Постанова № 6969528, 24.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2009 р.                                                                       справа № 2а-3608/08/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Горюновій Л.С.

за участю

представника позивача Безуєвського Ю.М.,

представника відповідача           Морозової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «А-Сталь» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень – рішень №0000012342/0, №0000022342/0 від 10 січня 2007 року, №0000012342/1, №0000022342/1 від 09 лютого 2007 року, №0000012342/2, №0000022342/2 від 20 квітня 2007 року, №0000012342/3, №0000022342/3 від 03 липня 2007 року, №0000012342/4, №0000022342/4 від 10 жовтня 2007,

встановив:

Позивач, Приватне підприємство «А-Сталь», звернувся до суду із позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень – рішень №0000012342/0, №0000022342/0 від 10 січня 2007 року, №0000012342/1, №0000022342/1 від 09 лютого 2007 року, №0000012342/2, №0000022342/2 від 20 квітня 2007 року, №0000012342/3, №0000022342/3 від 03 липня 2007 року, №0000012342/4, №0000022342/4 від 10 жовтня 2007.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що податковим органом проведено перевірку, за результатами якої складено відповідний акт. На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення – рішення №0000012342/0 від 10.01.2007 року яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 138580,00 грн., та №0000022342/0 від 10.01.2007 року яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 114077,00 грн. Вважає зазначені повідомлення-рішення незаконними з огляду на наступне. Підставою для прийняття спірного повідомлення – рішення №0000012342/0 від 10.01.2007 року послугували висновки акту перевірки, під час якої відповідачем було встановлено порушення підприємством п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 10.1 ст. 10, пп. 11.2.1, п. 11.2 ст. 11, п. 16.2 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Підставою для прийняття спірного повідомлення – рішення №0000022342/0 від 10.01.2007 року послугували висновки акту перевірки, під час якої відповідачем було встановлено порушення товариством пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5, п. 7.4, пп. 7.5.1, п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». З порушеннями встановленими у акті перевірки позивач не згоден з наступних підстав.

Щодо правомірності віднесення підприємством до складу валових витрат суму 316,00 грн., до складу податкового кредиту суму 63,00 грн., які не підтверджені розрахунковими документами та віднесення суми до складу валових витрат 4957,00 грн., суми до податкового кредиту 992,00 грн., позивач зазначає, що ці суми підтверджуються сукупністю первинних документів підприємства, у тому числі прибутковими накладними, актами здачі – прийому виконаних послуг, банківськими виписками про рух коштів по поточному рахунку, податковими накладними.

Щодо правомірності відведення підприємством до складу валових витрат суми 103568,00 грн. та до складу податкового кредиту суми 15954,00 грн., сплачених постачальникам у якості залізничного тарифу, позивач посилається на те, що підприємство оплачувало за безготівковим розрахунком суму залізничного тарифу постачальникові металопрокату, факти придбання та оплати товару з розрахунком суми залізничного тарифу підтверджені первинними документами. Вважає, що підприємством правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту зазначені суми. Позивач вважає безпідставним посилання податкового органу на відсутність зв’язку витрат на оплату залізничних тарифів з господарською діяльністю, оскільки без доставки металопрокату кінцевому споживачеві сама операція з продажу металопрокату не могла відбутися.

Щодо правомірності віднесення підприємством до складу валових витрат суми 1715,00 грн., сплаченої постачальнику ТОВ «Азовмонтажстрой» у якості транспортних витрат, позивач зазначає наступне. На думку податкового органу у підприємства відсутні розрахункові документи, підтверджуючих транспортні витрати у сумі 1715,00 грн. У зв’язку з тим, що організацією перевезенням займалось ТОВ «НПФ «Азовмонтажстрой», договір з автотранспортними підприємствами та всі документи, які відносяться до даного договору зберігаються у організатора та виконавця перевезення, тому підприємство оплачувало лише зазначені транспортні витрати з ціною придбання металопрокату.

Стосовно правомірності віднесення підприємством до складу валових витрат суми 295208,00 грн. та до складу податкового кредиту 59042,00 грн., які сплачені за надані послуги по веденню бухгалтерського, податкового та статистичного обліку, позивач зазначає, що відсутність у підприємства в переліку основних видів діяльності надання зазначених послуг не є підставою для виключення фактично понесених витрат на оплату таких послуг.

Просить суд визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення – рішення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя від 10.01.2007 року №0000012342/0 та №0000022342/0.

