Ухвала суду № 69689014, 13.10.2017, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/5168/17

2/264/2196/2017

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2017 року суддя Іллічівського районного суду м.Маріуполя Литвиненко Н.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення індексації заробітної плати та компенсації, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

12 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення індексації заробітної плати та компенсації, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.

Із даної позовної заяви вбачається, що вона не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, відповідно до яких до позовної заяви додаються документи, які підтверджують оплату судового збору.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно до ст. 4 ч.2 Закону України Про судовий збір, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що складає 640 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що складає 8000 грн.). Ставка судового збору за подачу позовної заяви немайнового характеру встановлюється в розмірі 0,4 розміру мінімального прожиткового мінімуму, що складає 640,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Так, позивач при подачі позову не надав квитанцію про сплату судового збору та в позові вказав, що звільнений від його сплати на підставі п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким вносяться зміни до Закону України «Про судовий збір», та було зменшено категорію пільг із трудових правовідносин до позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно ст. 5 ч. 1 п. 1 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі лише у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Позивачем одночасно подано позов про стягнення індексації заробітної плати, компенсації, які є складовою частиною заробітної плати, а також про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні та відшкодування моральної шкоди.

Отже, висунуті позивачем вимоги щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, що за своєю суттю не відносяться до заробітної плати, повинні бути оплачені судовим збором.

Позивач при подачі даної позовною заяви, яка має одночасно майновий та немайновий характер, не надав квитанції про сплату судового збору за подачу позовної заяви майнового характеру в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 640 грн. та судовий збір за подачу позовної заяви немайнового характеру в розмірі 640 грн.

В матеріалах справи мається клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення через важке матеріальне становище, однак вважаю його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, але ж суд не вбачає поважних причин для задоволення цього клопотання, оскільки позивачем не надано доказів на підствердження його важкого матеріального стану.

Згідно ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання ухвали.

Оскільки при подачі позовної заяви до суду позивачем не сплачений судовий збір, вважаю, що заява відповідно до ч. 5 ст. 119 і ч. 1 ст. 121 ЦПК України, підлягає залишенню без руху. Позивачу необхідно у визначений строк надати документи про сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення індексації заробітної плати та компенсації, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу для усунення недоліків строк пять днів з дня отримання ухвали, про що повідомити позивача, надіславши йому копію ухвали та розяснити, що у випадку, якщо вимоги не будуть виконані до зазначеного строку, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_2