Ухвала суду № 69691216, 20.10.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/8457/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2017 року місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФК ФАКТОРИНГ», ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватні нотаріуси Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів та витребування майна,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2, Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФК ФАКТОРИНГ», ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватні нотаріуси Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів та витребування майна.

Ухвалою суду від 20.10.2017 року відкрито провадження у даній справі.

При цьому, разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно:

Обєкт громадського харчування з торгово - офісними та виробничими приміщеннями за адресою м. Ужгород, вул. Гагаріна 13/1 та заборони на його відчуження та шляхом заборони внесення будь яких змін щодо нього у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр іпотек, Єдиний реєстр заборони відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна до набуття рішенням чинності у даній справі.

Вищевказана заява про забезпечення позову вмотивована тим, що за час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 ними було придбано обєкт громадського харчування з торгово - офісними та виробничими приміщеннями за адресою м. Ужгород, вул. Гагаріна 13/1, який є обєктом спільної сумісної власності подружжя , в якому їй належить ? частки. Вважає, що відповідачі вчинили пять нікчемних правочинів на користь відповідача ОСОБА_3, який зареєстрував на себе право власності на вказаний обєкт, чим позбавили її права власності . Зазначає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, відповідач матиме можливість безперешкодно розпоряджатися нерухомим майном, що може унеможливити або утруднити виконання рішення суду в майбутньому.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Звернення з позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту.

Інститут забезпечення позову при цьому, дає можливість суду до ухвалення рішення по суті вжити заходів щодо забезпечення заявленого позову у певних визначених випадках, враховуючи чітко визначені підстави.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості заявленого клопотання, суд зазначає, що інститут забезпечення позову регламентовано статтями 151 153 ЦПК України, які встановлюють підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а також способи забезпечення позову в цивільному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення суду і спрямована на дотримання норми щодо обовязковості до виконання судових рішень, встановленої нормами Конституції України.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, до вирішення справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду. Це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

З матеріалів позову вбачається, що між сторонами виник спір щодо визнання недійсним номерів записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та витребування майна.

Згідно ч.1, ч.5 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, а про вжиття заходів забезпечення позову, суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому згідно до п. 1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Варто зазначити, що абзацом 2 п. 1Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за № 9передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того слід зазначити, що відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті151,152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача, щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом, щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання, або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; зважаючи на те, що між сторонами виник спір щодо нерухомого майна ? частка якого як позивач зазначає в позовній заяві належить їй , спір перебуває на розгляді в суді, а відтак суд вважає, що наявні правові підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на ? частку нерухомого майна, яке позивач вважає належить їй.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.151-153 , 208-210, 294 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФК ФАКТОРИНГ», ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватні нотаріуси Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів та витребування майна задовольнити частково.

Накласти арешт на:

? частку обєкту громадського харчування з торгово - офісними та виробничими приміщеннями за адресою м. Ужгород, вул. Гагаріна 13/1 та заборони на його відчуження до набуття рішенням чинності у даній справі.

Заборонити реєстраторам внесення будь яких змін щодо ? частки обєкту громадського харчування з торгово - офісними та виробничими приміщеннями за адресою м. Ужгород, вул. Гагаріна 13/1 у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр іпотек, Єдиний реєстр заборони відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна до набуття рішенням чинності у даній справі.

В решті вимог заяви відмовити.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, в порядку встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвалу для виконання надіслати Ужгородському МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області та Ужгородському міськрайонному управлінню юстиції Закарпатської області в особі Реєстраційної служби.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення . У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи , яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_6