Постанова № 6970138, 24.11.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.

24.11.2009 р.                                                                                 Справа № 2а - 4860/09/1470

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: відкритого акціонерного товариства ”Ваден Ярдс Океан”, м. Миколаїв

до відповідача: спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Колеснікова О.О.

представники:

Від позивача: Віштал Л.В.

Від відповідача: Мезінов О.Г.

В засіданні приймає участь: прокурор у засідання не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: про визнання протиправними та скасуванні податкових повідомлень-рішень.

14.09.09 р. відкрите акціонерне товариство ”Ваден Ярдс Океан” (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом про скасування податкових повідомлень-рішень прийнятих спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (надалі - відповідач) від 22.09.08 р. № 000011636/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2008 р. на суму 657703,85 грн., від 09.12.08 р. № 000013936/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за травень 2008 р. на суму 60747,38 грн. та від 19.01.09 р. № 00000136/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень, серпень, вересень 2008 р. на суму 575698,63 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

18.09.08 р. відповідач по справі провів невиїзну документальну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ ”ВБФ”Олександр”, ТОВ ”ТД Укрцветмет” за період квітень 2008 р. та склав Акт перевірки від 18.09.08 р. за № 812/36/14307653 (надалі - Акт перевірки № 812/36/14307653).

Зокрема, в Акті перевірки відповідач зазначив про порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (надалі - Закон № 168/97-ВР), в результаті чого було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 657703,85 грн., в тому числі за період квітня 2008 р.

За результатами перевірки та складеного Акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 22.09.08 р. № 000011636/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2008 р. на суму 657703,85 грн.

Підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість були висновки відповідача, що ненадходження зазначеного податку до бюджету є наслідком того, що підприємством позивача перераховані суми податку на додану вартість підприємствам ТОВ ”ВБФ”Олександр”, ТОВ ”ТД Укрцветмет”, які повинні були сплатити відповідну суму податку до Державного бюджету у відповідному податковому періоді, але за результатами отриманих інформацій від інших податкових інспекцій деякі підприємства по останньому ланцюгу постачання (ТОВ ”Кундаліні ЛТД”, ТОВ ”Маніпура ЛТД”, ТОВ ”Ультімо-БК”, ТОВ ”Вега-С”) не відображали в декларації з податку на додану вартість відповідну суму та відповідно податок до бюджету не надходив.

Таким чином, відповідач вважає, що позивач безпідставно включив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2008 р. в сумі 657703,85 грн.

Інших порушень під час перевірки відповідач не встановив.

01.12.08 р. відповідач по справі провів невиїзну документальну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ ”Південний термінал” за період травень 2008 р. та склав Акт перевірки від 01.12.08 р. за № 1113/36/14307653 (надалі - Акт перевірки № 1113/36/14307653).

Зокрема, в Акті перевірки відповідач зазначив про порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, в результаті чого було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 60747,38 грн., в тому числі за період травня 2008 р.

За результатами перевірки та складеного Акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 09.12.08 р. № 000013936/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2008 р. на суму 60747,38 грн.

Підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість були висновки відповідача, що ненадходження зазначеного податку до бюджету є наслідком того, що підприємством позивача перераховані суми податку на додану вартість підприємствам ТОВ ”Південний термінал”, яке повинно було сплатити відповідну суму податку до Державного бюджету у відповідному податковому періоді, але за результатами отриманих інформацій від інших податкових інспекцій деякі підприємства по останньому ланцюгу постачання (ТОВ ”Сидис ”) не відображало в декларації з податку на додану вартість відповідну суму та відповідно податок до бюджету не сплачував.

Таким чином, відповідач вважає, що позивач безпідставно включив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2008 р. в сумі 657703,85 грн.

Інших порушень під час перевірки відповідач не встановив.

15.01.09 р. відповідач по справі провів невиїзну документальну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ ”ВБФ”Олександр”, ТОВ ”Стройтехком”, ТОВ ”Енергосервіс” за період: липень, серпень, вересень 2008 р. та склав Акт перевірки від 16.01.09 р. за № 11/36/14307653 (надалі - Акт перевірки № 11/36/14307653).

Зокрема, в Акті перевірки відповідач зазначив про порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (надалі - Закон № 168/97-ВР), в результаті чого було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 575698,63 грн., в тому числі за періоди: липень 2008 р. - 406424,96 грн., серпень 2008 р. - 167607,07 грн., вересень 2008 р. - 1666,6 грн.

За результатами перевірки та складеного Акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 19.01.09 р. № 00000136/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень, серпень, вересень 2008 р. в розмірі 575698,63 грн.

Підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість були висновки відповідача, що ненадходження зазначеного податку до бюджету є наслідком того, що підприємством позивача перераховані суми податку на додану вартість підприємствам ТОВ ”ВБФ”Олександр”, ТОВ ”Стройтехком”, ТОВ ”Енергосервіс”, які повинні були сплатити відповідну суму податку до Державного бюджету у відповідному податковому періоді, але за результатами отриманих інформацій від інших податкових інспекцій деякі підприємства по останньому ланцюгу постачання не відображали в декларації з податку на додану вартість відповідну суму та відповідно податок до бюджету не надходив.

Таким чином, відповідач вважає, що позивач безпідставно включив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень 2008 р. в розмірі 575698,63 грн.

Інших порушень під час перевірки відповідач не встановив.

Під час вирішення спору, суд встановив, що усі оскаржені податкові повідомлення: від 22.09.08 р. № 000011636/0 (Акт перевірки № 812/36/14307653), від 09.12.08 р. № 000013936/0 (Акт перевірки № 1113/36/14307653), від 19.01.09 р. № 00000136/0 (Акт перевірки № 11/36/14307653) мають схожість за такими ознаками:

- порушення позивачем одних норм податкового законодавства;

- застосування відповідачем одного критерію при встановленні ознак порушення;

- механізм визначення відповідачем порушення податкового законодавства по ланцюгу поставок;

- відсутність безпосередньо вини позивача у ненадходженні податку до бюджету.

Проаналізував надані сторонами докази та заперечення, заслухавши представників сторін, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, виходячи з наступного.

Згідно приписів пунктів 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що висновки відповідача не ґрунтуються на відповідних доказах, а саме, висновки про фіктивність деяких підприємств не підтверджена проведенням зустрічних перевірок чи в інший спосіб. На думку суду, відповідач в Актах перевірок безпідставно, без будь-яких документів та належних доказів зазначив про наявність фіктивних підприємств у ланцюгу поставок. Під час проведення засідань представник відповідача не зміг пояснити суду з яких підстав, на якій нормі закону базуються висновки податкової інспекції про фіктивність підприємств - контрагентів позивача по справі.

Не зміг відповісти представник відповідача на питання суду, чому зменшення сум бюджетного відшкодування здійснювалось без врахування реально сплачених податків у бюджет, що вбачається з матеріалів справи.

Крім того, з матеріалів Актів перевірок не можна ідентифікувати отриманий позивачем товар з урахуванням його поставок по ланцюгу, не доведено відповідачем, що саме одна номенклатура товару була досліджена, не можна з’ясувати за який товар надходили кошти до бюджету і таке інше.

Вказане свідчить про порушення відповідачем вимог наказу ДПА України від 10.08.05 р. № 327 (затвердженого в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. за № 925\11205) про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, зокрема, пункту 2.3.4 згідно якому не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб’єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

У пункті 1.3 статті 1 Закону України ”Про податок на додану вартість” платника податку визначено як особу, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Закону України ”Про податок на додану вартість” платники податку, визначені у пунктах ”а”, ”в”, ”г”, ”д” пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Відповідно з підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” позивач по справі виконав обов’язкові умови для виникнення права платника податку на бюджетне відшкодування:

- податковий кредит був сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних за фактично придбаний товар (отримані послуги) з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

- відповідач у всіх Актах перевірки підтвердив, що позивач сплачував на користь постачальників товарів суми ПДВ, які були заявлені ним в подальшому до відшкодування;

- позивач належним чином відповідно до закону мав оформлені декларації з ПДВ та заяву про повернення сум бюджетного відшкодування.

Аналіз діючого законодавства України, зокрема, норм Закону України ”Про податок на додану вартість” свідчить про те, що він не ставить виникнення права платника податків на бюджетне відшкодування в залежність від перерахування до бюджету ПДВ його контрагентом. Несплата податку контрагентом не впливає на формування податкового кредиту позивачем та не впливає на суму бюджетного відшкодування. А лише факт незнаходження за юридичною адресою суб’єкта господарювання не може бути належним доказом фіктивності такого підприємства.

Крім того, суд зазначає, що позивач по справі не може відповідати за дії третіх осіб, не може і не повинен нести відповідальність за несплату податку іншими продавцями по ланцюгу поставок.

Судом встановлено, що усі укладені позивачем договори на поставку товарів, які досліджувались відповідачем під час проведення перевірок, не визнані у судовому порядку незаконними, а тому є чинними, а здійсненні за ними господарські операції є реальними, оскільки позивач отримував товар, який в подальшому використовував в процесі виробництва, що підтверджується відповідачем.

На думку суду, при проведенні перевірок та складанні вищевказаних Актів відповідач досліджував не ланцюг поставки позивачу певного виду товару, а намагався встановити лише ланцюг взаємовідносин позивача з іншими суб’єктами господарювання з метою встановити, яке саме підприємство по ланцюгу не сплатило податок до бюджету.

