Ухвала суду № 69685589, 05.10.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1649/17

Номер справи місцевого суду: 522/17966/17

Головуючий у першій інстанції Попревич

Доповідач Прібилов В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2017 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого судді: Прібилова В.М.,

суддів: Кадегроб А.І. та Котелевського Р.І.,

за участю

секретаря: Стоянової Л.І.,

прокурора: Шпаченка С.М.,

захисників: Пономаренка Д.В. та Реу Г.В.,

підозрюваного: ОСОБА_3,

в присутності слідчого: Шведчикова К.К.,

розглянувши апеляційну скаргу адвоката Стоянова М.М., діючого в інтересах захисту підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2017 року, у рамках кримінального провадження за №42017160000001115 внесеному до ЄРДР 17.08.2017 року за ознаками ч.3 ст.368 КК України,-

встановив

Оскарженою ухвалою було задоволено клопотання слідчого в ОВС другого СВ управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області Шведчикова К.К., погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області Шпаченко С.М., у кримінальному провадженні №42017160000001115 від 17.08.2017 року про обрання відносно підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хмельницьк, громадянина України, перебуваючого на посаді заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 29.09.2017 року по 27.11.2017 року, з визначенням застави у розмірі 3125 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5 000 000 (п'ять мільйонів) гривень.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в тому, що він, будучи заступником начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальником Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, одержав для себе, неправомірну вигоду, за вчинення та не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням.

Так, 28.09.2017 року, приблизно о 17 годин 30 хвилин ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, зустрівся з останнім, який у ході зустрічі передав ОСОБА_3 частину раніше отриманої від ОСОБА_8 неправомірної вигоди, яка склала 4000 доларів США за позитивне вирішення питань з приводу виконавчих проваджень стосовно клієнтів ОСОБА_8, а саме виконавчого провадження № 33886394 про солідарне стягнення з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь ПАТ «Марфінбанк» боргу у сумі 3 203 488 гривень, та виконавчого провадження №39702404 про солідарне стягнення з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу у сумі 700 899 гривень, а також за винесену постанову про зняття арешту з банківського рахунку відкритому у ПАТ «Укрсоцбанк», ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», накладеного відповідно до ухвал и Господарського суду Одеської області від 17.05.2017 року у справі №916/28/16.

28.09.2017 року о 20 годині 16 хвилин, перебуваючи на автостоянці, що знаходиться біля кафе «Цвєток Вєрони», за адресою: вул. Маршала Бабаджаняна, 17 а в м. Одеса, ОСОБА_3 був затриманий працівниками прокуратури Одеської області та УСБУ в Одеській області, а предмет неправомірної вигоди у сумі 4000 доларів США виявлено у салоні автомобіля марки «Тойота Рав 4», д.н.з. НОМЕР_1, який належить його дружині ОСОБА_13

При прийнятті рішення щодо обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя прийняв до уваги те, що він обґрунтовано підозрюється у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, а також послався на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: те, що підозрюваний перебуваючи на свободі, може переховуватись від органу досудового розслідування або суду, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, слідчий суддя прийняв до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_3, суспільний інтерес у даному кримінальному провадженні та враховуючи корупційний характер вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжкого злочину, прийшов до висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

При цьому, враховуючи вищенаведені обставини та майновий стан ОСОБА_3, посилаючись на вимоги ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважав за необхідним визначати підозрюваному ОСОБА_3 заставу понад меж, визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисником підозрюваного - адвокатом Стояновим М.М. на ухвалу слідчого судді була подана апеляційна скарга, в якій він вказав, що вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

При цьому захисник вказує, що підозра у скоєнні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України є необґрунтованою, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що на підозрюваного було покладено відповідні обов'язки та повноваження вчиняти ті дії, які становлять склад злочину, а з боку працівників правоохоронних органів мала місце провокація підкупу.

Також захисник зазначає, що відсутні докази та підтвердження того, що начебто пропозиція чи обіцянка була надана за попередньою змовою групою осіб, а наявні у матеріалах справи докази, якими орган досудового розслідування надав на підтвердження підозри є недопустимими, оскільки отримані з порушенням норм КПК України.

