Постанова № 6969366, 23.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.11.09Справа №2а-1782/09/5/0170 16:42 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Сидоренко Д.В., при секретарі Джигіль В.Є. розглянувши за участю представників:

від позивача Болдирєва О.А. представник, дов. б/н від 28.10.09р.,

від відповідача Ліпницька Г.Ю. посвідчення № 052561, держ. податк. інсп.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримінвестор-5», м. Сімферополь

до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримінвестор-5» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до ДПІ у м. Євпаторії АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.10.08р. за № 000223/701/2 про донарахування позивачу податкового зобовязання у розмірі 53323,26 грн., у тому числі 17774,42 грн. основного платежу та 35548,84 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У судовому засіданні 02.11.09р. представник позивача надав суду заяву про зміну предмету позову, в якої просить визнати незаконним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001421701/0 від 26.05.08р., № 0002231701/1 від 18.07.08р., № 0002231701/2 від 03.10.08р., № 0002231701/3 від 10.12.08р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач під час проведення перевірки від 14.05.08р. дійшов неправильних висновків, перевірка зроблена по неповно зясованим обставинам. За таких підстав позивач вважає податкове повідомлення рішення таким, що прийняте незаконно та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволені позовних вимог відмовити. У запереченні на позов (т. 1 а.с.149) зазначив, що висновки, що викладені у акті перевірки зроблені на підставі пояснень робітників підприємства позивача та встановлена розбіжність між розміром заробітної плати останніх з фактично отриманими ними доходами.

У судовому засіданні 16.11.09р. представник позивача надала суду додаткові письмові пояснення в обґрунтування своєї позиції.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, пояснення свідків, суд -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2008р. ДПІ в м. Євпаторії АР Крим проведена виїзна позапланова документальна перевірка з питань дотримання вимог Закону України «оплату праці», Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримінвестрой-5» за період з 01.07.05р. по 31.03.08р.

В ході зазначеної перевірки встановлені порушення позивачем вимог ст. ст. 7,8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме встановлено розбіжність між розміром нарахованої заробітної плати та фактично отриманими доходами працівника ТОВ «Кримінвестрой-5». У звязку з чим донараховано податку на доходи фізичних осіб згідно пояснень опитуваних за вересень-грудень 2005р. у сумі 520,00 грн., за січень-грудень 2006 р. у сумі 6540,45 грн., за січень-грудень 2007р. у сумі 12185,68 грн., за січень 2008р. у сумі 120 грн., всього на суму 19366,13 грн.

За результатами перевірки складений акт № 883/17-1-19-33342294 від 14.05.08р. (далі акт).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 26.05.08р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001421701/0 про донарахування позивачу податкового зобовязання у розмірі 58068,39 грн., у тому числі 19336,13 грн. за основним платежем та 38732,26 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішення позивач оскаржив його до ДПІ у м. Євпаторії АР Крим. За результатами розгляду скарги ДПІ у м. Євпаторії АР Крим прийнято рішення про результати розгляду скарги № 13155/10/25-0 від 17.07.08р. (т.1 а.с.63) згідно з яким частково зменшено податок з доходів фізичних осіб на 4685,13 грн. (у тому числі 1561,71 податок та 3123,42 грн. штрафна санкція). 18.07.08р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002231701/1, яким позивачу донараховано податкового зобовязання у розмірі 53323,26 грн., у тому числі 17774,42 грн. основного платежу та 35548,84 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Рішенням від 25.09.08р. вих. № 9283/7/25-023 (т.1 а.с.166-168) ДПА в АР Крим залишила податкове повідомлення-рішення № 0002231701/1 від 18.07.08р. без змін, а скаргу позивача без задоволення. 03.10.08р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002231701/2, яким позивачу донараховано податкового зобовязання у розмірі 53323,26 грн., у тому числі 17774,42 грн. основного платежу та 35548,84 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Рішенням від 03.12.2008р. вих. № 24891/7-25-03 (т. 1 а.с.170-171) ДПА України залишила податкове повідомлення-рішення № 0002231701/1 від 18.07.08р. без змін, а скаргу позивача без задоволення. 10.12.08р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002231701/3, яким позивачу донараховано податкового зобовязання у розмірі 53323,26 грн., у тому числі 17774,42 грн. основного платежу та 35548,84 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з Акту перевірки під час проведення перевірки були відібрані пояснення робітників:

-гр. ОСОБА_1 працювала у ТОВ «Кримінвестрой-5» начальником відділу кадрів, з 01.03.08р. звільнена. З 01.08.06р. заробітна плата склала 2000 грн., яка видавалась 2 частками 1 частка касиром підприємства, 2 частка директором підприємства Макаровим В.М.;

-гр. ОСОБА_2 працював у ТОВ «Кримінвестрой-5» прорабом з 01.09.05р., з 03.09.07р. звільнений. У 2005р. заробітна плата складала 1800грн., у 2006р. 2500 грн., у 2007р. 3500 грн., яка видавалась 2 відомостіми 1 частка у бухгалтерії підприємства, 2 частка у директора підприємства ОСОБА_3.;

-гр. ОСОБА_4 працював у ТОВ «Кримінвестрой-5» з 06.07.05р. агентом по постачанню, з 03.04.06р. переведений на посаду начальника відділу постачання, з 05.12.2007р. звільнений. З серпня 2006р. заробітна плата склала 2500 грн., з лютого 2007р.-2700 грн., з липня 2007р. 3000 грн., з якої з серпня 2006р. 10000 грн. видавалося у бухгалтерії підприємства, а 1500 грн. у директора підприємства ОСОБА_3. , з липня 2007р. 1085 грн. видавалось у бухгалтерії підприємства, а 1915 грн. у директора підприємства ОСОБА_3. видавалось;

-гр. ОСОБА_5 працював у ТОВ «Кримінвестрой-5» з 01.09.05р. начальником буд ділянки, з 19.09.06р. головним інженером, з 04.09.07р. звільнений. З серпня 2006р. заробітна плата складала 3500 грн., з якої 800 грн. видавалося у бухгалтерії підприємства, а 2700грн. у директора підприємства ОСОБА_3., з 19 вересня 2006р. заробітна плата складала-5000 грн., з якої 1440 грн. видавалося у бухгалтерії підприємства, а 3560 грн. у директора підприємства ОСОБА_3.

При перевірці копій наказів, відомостей нарахування заробітної платні наданими ТОВ «Кримінвестрой-5» встановлено розбіжність між розміром нарахованої заробітної плати та фактично отриманими доходами вищевказаними працівниками згідно їх пояснень, а саме за вересень-грудень 2005р. у сумі 520,00 грн., за січень-грудень 2006 р. у сумі 6540,45 грн., за січень-грудень 2007р. у сумі 12185,68 грн., за січень 2008р. у сумі 120 грн., всього на суму 19366,13 грн.

Під час розгляду справи, судом були допитані у якості свідків ОСОБА_4. та ОСОБА_5., які дали усні пояснення аналогічні тим, що викладені у акті перевірки.

Також, у судовому засіданні 23.11.09р. у якості свідка була допитана ОСОБА_6, яка пояснила, що з травня по серпень 2006р. вона працювала на підприємстві «Кримінвестрой-5» бухгалтером. Стосовно виплати заробітної плати пояснила, що заробітна плата виплачувалась відповідно до відомостей у конвертах, більш їй нічого не відомо.

Суд не погоджується із позицією відповідача, що висновки перевірки зроблені на пояснення працівників підприємства позивача з наступних підстав.

Бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 1 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

З системного аналізу вищезазначених норм можливо зробити висновок, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:

1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;

2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);

3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно до підп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 р. (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 2181) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених п.п. "г" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, а також п. 4.3 ст. 4 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, сума податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у перевіряємий період була визначена ТОВ «Кримінвестрой-5» самостійно, на підставі даних бухгалтерського обліку, в установленому порядку підтверджених первинними документами (штатним розкладом, наказами про прийом, переведення, направлення у відпустку та звільнення працівників, платіжними відомостями, видатковими касовими ордерами, виписками з банківських рахунків з виплати заробітної плати, і т.і.), складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б)дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. При цьому, камеральною вважається перевірка, яка, проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

З матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою передбаченою п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 для самостійного визначення відповідачем суми податкового зобовязання позивача з податку на доходи фізичних осіб були дані перевірки від 14.05.08р., які на думку відповідача свідчили про заниження суми податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі Порядок), відповідно до п. 1.3 якого Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства (п. 1.5 Порядку).

