Ухвала суду № 69699567, 23.10.2017, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/12911/17

Провадження № 2/712/2926/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2017 року м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Троян Т.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Тонси», третя особа: Черкаське представництво ТОВ «Тонси» про захист прав споживача, визнання правочинів недійсними, стягнення коштів в порядку реституції та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 19.10.2017 року звернулась до суду з вказаним позовом.

Даназаява подана без додержання вимог, передбачених ч. 5 ст. 119 ЦПК України, а саме: до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Законом України «Про судовий збір» визначені правові засади справляння судового збору, платників, обєкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України №3676-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про державний бюджет України на 2017 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2017р. становить 1600,00грн.

Згідно п.п.1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України №3676-VI встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка поданафізичною особою або фізичною особою підприємцем судовий збір справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осібта не більше 5 розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п.п.2 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України №3676-VI встановлено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка поданафізичною особою або фізичною особою підприємцем судовий збір справляється у розмірі 0,4 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, до яких законом не віднесено осіб, які звертаються до суду із позовами про захист прав споживачів.

Суд вважає, щоЗакон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правові засади справляння збору, встановлює платників, обєкти та розміри ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Судова палата у цивільних, адміністративних та господарських справах Верховного Суду України у постанові від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 також зазначала, що Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» є спеціальним законом.

З змісту постанови ВСУ від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 вбачається, що за загальними правилами цивільного судочинства (статті 79, 119, 297, 328, 358 ЦПК України) судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

При цьому судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.

Обовязок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір це процесуальний обовязок, визначений нормами процесуального права.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 1 вересня 2015 року були внесені відповідні зміни доЗакону України «Про судовий збір», якими булосуттєво змінено ставки судового збору (стаття 4 Закону України «Про судовий збір») та одночасно значно скорочено перелік субєктів, які звільняються від оплати судового збору (стаття 5 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній до 1 вересня 2015 року, від сплати судового збору звільняються деякі категорії позивачів.

З 01 вересня 2015 року ця категорія пільговиків звужена. Так, за пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка діє з 1 вересня 2015 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях не звільняються позивачі у справах про захист прав споживачів.

Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Наведені норми процесуального права дозволяють сформулювати загальне правило: процесуальні дії мають вчинятися за нормами процесуального закону, чинними на момент вчинення цих дій.

Відповідно до частини четвертої статті 2 ЦПК України закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Зазначене правило, закріплене і в статті 58 Конституції України, за якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, що однозначно розуміється як початок дії закону з моменту набрання ним чинності і припинення з утратою чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Для процесуального закону це означає, що діє в часі той процесуальний закон, на момент та час дії якого вчиняється процесуальна дія.

Відносно змін у статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо кола осіб, які звільняються від сплати судового збору, це означає, що звуження законом кола осіб, які звільняються від сплати судового збору, не може бути підставою для покладення на цих осіб обов'язку зі сплати судового збору після вчинення процесуальної дії, зокрема після відкриття провадження.

Водночас зазначена норма не передбачає продовження дії прав, які діяли раніше.

Під час вчинення процесуальних дій, які вимагають сплати судового збору (при забезпеченні доказів, при апеляційному чи касаційному оскарженні), пільги зі сплати судового збору мають визначатися на момент вчинення певної процесуальної дії.

З огляду на зазначене можна дійти висновку про те, що процесуальний закон визначає свою дію в часі саме за часом вчинення відповідних процесуальних дій.

За таких умов Закон України «Про судовий збір» має застосовуватися в редакції, яка дії на момент вчинення певної процесуальної дії.

Таким чином, позивачі які звертаються до суду за захисту своїх прав на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» виключені з категорії пільгових, та не мають права на пільги щодо звільнення від оплати судового збору при зверненні до суду із позовом про захист прав споживача.

Згідно узагальнень судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин вбачається, що застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 640 грн. за подання позовної заяви немайнового характеру та 640 грн. за подання позовної заяви майнового характеру і надати суду докази на підтвердження оплати судового збору.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержаних вимог, викладених у статтях 119-120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Тонси», третя особа: Черкаське представництво ТОВ «Тонси» про захист прав споживача, визнання правочинів недійсними, стягнення коштів в порядку реституції та моральної шкоди залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви не пізніше пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк, виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, та буде призначена до розгляду у судове засідання, інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.Є. Троян