Під час розгляду справи, позивач змінив позовні вимоги, та просив суд визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення – рішення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя №0000012342/0 від 10.01.2007 року, №0000012342/1 від 09.02.2007 року, №0000012342/2 від 20.04.2007 року, №0000012342/3 від 03.07.2007 року, №0000012342/4 від 10.10.2007 року. Визнати недійними та скасувати податкові повідомлення – рішення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя №0000022342/0 від 10.01.2007 року, №0000022342/1 від 09.02.2007 року, №0000022342/2 від 20.04.2007 року, №0000022342/3 від 03.07.2007 року, №0000022342/4 від 10.10.2007 року.

Відповідач надав судові заперечення проти позову в яких посилається на те, що перевіркою встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на прибуток у періоді, що перевірявся на 101441,00 грн. та заниження податку на додану вартість на 76051,00 грн. Щодо виявлених перевіркою порушень норм Закону України «Про податок на додану вартість» відповідач зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що позивач до складу валових витрат у 1 кварталі 2006 року віднесені витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами у сумі 316,00 грн., що призвело до порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також в ході перевірки було встановлено, що до складу валових витрат у 3 кварталі 2006 року підприємством двічі віднесені витрати на придбання металопрокату у ТОВ «НВФ «Азовмонтажстрой» на суму 4957,00 грн., чим порушило пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При проведенні перевірки, податковим органом встановлено, що в порушення п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування притулку підприємств» підприємством віднесено до валових витрат суму залізничного тарифу у розмірі 103568,00 грн. Вважає, що ці суми не підтверджені відповідними розрахунковими документами. Аналогічне порушення виникло у результаті віднесення підприємством до валових витрат у 3 кварталі 2006 року транспортні витрати у розмірі 1715,00 грн.

Також податковим органом встановлено, що позивачем до валових витрат у періоді, що перевірявся віднесено послуги по веденню бухгалтерського, податкового, статистичного обліку у сумі 295208,00 грн. Відповідач вважає, що підприємством в порушення п. 4 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» не була обрана жодна із форм організації ведення бухгалтерського обліку.

Просить суд у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача, що діє за довіреністю, у суді позов не визнав з підстав, зазначених у запереченні.

Експерт, Рожкова Радміла Геннадіївна, надала судові пояснення аналогічні викладеним в висновку судово – економічної експертизи №2/48/2008.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини справи.

Приватне підприємство «А-Сталь» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради, включене до ЄДРПОУ за №33949861, перебуває на обліку у Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя.

На підставі направлень №1390 від 09.11.2006 року, №1491 від 29.11.2006 року, виданого Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя, проведена планова документальна перевірка фінансово – господарської діяльності з питань дотримання Приватним підприємством «А-Сталь» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23.12.2005 року по 30.09.2006 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 20.12.2006 року №2365/23-2/33949861 про результати виїзної планової документальної перевірки ПП «А-Сталь», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23.12.2005 року по 30.09.2006 року (а.с. 173-182).

10 січня 2007 року заступником керівника Жовтневої МДПІ м. Маріуполя винесено податкове повідомлення – рішення №0000012342/0, яким на підставі акту перевірки від 20.12.2006 року №2365/23-2/33949861 за виявлені порушення Приватному підприємцю «А-Сталь» визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 138580,00 грн., у тому числі за основним платежем 101441,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 37139,00 грн. (а.с. 187).

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення – рішення в адміністративному порядку, його скарги залишені без задоволення, а за наслідками їх розгляду заступником керівника Жовтневої МДПІ м. Маріуполя винесені податкові повідомлення – рішення №0000012342/1 від 09 лютого 2007 року (т. 2, а.с. 263), №0000012342/2 від 20 квітня 2007 року ( т. 2, а.с. 264), №0000012342/3 від 03 липня 2007 року (т.2, а.с. 265), №0000012342/4 від 10 жовтня 2007 року (т.2, а.с. 266) аналогічного змісту, якими на підставі акту перевірки від 20.12.2006 року №2365/23-2/33949861 за виявлені порушення Приватному підприємцю «А-Сталь» визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 138580,00 грн., у тому числі за основним платежем 101441,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 37139,00 грн.

10 січня 2007 року заступником керівника Жовтневої МДПІ м. Маріуполя винесено податкове повідомлення – рішення №0000022342/0, яким на підставі акту перевірки від 20.12.2006 року №2365/23-2/33949861 за виявлені порушення Приватному підприємцю «А-Сталь» визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 114077,00 грн., у тому числі за основним платежем 76051,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 38026,00 грн.

