Ухвала суду № 69693866, 03.10.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/7406/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В.

Провадження № 22-ц/783/3471/17 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія:27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Брикайло М.В.,

з участю: представника позивача - Кусого А.В.,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 квітня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.04.2017 року позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) «ОТП Факторинг Україна» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором №ML-603/006/2007 від 18.12.2007 року, а саме: заборгованість по тілу кредиту в розмірі 8274,18 доларів США; заборгованість по нарахованих та не сплачених відсотках за користування кредитом в розмірі 806,13 доларів США, пеню за несвоєчасне повернення суми кредиту в розмірі 4512 грн.23 коп., та заборгованість за кредитним договором №ML-603/027/2008 від 11.09.2008 року, а саме: заборгованість по тілу кредиту в розмірі 3809,24 доларів США; заборгованість по нарахованим та не сплаченим відсоткам в розмірі 376,02 доларів США; пеню за несвоєчасне повернення суми кредиту в розмірі 2918 грн. 64 коп., та понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1665 грн. 14 коп.

Рішення суду оскаржила відповідач ОСОБА_3, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апелянт вважає рішення суду незаконним, оскільки суд грубо порушив її процесуальні права, безпідставно не зупинивши провадження у даній справі до вирішення справи, яка знаходиться на розгляді у Дрогобицькому міськрайонному суді Львівської області, за її позовом про визнання кредитного договору недійсним. Вважає, що в банку слід було витребувати довідку про рух коштів по її кредитному рахунку для повного з'ясування обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача в підтримання апеляційної скарги, заперечення протилежної сторони, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.12.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» (кредитодавцем), та відповідачем ОСОБА_3 (позичальником) укладено кредитний договір №ML-603/006/2007 (а.с.5-10), відповідно до умов якого позичальник отримала кредит на споживчі цілі в розмірі 10000 доларів США на строк до 19.12.2022 року.

Для розрахунку процентів за користування кредитом встановлено плаваючу процентну ставку.

Пунктом 3.1.1 частини 2 кредитного договору передбачено, що за порушення зобов'язань за кредитним договором, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожен день прострочення.

11.09.2008 року між тими ж самими сторонами було укладено ще один кредитний договір № ML-603/027/2008 (а.с.15-19), відповідно до якого позичальник отримала кредит на споживчі в розмірі 5000 доларів США на строк до 11.09.2020 року, з аналогічними умовами повернення кредитних коштів.

05.06.2014 року між ПАТ «ОТП Банк» (первісним кредитором) та ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» (новим кредитором) було укладено договір факторингу (оригінал нотаріально посвідченої копії договору з додатком №1 (перелік кредитних договорів, що входять до кредитного портфелю) та актами приймання передачі вимоги оглянута апеляційним судом в судовому засіданні), відповідно до якого ПАТ «ОТП Банк» відступило право вимоги за вказаними вище кредитними договорами ТзОВ «ОТП Факторинг Україна», а саме: за кредитним договором №ML-603/006/2007 від 18.12.2007 року на суму боргу 9080,31 доларів США, з яких: 8274,18 доларів США - заборгованість за тілом кредиту; 806,13 доларів США - нараховані проценти; та за кредитним договором №ML-603/027/2008 від 11.09.2008 року на суму 4185,26 доларів США, з яких: 3809,74 доларів США - заборгованість за тілом кредиту; 376,02 доларів США - нараховані проценти (а.с.25-34).

У липні 2014 року позивачем було направлено відповідачеві досудові вимоги про погашення заборгованості за вказаними вище кредитними договорами, в яких повідомлено про зміну кредитора, розмір заборгованості та про необхідність погасити заборгованість за тілом кредиту та нарахованими відсотками шляхом внесення грошових коштів на вказані у вимогах рахунки позивача (а.с.13-14, 22-23), однак, такі вимоги залишились без належного виконання зі сторони відповідача, а тому суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» в повному обсязі, оскільки право на вимогу до позичальника про стягнення вказаної вище суми заборгованості за кредитними договорами позивач набув у встановленому законом порядку, а нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідає умовам кредитних договорів.

Доводи апелянта про необхідність зупинення судом першої інстанції розгляду даної справи до вирішення іншої справи за її позовом про визнання кредитних договорів недійсними, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки до звернення до суду із вказаним позовом відповідач жодних вимог до первинного кредитора про визнання недійсними цих кредитних договорів та/або про їх розірвання не пред'являла.

Таким чином, суд першої інстанції по суті правильно вирішив справу, не допустив порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Враховуючи те, що ухвалою судді-доповідача від 28.04.2017 року відповідачеві ОСОБА_3 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1831 грн. 65 коп. до ухвалення судового рішення у справі, тому вказана сума судового збору підлягає стягненню з неї.

Керуючись ст.ст. 82, 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 квітня 2017 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в розмірі 1831 гривні 65 копійок за такими реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007620; Банк отримувача: ГУДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО): 825014; Рахунок отримувача: 31218206780006; Код бюджетної класифікації: 22030001; Призначення платежу: *;101; (код платника); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації апелянта), Апеляційний суд Львівської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Копняк С.М.

Ніткевич А.В.