Акти перевірок не містять інформації або належних доказів які саме господарські операції досліджувались відповідачем, не з’ясовано - ким, кому і який саме товар поставлявся.

Висновки відповідача базуються на припущеннях, що підтверджується Актами перевірок, в яких зазначається, що у відповідача відсутня інформація щодо сплати (або несплати) суб’єктами господарювання податку до бюджету. Несплату податку до бюджету відповідач ставить в залежність від незнаходженням підприємств за місцем реєстрації тощо.

З огляду на вищевказане суд вважає, що висновки Актів перевірок не містять належних доказів порушення позивачем діючого податкового законодавства, а тому прийняті податкові повідомлення-рішення не є законними.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства ”Ваден Ярдс Океан” - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 22.09.08 р. № 000011636/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2008 р. на суму 657703,85 грн.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 09.12.08 р. № 000013936/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за травень 2008 р. на суму 60747,38 грн.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 19.01.09 р. № 00000136/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень, серпень, вересень 2008 р. на суму 575698,63 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через головне управління державного казначейства України у Миколаївській області (54055, м. Миколаїв, проспект Леніна, 141-В, код ЄДРПОУ 23613047) на користь відкритого акціонерного товариства ”Ваден Ярдс Океан” (54017, м. Миколаїв, Заводська площа, 1, р/р 260009927 у МОД ВАТ ”Райфайзен банк ”Аваль”, МФО 326182, код ЄДРПОУ 14307653) судовий збір у сумі 10 грн. 20 коп.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

01.12.2009 р.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

”24” листопада 2009 р. Справа № 2а-4860/09/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: відкритого акціонерного товариства ”Ваден Ярдс Океан”, м. Миколаїв

до відповідача: спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Колеснікова О.О.

представники:

Від позивача: Віштал Л.В.

Від відповідача: Мезінов О.Г.

В засіданні приймає участь: прокурор у засідання не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: про визнання протиправними та скасуванні податкових повідомлень-рішень.

14.09.2009 р. відкрите акціонерне товариство ”Ваден Ярдс Океан” (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом про скасування податкових повідомлень-рішень прийнятих спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (надалі - відповідач) від 22.09.08 р. № 000011636/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2008 р. на суму 657703,85 грн., від 09.12.08 р. № 000013936/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за травень 2008 р. на суму 60747,38 грн. та від 19.01.09 р. № 00000136/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень, серпень, вересень 2008 р. на суму 575698,63 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Предметом спору по справі є оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень від:

- 22.09.08 р. № 000011636/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2008 р. на суму 657703,85 грн.;

- 09.12.08 р. № 000013936/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за травень 2008 р. на суму 60747,38 грн.;

- 19.01.09 р. № 00000136/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень, серпень, вересень 2008 р. на суму 575698,63 грн.

прийнятих відповідачем за наслідками проведених перевірок від:

- 18.09.08 р. та складеному Акту від 18.09.08 р. № 812/36/14307653 (надалі - Акт перевірки від 18.09.08 р.) про результати невиїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ ”ВБФ”Олександр”, ТОВ ”ТД Укрцветмет” за період квітень 2008 р.;

- 01.12.08 р. та складеному Акту від 01.12.08 р. № 1113/36/14307653 (надалі - Акт перевірки від 01.12.08 р.) про результати невиїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ ”Південний термінал” за період травень 2008 р.;

- 15.01.09 р. та складеному Акту від 16.01.09 р. № 11/36/14307653 (надалі - Акт перевірки від 16.01.09 р.) про результати невиїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ ”ВБФ”Олександр”, ТОВ ”Стройтех ком”, ТОВ ”Енергосервіс” за період липень, серпень, вересень 2008 р.

За наслідками перевірок та висновків, викладених в них, відповідач прийняв оскаржені податкові повідомлення-рішення.

Дослідивши надані сторонами докази та заперечення, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства ”Ваден Ярдс Океан” - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 22.09.08 р. № 000011636/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2008 р. на суму 657703,85 грн.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 09.12.08 р. № 000013936/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за травень 2008 р. на суму 60747,38 грн.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 19.01.09 р. № 00000136/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень, серпень, вересень 2008 р. на суму 575698,63 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через головне управління державного казначейства України у Миколаївській області (54055, м. Миколаїв, проспект Леніна, 141-В, код ЄДРПОУ 23613047) на користь відкритого акціонерного товариства ”Ваден Ярдс Океан” (54017, м. Миколаїв, Заводська площа, 1, р/р 260009927 у МОД ВАТ ”Райфайзен банк ”Аваль”, МФО 326182, код ЄДРПОУ 14307653) судовий збір у сумі 10 грн. 20 коп.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя                                                   О. Ф. Середа