Позивач також оскаржив зазначене податкове повідомлення – рішення в адміністративному порядку, його скарги залишені без задоволення, а за наслідками їх розгляду заступником керівника Жовтневої МДПІ м. Маріуполя винесені податкові повідомлення – рішення №0000022342/1 від 09 лютого 2007 року (т. 2, а.с. 268), №0000022342/2 від 20 квітня 2007 року (т.2, а.с. 269), №0000022342/3 від 03 липня 2007 року (т.2, а.с. 270), №0000022342/4 від 10 жовтня 2007 року (т.2, а.с. 271) аналогічного змісту, якими на підставі акту перевірки від 20.12.2006 року №2365/23-2/33949861 за виявлені порушення Приватному підприємцю «А-Сталь» визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 114077,00 грн., у тому числі за основним платежем 76051,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 38026,00 грн.

Перевіряючи законність та обґрунтованість прийнятих відповідачем податкових повідомлень – рішень №0000012342/0 від 10 січня 2007 року, №0000012342/1 від 09 лютого 2007 року, №0000012342/2 від 20 квітня 2007 року, №0000012342/3 від 03 липня 2007 року, №0000012342/4 від 10 жовтня 2007 року судом встановлено наступне.

Предметом зазначених податкових повідомлень – рішень є сума податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 138580,00 грн., у тому числі за основним платежем 101441,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 37139,00 грн. за порушення п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 10.1 ст. 10, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11, п. 16.2 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п. 16.2 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 цього Закону, від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованого згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та статей 6 та 13 цього Закону.

Перевіряючи законність та обґрунтованість прийнятих відповідачем податкових повідомлень – рішень №0000022342/0 від 10 січня 2007 року, №0000022342/1 від 09 лютого 2007 року, №0000022342/2 від 20 квітня 2007 року, №0000022342/3 від 03 липня 2007 року, №0000022342/4 від 10 жовтня 2007 року судом встановлено наступне.

Предметом зазначених податкових повідомлень – рішень є сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 114077,00 грн., у тому числі за основним платежем 76051,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 38026,00 грн. за порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Правовою підставою прийняття податкових повідомлень – рішень №0000012342/0 від 10 січня 2007 року, №0000012342/1 від 09 лютого 2007 року, №0000012342/2 від 20 квітня 2007 року, №0000012342/3 від 03 липня 2007 року, №0000012342/4 від 10 жовтня 2007 року, №0000022342/0 від 10 січня 2007 року, №0000022342/1 від 09 лютого 2007 року, №0000022342/2 від 20 квітня 2007 року, №0000022342/3 від 03 липня 2007 року, №0000022342/4 від 10 жовтня 2007 року стали пп. «б», пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пп. «б» пп. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до ч.1 ст. 81 КАС України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 6 листопада 2007 року по справі призначено судово – економічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

-          чи підтверджується документально висновки акту №2365/23-2/33949861 від 20.12.2006 року про результати виїзної планової документальної перевірки ПП «А-Сталь» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23.12.2005 року по 30.09.2006 року.

24.04.2009 року судовим експертом Рожковою Р.Г. складено висновок судово – економічної експертизи №2/48/2008 по адміністративній справі №2а-3830/07.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно висновку судово – економічної експертизи №2/48/2008 від 23.12.2005 року, встановлені порушення актом перевірки №2365/23-2/33949861 підтверджені частково(а.с. 245), а саме:

- порушення, яке встановлено в абзаці 1 підпункту 3.1.2 пункту 3.1 розділу 3 «Валовий дохід» акту перевірки, відповідно до якого в порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат у 1 кварталі 2006 року (рядок 04.1 декларації з податку на прибуток) віднесені витрати не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами у сумі 316,00 грн., документально не підтверджене;

- порушення, яке встановлено в абзаці 2 підпункту 3.1.2 пункту 3.1 розділу 3 «Валовий дохід» акту перевірки, відповідно до якого в порушення пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат у 3 кварталі 2006 року (рядок 04.1 декларації з податку на прибуток) двічі віднесені затрати на придбання металопрокату у ТОВ «НПФ «Азовмонтажстрой» на суму 4957,00 грн., а саме по даті оприбуткування платником товарів та по даті списання коштів з банківського рахунку платника податку, в результаті чого валові витрати у 3 кварталі 2006 року було завищено на 4957,00 грн., документально підтверджено;

