Ухвала суду № 69695745, 12.10.2017, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3598/17

2-з/296/127/17

УХВАЛА

Іменем України

"12" жовтня 2017 р. м. Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого-судді Галасюка Р.А.,

секретаря Могилевець В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 327 заяву позивача за зустрічними позовними вимогами ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ректайм» до ОСОБА_1 про розірвання договору та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ректайм», Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання права власності на частку у розмірі 50% ідеальної долі обєкту нерухомого майна та визнання недійсними договорів іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває вищевказана цивільна справа, в якій розглядаються позовні вимоги позивача за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ректайм» про розірвання договору №1 про спільну участь та інвестування у реконструкції обєкту нерухомого майна від 04.02.2003 року, що був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ректайм» та ОСОБА_1 та вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на частку у розмірі 50% (1/2 ідеальної долі) обєкту нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення №69, за адресою: м. Київ, вул. Печенізька, буд. 1-7, літера «А», визнання недійсними договорів іпотеки від 26.08.2008 р. №3155 та від 29.05.2008 р. №2368, що укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ректайм» та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», а також про зняття арешту з даного нерухомого майна.

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ректайм» про розірвання договору №1 про спільну участь та інвестування у реконструкції обєкту нерухомого майна від 04.02.2003 року обґрунтований тим, що стороною цього договору, ОСОБА_1 не було виконано зобовязання, які визначені цим договором, в звязку з чим позивач просить даний договір розірвати за рішенням суду. Зустрічний позов ОСОБА_1 обґрунтований тим, що ОСОБА_1 у повному обсязі були виконані усі зобовязання, що встановлені договором №1 про спільну участь та інвестування у реконструкції обєкту нерухомого майна від 04.02.2003 року, і нею було правомірно набуто право власності на частку у розмірі 50% ідеальної долі обєкту нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення №69, за адресою: м. Київ, вул. Печенізька, буд. 1-7, літера «А», яке виникло 08.08.2003 року, тобто у день підписання між ОСОБА_1 та позивачем за зустрічним позовом акту приймання-передачі виконаних робіт та приймання-передачі у власність 1/2 частини нерухомого майна.

Ухвалою суду від 09.10.2017 р. зустрічний позов ОСОБА_1 було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ «Ректайм», залучено у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 в якості співвідповідача Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», обидва позови обєднані у одне провадження.

11 жовтня 2017 р. через канцелярію Корольовського районного суду м. Житомира представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 було подано клопотання про вжиття заходів із забезпечення позову, в якому представник відповідача за первісним позовом і позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 просить у порядку вжиття заходів із забезпечення позову до винесення рішення у даній справі зупинити реалізацію арештованого майна, а саме: нежилого приміщення №69, за адресою: м. Київ, вул. Печенізька, буд. 1-7, літера «А», яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Ректайм».

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши вказане вище клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про необхідність його задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що згідно змісту зустрічного позову ОСОБА_1 остання предявила у справі вимоги за зустрічним позовом про визнання права власності на частку у розмірі 50% (1/2 ідеальної долі) обєкту нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення №69, за адресою: м. Київ, вул. Печенізька, буд. 1-7, літера «А», визнання недійсними договорів іпотеки та про зняття арешту з даного нерухомого майна на підставі того, що 08.08.2003 року нею було набуто право власності на частку у розмірі 50% ідеальної долі зазначеного обєкту нерухомого майна на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт та приймання-передачі у власність 1/2 частини нерухомого майна укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Ректайм» від 08.08.2003 р.. Отже, в даній цивільній справі вирішується спір про право на майно. Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів іпотеки та зняття арешту з нерухомого майна мають похідних характер від вимоги про визнання права власності на частку у розмірі 1/2 на даного майна і ґрунтуються на тому, що договори іпотеки були укладені з порушенням її права власності на частку у розмірі 50% майна, арешт на майно також порушує її право власності оскільки стосується і її частки в майні, хоча ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження, в рамках якого було накладено арешт.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Частина 3 ст. 151 ЦПК України передбачає, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Як зазначено в п. 2. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення» вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

Частинами 1, 2 ст.152 ЦПК України передбачено, що перелік видів забезпечення позову, який може бути вжитий судом, не є вичерпним. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Частина 3 ст. 152 ЦПК України передбачає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 5 статті 153 ЦПК України встановлено, що про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.

Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Святошинського РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 від 03.08.2017 р. ВП №54435769 про арешт майна боржника було накладено арешт на все майно, належне ТОВ «Ректайм», а також постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника старшого державного виконавця Святошинського РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 від 05.09.2017 р., що винесена в межах цього ж самого виконавчого провадження №54435769, описано та накладено арешт на нежиле приміщення №69 загальною площею 179,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Печенізька, буд. 1-7, літера «А», яке належить ТОВ «Ректайм». З наведених постанов державного виконавця вбачається, що дійсно позивач за зустрічним позовом, ОСОБА_1 не є боржником у виконавчому провадженні №54435769, а боржником у даному виконавчому провадженні являється ТОВ «Ректайм».

В той же час, відповідно до ч.1 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

На думку позивача за зустрічними вимогами не вжиття заходів забезпечення може призвести до настання негативних наслідків у вигляді продажу спірного нерухомого майна у справі, і невжиття заходів забезпечення позову на даній стадії може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Пунктом 4 вищенаведеної Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 визначено, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У справі Delcourt v. Belgium зазначено, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France визначено, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

З огляду на викладене, є підстави дійти висновку про те, що у випадку невжиття заходів по забезпеченню позову шляхом зупинення реалізації приміщення №69 загальною площею 179,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Печенізька, буд. 1-7, літера «А», право власності на яке зареєстроване за ТОВ «Ректайм», дане майно може бути реалізоване третій особі у рамках виконавчого провадження, що може призвести до фактичної неможливості виконання рішення суду про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину цього майна і зняття арешту з нього у випадку ухвалення судом зазначеного рішення.

Крім того, ч. 1 ст. 152 ЦПК України містить положення, що такий вид забезпечення позову, як зупинення продажу арештованого майна, вживається судом якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. ОСОБА_1 предявлено позов саме про визнання права власності на нерухоме майно та зняття арешту з нього.

Стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає: частина 1 - особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; частина 2 - у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Отже, невжиття заходів із забезпечення позову шляхом зупинення реалізації приміщення №69 загальною площею 179,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Печенізька, буд. 1-7, літера «А» та у випадку ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно та зняття арешту, позивач за зустрічним позовом буде обєктивно позбавлений можливості отримати такі атрибути права власності, як: користування, володіння та розпорядження своєю частиною майна, що призведе до порушення відповідного його права, передбаченого ст.ст. 317, 321 ЦК України; а також неможливо буде виконати рішення суду в частині визнання права власності та зняття арешту з нерухомого майна. Заявлений вид забезпечення позову шляхом зупинення продажу нерухомого майна є співмірним із вимогами зустрічного позову ОСОБА_1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

В порядку вжиття заходів із забезпечення зустрічного позову ОСОБА_1, до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили, зупинити реалізацію (продаж) арештованого майна, а саме: нежилого приміщення №69, за адресою: м. Київ, вул. Печенізька, буд. 1-7, літера «А», яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Ректайм».

Копію ухвали направити Святошинському РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом 5 днів з дня отримання ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Р. А. Галасюк