том 1), де самим Податковим органом зазначено, що у перевіряємому періоді ТОВ "Західтехноальянс" займалося оптовою та роздрібною торгівлею металопрокату, та для здійснення своєї господарської діяльності орендувало територію площею 450 кв.м. з використанням козлового крану та ваги за адресою: м.Рівне, провул.Робітничий,1. До матеріалів справи долучено копії договорів оренди та надання послуг (а.с.38-43 том 2).

Доводи ДПІ у м.Рівне про безтоварність вказаних операцій спростовуються документообігом обох відповідачів. Так, долученими до матеріалів справи копіями договорів, накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних та рахунків (а.с.44-213 том 2) повністю підтверджено той факт, що ТОВ "Західтехноальянс" на момент продажу металопродукції ПП ТВФ "Чари" мало таку металопродукцію в необхідному асортименті в наявності на орендованих площах. Долученими до матеріалів справи копіями актів використання матеріалів при будівництві 1 Блоку реконструкції з добудовою торгово-виробничої бази по вул. Соборній, 444а в м.Рівне (а.с. 1289-178 том 1), як і висновками ревізорів ДПІ, зафіксованими в акті перевірки №109/23-100/22556169 від 10.02.2009 року (а.с.31 том 1), повністю підтверджено той факт, що отриману від ТОВ "Західтехноальянс" металопродукцію ПП ТВФ "Чари" використало у власній господарській діяльності.

Доводи ДПІ у м.Рівне про непідтвердження вказаних господарських операцій документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема товарно-транспортними накладними, є безпідставними.

Так, згідно з наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасники транспортного процесу –це вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем. Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника - фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особа, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.

Оскільки Податковим органом в ході перевірки не було встановлено, що саме відповідач - ПП ТВФ "Чари" повинен був здійснювати розвантаження товару, або оплачувати вартість його поставки, тобто являвся вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не було встановлено, що ТОВ "Західтехноальянс" передавало призначений для ПП ТВФ "Чари" товар будь-якій транспортній організації для перевезення, і, відповідно, являлося вантажовідправником, то відсутність у документообігу відповідачів товарно-транспортних накладних, при наявності інших документів, якими підтверджено факт відпуску та приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту відпуску-придбання товару.

Крім того, первинною документацією ПП ТВФ "Чари", копії якої долучено до матеріалів справи (а.с.93-103, 234-235 том 1) підтверджується той факт, що вказаний відповідач, маючи власний вантажний фургон, використовував його для вивозу з орендованих ТОВ "Західтехноальянс" площ по провул. Робітничий,1 в м.Рівне товарно-матеріальних цінностей.

Податковий кредит відповідача ПП ТВФ "Чари" сформовано на підставі виписаних ТОВ "Західтехноальянс" (а.с.114-128 том 1) податкових накладних, що були видані в рамках оформлення господарських договорів, виконання яких повністю підтверджено первинною документацією бухгалтерського і податкового обліку його сторін. На момент видачі податкових накладних і на сьогоднішній день, ТОВ "Західтехноальянс" являється зареєстрованим платником податку на додану вартість (а.с.199 том 1, а.с.6 том 2).

ПП ТВФ "Чари" та ТОВ "Західтехноальянс" набули прав юридичної особи з дня їх державної реєстрації, і відповідно до ч.2 ст.104 ЦК України, якою визначено, що до дня внесення запису до Єдиного державного реєстру про припинення реєстрації юридичної особи остання не є такою, що припинилася, мали і мають по даний час цивільну та господарську праводієздатність (а.с.6-7,60,62, 219 том 1).

Господарські операції ПП ТВФ "Чари" з контрагентом - ТОВ "Західтехноальянс" належним чином відображені у його податковому обліку (а.с.64-91 том 1). Доводи позивача про подання ТОВ "Західтехноальянс" декларацій з ПДВ за квітень та травень 2008 року без розшифровки сум своїх податкових зобов"язань та податкового кредиту, не доведені ним документально, та не мають значення для справи, позаяк невиконання контрагентом за договором свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету чи подачі звітності до податкових органів, тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо такого контрагента, а не є підставою длякваліфікації укладених з ним правочинів, як нікчемних.

За змістом ч.1 ст.228 ЦК України правочини, учинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є такими, що порушують публічний порядок. А відповідно до ч.2 ст.228 ЦК України, правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.

Під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження висновок Податкового органу, зроблений в акті перевірки ПП ТВФ "Чари", про те, що господарські операції відповідачів є нікчемними. Зокрема, позивачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, в чому саме відповідні правочини порушують публічний порядок. Жодних доказів того, що обидва чи один учасник правочинів, завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяв всупереч інтересам держави і суспільства суду не надано.

Робити висновок про нікчемність таких угод лише на підставі голослівного аналізу майнового стану одного контрагента без врахування всіх інших обставин справи, є неприпустимим.

Представлені та досліджені в судовому засіданні докази свідчать про протилежне, про те, що в даному випадку, дії сторін були спрямовані на реальне виконання умов договорів, а на настання наслідків у вигляді протиправного відшкодування податку на додану вартість, чи інших податкових благ.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність позиції позивача щодо визначення правочинів укладених між відповідачами, як таких, що мали мету, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Наявність у сторін угоди мети завідомо суперечної інтересам держави або суспільства означає, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалась, а також суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Протиправність мети має безпосередній зв'язок з умислом, як однією з форм вини. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. Оскільки позивачем не надано доказів існування та форми прояву мети, завідомо суперечної інтересам держави та суспільства, неможливим є й встановлення форми вини відповідачів при укладанні спірних правочинів.

Виходячи з недоведеності позивачем наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, відсутні обставини, які б свідчили про існування умислу у відповідачів, як обов’язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій, суд вважає позов необґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Крім того, встановлені ч.1 ст.208 ГК України санкції можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, установлених ст.250 ГК України, - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб"єктами установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Заявлена позивачем вимога про застосування наслідків нікчемних правочинів викладена без урахування приписів зазначеної вище норми, а також належним чином не обґрунтована, що підтверджується обставинами, які встановлені судом та викладені вище.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В силу положень ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Позивач по справі, як суб’єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов’язку щодо доказування.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що позивачу в позові слід відмовити.Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідачів не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позивачу - Державній податковій інспекції у м.Рівне в задоволенні позову до Приватного підприємства Торгово-виробничої фірми "Чари", Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехноальянс" про стягнення коштів, отриманих за нікчемними правочинами - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                   Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 18.09.09р.