- порушення, яке встановлено в абзаці 3 підпункту 3.1.2 підпункту 3.1 розділу 3 «Валовий дохід» акту перевірки, відповідно до якого в порушення п. 5.1 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Приватним підприємством «А-Сталь» віднесено до валових витрат суми залізничного тарифу, не підтверджені відповідними розрахунковими документами, у сумі 103568,00 грн. (рядок 04.1 декларації з податку на прибуток), у тому числі у 1 кварталі 2006 року у сумі 84468,00 грн., у 2 кварталі 2006 року у сумі 17161,00 грн., у 3 кварталі 2006 року у сумі 1939,00 грн., документально не підтверджене;

- порушення, яке встановлено в абзаці 4 підпункту 3.1.2 пункту 3.1 розділу 3 «Валовий дохід» акту перевірки, відповідно до якого в порушення п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Приватним підприємством «А-Сталь» до валових витрат у 3 кварталі 2006 року віднесено транспортні витрати, не відповідними розрахунковими документами, у розмірі 1715,00 грн. (рядок 04.1 декларації з податку на прибуток), документально не підтверджене;

- порушення, яке встановлено в абзаці 5 підпункту 3.1.2 п. 3.1 розділу 3 «Валовий дохід» акту перевірки, відповідно до якого в порушення пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Приватним підприємством «А-Сталь» віднесено до валових витрат у періоді, що перевірявся послуги по веденню бухгалтерського, податкового, статистичного обліку у сумі 295208,00 грн. (рядок 04.1 декларації з податку на прибуток), у тому числі у 1 кварталі 2006 року 211250,00 грн., у 2 кварталі 2006 року 64792,00 грн., у 3 кварталі 2006 року 19166,00 грн., документально не підтверджено.

- порушення, яке встановлено в підпункті 3.1.5 пункту 3.1 розділу 3 «Податок на додану вартість» акту перевірки, відповідно до якого в порушення пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Приватним підприємством «А-Сталь» податковий кредит у березні 2006 року (рядок 17 декларації з податку на додану вартість) завищено в наслідок віднесення податку на додану вартість не підтвердженого податковою накладною на 63,00 грн., документально підтверджене;

- порушення, яке встановлено в підпункті 3.1.5 пункту 3.1 розділу 3 «Податок на додану вартість» акту перевірки, відповідно до якого в порушення пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» Приватним підприємством «А-Сталь» податковий кредит у вересні 2006 року (рядок 17 декларації з податку на додану вартість) завищено в наслідок подвійного віднесення суми податку на додану вартість на 992,00 грн., документально підтверджене.

- порушення, яке встановлено в підпункті 3.1.5 пункту 3.1 розділу 3 «Податок на додану вартість» акту перевірки, відповідно до якого в порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Приватним підприємством «А-Сталь» податковий кредит у періоді, що перевірявся (рядок 17 декларації з податку на додану вартість) завищено в наслідок сплати залізничного тарифу, який не підтверджений розрахунковими документами та не зв’язаний з подальшим використанням у господарській діяльності підприємства, на 15954,00 грн., у тому числі у лютому 2006 року 8530,00 грн., у березні 2006 року 5305,00 грн., у квітні 2006 року 659,00 грн., у травні 2006 року 1072,00 грн., у вересні 2006 року 388,00 грн., документально не підтверджено;

- порушення, яке встановлено в підпункті 3.1.5 пункту 3.1 розділу 3 «Податок на додану вартість» акту перевірки, відповідно до якого в порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Приватним підприємством «А-Сталь» завищено податковий кредит у періоді, що перевірявся в наслідок придбання послуг по веденню бухгалтерського, податкового, статистичного обліку, які не призначені для використання в господарській діяльності підприємства, на 59042,00 грн., у тому числі у лютому 2006 року 24583,00 грн., у березні 2006 року 17667,00 грн., у квітні 2006 року 8375,00 грн., у травні 2006 року 4584,00 грн., у липні 2006 року 3833,00 грн., документально не підтверджено.

Таким чином, у результаті дослідження наданих доказів, експертом встановлено, що Приватним підприємством «А-Сталь»:

- занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 1318,00 грн., у тому числі у 1 кварталі 2006 року – на 79,00 грн., у 3 кварталі 2006 року – на 1239,00 грн.,

- занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 1055,00 грн., у тому числі у березні 2006 року на 63,00 грн., у вересні 2006 року на 992,00 грн.

Експерт, Рожкова Радміла Геннадіївна, надала судові пояснення аналогічні викладеним в висновку судово – економічної експертизи.

Таким чином, дослідивши надані докази та висновок експерта, суд встановив, що по податку на прибуток по акту перевірки податкове зобов’язання за основним платежем складає 101441,00 грн., за штрафними санкціями 37139,00 грн., експертизою підтверджені порушення на суму податкового зобов’язання за основним платежем на суму 1318,30 грн., за штрафними санкціями на суму 340,00 грн.