Крім того, захисник в апеляційній скарзі посилається на відсутність заявлених в клопотанні ризиків та вважає, що сама лише тяжкість злочину не може виправдовувати тримання особи під вартою, а визначений розмір застави слідчим суддею є необґрунтованим та непомірним для підозрюваного.

На думку захисника, слідчий суддя допустив неповноту судового розгляду, висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, розглянув клопотання з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а також неправильного застосування цього закону.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

Заслухавши суддю-доповідача; думку підозрюваного та його захисників, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді; вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, виходячи з наступного:

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, визначені змістом ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд, відповідно до вимог ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали встановлено, що вирішуючи питання щодо обрання відносно ОСОБА_3 найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя загалом дотримався вказаних вимог закону.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України і зазначена підозра на даній стадії досудового розслідування, ґрунтується на отриманих органом досудового слідства доказах, які наявні у матеріалах та долучені до клопотання, а саме: заявами ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення від 22.08.2017 року та 11.09.2017 року; витягами з ЄРДР від 17.08.2017 року та 11.09.2017 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_8, ОСОБА_14; протоколом огляду місця події від 28.09.2017 року; протоколом обшуку від 28.09.2017 року.

Відповідно до §. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 р., заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що надані слідчим та прокурором докази, які містяться в матеріалах провадження доводять обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Твердження сторони захисту щодо необґрунтованості підозри з посиланням на її невідповідність показам ОСОБА_8, та провокацію останнім підкупу, спростовуються наявними в матеріалах провадження доказами, які були вивчені апеляційним судом і аналіз яких свідчить про безпідставність доводів сторони захисту на даному етапі досудового розслідування.

Крім того, в апеляційній скарзі захисник посилається на те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснено з порушенням правил підслідності, однак з наданих апеляційному суду прокурором матеріалів вбачається, що документи долучені до клопотання, якими обґрунтовується необхідність обрання запобіжного заходу підозрюваному, отримані у передбаченому законом порядку та належними службовими особами.

Також апеляційний суд вважає безпідставними доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_3В не було вручено повідомлення про підозру, оскільки ці обставини були спростовані прокурором в судовому засіданні апеляційного суду, який зазначив, що підозрюваний відмовився від вручення йому підозри, що було зафіксовано на відеозапис. При цьому сторона захисту не заперечувала, що даний відеозапис був предметом перегляду в судовому засіданні при розгляді клопотання слідчим суддею, а сторона захисту не порушувала питання про повторне дослідження вказаного вище відеозапису.

Наведені обставини спростовують доводи сторони захисту про допущення органом досудового розслідування процесуальних порушень, які на думку сторони захисту можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Водночас, апеляційний суд вважає, що слідчим та прокурором надано відповідні докази на підтвердження існування ризиків, які знайшли своє відображення в оскаржуваній ухвалі слідчого судді.

На існування зазначених ризиків вказують наявні у матеріалах справи та встановлені під час апеляційного розгляду дані щодо вчинення підозрюваним протиправних корупційних дій, які відносяться до категорії тяжкого злочину, за яке передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі, що свідчить про те, що у разі перебування на свободі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, апеляційний суд приходить до висновку, що перебуваючи на волі та обіймаючи посаду заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальник Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, при цьому не будучи відстороненим від зазначеної посади, ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, та може знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, про що вказав і прокурор в судовому засіданні апеляційного суду, а слідчий суддя вірно зазначив в своїй ухвалі.

Твердження сторони захисту про міцність соціальних зв'язків підозрюваного, а саме те, що він має на утриманні дружину та неповнолітню дитину, має хорошу репутацію та жодного разу не притягувався до кримінальної відповідальності не спростовують викладені в ухвалі висновки слідчого судді, а обґрунтована підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення не дає переконання у тому, що зазначені соціальні фактори можуть мати стримуючу дію та сприятимуть зменшенню існуючих ризиків.

В зв'язку з наведеним, твердження сторони захисту про відсутність доказів щодо існування зазначених у клопотанні слідчого та в ухвалі слідчого судді ризиків, апеляційний суд вважає безпідставними та вважає обґрунтованими посилання слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, висновки яких належним чином мотивовано та наведено в оскаржуваній ухвалі.