За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства (п. 1.6 Порядку).

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 2.3.2 Порядку передбачено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання. У випадках відсутності податкового обліку або порушення порядку його ведення даний факт фіксується в описовій частині акта. (п. 2.3.4, 2.3.5 Порядку).

З пункту 2.8 Акту перевірки від 14.05.08р. (зворотній бік а.с.7 т. 1) вбачається, що на перевірку позивачем були надані у повному обсязі усі документи, які стосуються бухгалтерського та податкового обліку.

Однак, як вбачається з розділу ІІ Акту перевірки відповідач самостійно визначив суму податкового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб не на підставі первинних документів, а на підставі пояснень вищезазначених працівників позивача.

Тобто, саме на підставі таких пояснень відповідачем донараховано податок з доходів фізичних осіб та застосовано штрафні (фінансових) санкції за його заниження.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Отже, допустимість доказів характеризує форму доказів і означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Порушення цих вимог призводить до недопустимості доказів.

Оскільки відповідно до норм чинного законодавства висновки перевірки повинні ґрунтуватися на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання, суд вважає, що пояснення колишніх працівників позивача не можуть бути підставою (належним доказом) до тих висновків, які позивач виклав у акту перевірки.

Крім того, в матеріалах справи є завірена належним чином завірена копія Постанови Євпаторійського міського суду від 16.07.08р. у справі № 3-8539/2008 якою припинено провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7 (керівника позивача) (т. 1 а.с.183).

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.п. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону № 2181 якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до положень п.п.4.3.3 п.4.3. ст.3 Закону України №2181 методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків.

Постановою Кабінету Міністрів України № 788 від 20.08.2005 р. визнана такою, що втратила чинність Постанова Кабінету Міністрів України від 27 травня 2002 р. № 97 "Про затвердження Методики визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами".

На час проведення перевірки, складання акту перевірки, визначення розміру податкового зобовязання методика визначення податкових зобовязань за непрямими методами діючим законодавством не встановлена.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже відповідач не мав правових підстав діяти у спосіб, що не встановлений законом.

За таких підстав, суд приходить до висновку, про необґрунтованість висновків відповідача що викладені у акті перевірки від 14.05.08р.

Оскільки рішенням ДПА України від 17.07.08р. вих. № 13155/10/25-0 податкове повідомлення-рішення № 0001421701/0 скасоване частково, в частині донарахування податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 4685,13 грн., у тому числі 1561,71 грн. податок з доходів фізичних осіб та 3123,42 грн. штрафні (фінансові) санкції позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У заяві про зміну предмету позову позивач просить суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001421701/0 від 26.05.08р., № 0002231701/1 від 18.07.08р., № 0002231701/2 від 03.10.08р., № 0002231701/3 від 10.12.08р.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до п. 11 ст. 171 КАС України резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акту незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що лише нормативно-правовий акт може бути визнаний судом нечинним, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є актами індивідуальної дії.

Оскільки акти індивідуальної дії відповідно нормам КАС України підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а не визнаються нечинними, суд вважає за необхідне прийняти постанову про захист прав позивача саме таким способом.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001421701/0 від 26.05.08р. у частині донарахування податкового зобовязання у розмірі 53383,25 грн., № 0002231701/1 від 18.07.08р., № 0002231701/2 від 03.10.08р., № 0002231701/3 від 10.12.08р.

У звязку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

За згодою представників сторін в ході судового засідання, яке відбулось 23.11.2009р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 30.11.2009р.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим № 0001421701/0 від 26.05.08р. у частині донарахування податкового зобовязання у розмірі 53383,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим № 0002231701/1 від 18.07.08р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим № 0002231701/2 від 03.10.08р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим № 0002231701/3 від 10.12.08р.

В інший частині позову відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримінвестрой-5» 3,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Сидоренко Д.В.