Відповідно податковим органом правильно нараховано суму податкового зобов’язання з податку на прибуток за основним платежем 1318,30 грн., та застосовано штраф у сумі 340,00 грн.

Дослідивши надані докази та висновок експерта, суд встановив, що по податку на додану вартість по акту перевірки податкове зобов’язання за основним платежем складає 76051,00 грн. за штрафними санкціями 38026,00 грн., експертизою підтверджені порушення на суму податкового зобов’язання за основним платежем на суму 1055,00 грн., за штрафними санкціями на суму 354,00 грн.

Відповідно податковим органом правильно нараховано суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем 1055,00 грн., та застосовано штраф у сумі 354,00 грн.

Враховуючи висновок судово – економічної експертизи №2/48/2008, складеного експертом Рожковою Р.Г. 23.12.2005 року щодо документального підтвердження висновків акту Міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя №2365/23-2/33949861 від 20.12.2006 року про результати виїзної планової документальної перевірки ПП «А-Сталь» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23.12.2005 року по 30.09.2006 року, суд вважає, що податкові повідомлення – рішення Міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя №0000012342/0 від 10 січня 2007 року, №0000012342/1 від 09 лютого 2007 року, №0000012342/2 від 20 квітня 2007 року, №0000012342/3 від 03 липня 2007 року, №0000012342/4 від 10 жовтня 2007 року в частині визначення податку на прибуток у розмірі 100122,70 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 36799,00 грн. винесені податковим органом безпідставно, тому необхідно визнати їх недійсними у цій частині.

Податкові повідомлення – рішення Міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя №0000022342/0 від 10 січня 2007 року, №0000022342/1 від 09 лютого 2007 року, №0000022342/2 від 20 квітня 2007 року, №0000022342/3 від 03 липня 2007 року, №0000022342/4 від 10 жовтня 2007 року в частині визначення податку на додану вартість у розмірі 74996,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 37672,00 грн. винесені податковим органом безпідставно, тому необхідно їх визнати недійсними у цій частині.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат на судовий збір та експертизу суд виходив з наступного.

Загальна сума оскаржуваного податкового зобов’язання по спірним податковим повідомленням – рішенням складає 252657,00 грн. (114077,00 грн. + 138580,00 грн.) та сума судового збору 3,40 (а.с. 1).

Загальна сума податкового зобов’язання в частині задоволених вимог складає 249589,70 грн. (136921,70 грн. + 112668,00 грн.), що становить 98,8% від заявлених вимог.

Згідно розрахунку №48/2009, вартість судової експертизи складає 8030,40 грн.(а.с. 213).

Таким чином, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «А-Сталь» витрати по сплаті судового збору в сумі 3 (три) гривні 36 копійок та витрати по сплаті судово – економічної експертизи у сумі 7934,00 грн.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов Приватного підприємства «А-Сталь» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень – рішень №0000012342/0, №0000022342/0 від 10 січня 2007 року, №0000012342/1, №0000022342/1 від 09 лютого 2007 року, №0000012342/2, №0000022342/2 від 20 квітня 2007 року, №0000012342/3, №0000022342/3 від 03 липня 2007 року, №0000012342/4, №0000022342/4 від 10 жовтня 2007 – задовольнити частково.

Визнати недійсними податкові повідомлення – рішення Міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя №0000012342/0 від 10 січня 2007 року, №0000012342/1 від 09 лютого 2007 року, №0000012342/2 від 20 квітня 2007 року, №0000012342/3 від 03 липня 2007 року, №0000012342/4 від 10 жовтня 2007 року в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 136921,70 грн., у тому числі за основним платежем 100122,70 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 36799,00 грн.

Визнати недійсними податкові повідомлення – рішення Міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя №0000022342/0 від 10 січня 2007 року, №0000022342/1 від 09 лютого 2007 року, №0000022342/2 від 20 квітня 2007 року, №0000022342/3 від 03 липня 2007 року, №0000022342/4 від 10 жовтня 2007 року в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 112668,00 грн. у тому числі за основним платежем 74996,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 37672,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «А-Сталь» витрати по сплаті судового збору в сумі 3 (гривні) 36 копійок та витрати по сплаті судово – економічної експертизи у сумі 7934 (сім тисяч дев’ятсот тридцять чотири) гривні.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 24 листопада 2009 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 30 листопада 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Ісаенко Ю.А.