Крім того, апеляційний суд вважає що прокурором надано достатні та переконливі дані, які вказують на те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам та підтвердження відсутності обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які не є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а стороною захисту не надано жодного доказу, які свідчать про протилежне та спростовують ці твердження прокурора.

Під час розгляду апеляційної скарги адвоката Стоянова М.М., діючого в інтересах захисту підозрюваного ОСОБА_3, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Надаючи правову оцінку рішенню слідчого судді в частині визначення розміру застави, апеляційний суд прийшов до висновку про невмотивованість та необґрунтованість судового рішення щодо визначення застави саме у розмірі 3125 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5 000 000 (п'ять мільйонів) гривень, оскільки клопотання слідчого не містить належного обґрунтування необхідності визначення застави в зазначеному розмірі, в тому числі з урахуванням розміру неправомірної вигоди, що вказує на невірне застосування у цій частині положень кримінального процесуального закону.

Так, в апеляційному суді, захисник та підозрюваний вважали визначену оскаржуваною ухвалою заставу непомірною, при цьому послались на те, що підозрюваний має на утриманні дружину, неповнолітню дитину, що підтверджується наявними в матеріалах судового провадження документами, а його річний дохід становить 208 320 гривень.

Водночас сторона захисту зазначила, що вилучені в ході проведення обшуку за місцем мешкання підозрюваного грошові кошти у розмірі 63 000 доларів США - належать його дружині та які були нею отримані від продажу їхньої квартири.

Прокурор в апеляційному суді зазначив, що розмір визначеної підозрюваному застави є обґрунтованим та справедливим.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від 20 (двадцяти) до 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік», з 01 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1600 грн.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

В той же час, слідчий суддя районного суду, посилаючись на можливість призначення підозрюваному застави у розмірі, що перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та визначивши заставу у розмірі 3125 (трьох тисяч ста двадцяти п'яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5000000 гривень, не навів в своїй ухвалі належної підстави, яку він вважає виключною, та яка давала можливість слідчому судді вийти за межі вимог п.2 ч.5 ст.182 КПК України та визначити такий розмір застави, при цьому послався лише на суспільний інтерес та корупційний характер вчиненого кримінального правопорушення.

При цьому слідчий суддя знехтував вимогами ч.4 ст. 182 КПК України відповідно до яких, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У наданих прокурором до клопотання матеріалів, відсутні жодні докази того, що існують обставини, які є виключними підставами для визначення слідчим суддею застави саме у розмірі 3125 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить5000000 гривень і такі докази прокурором не надані апеляційному суду.

Згідно встановлених органом досудового розслідування даних щодо майнового стану підозрюваного ОСОБА_3, відповідно до наявної в матеріалах провадження роздруківки декларації за 2016 рік, як особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування його щорічний річний дохід становить: 208320 грн. - отримана заробітна плата та інші доходи у сумі 67175 грн. Крім того, дружиною підозрюваного отримано подарунок у грошовій формі у сумі 290000 грн. та в наявності у підозрюваного та членів його сім'ї є нерухоме майно у вигляді квартири, площею 86,3 кв. метри та садового будинку площею 45,9 кв. метри, а також рухоме майно у виді двох автомобілів 2011 та 2017 року випуску.

Крім того, з наданих до клопотання матеріалів вбачається, що за місцем мешкання підозрюваного, в ході проведення обшуку житла, за яким мешкає останній було вилучено грошові кошти у сумі 60000 доларів США, які як стверджує сторона захисту були отримані в ході реалізації належного дружині підозрюваного майна - квартири, яка розташована в м. Миколаєві.

Вилучення органом досудового розслідування зазначених коштів унеможливлює їх використання та внесення як застави.

Таким чином, з урахуванням усіх в сукупності встановлених обставин справи та майнового стану підозрюваного, визначений останньому розмір застави у сумі 5 млн. гривень є непомірним для нього, оскільки підозрюваний не має можливості на внесення відповідної застави, на що вірно було звернуто увагу сторони захисту.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

З огляду на зазначені вище обставини, ухвала слідчого судді в частині визначення розміру застави не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню, з ухваленням апеляційним судом нової ухвали.

Визначаючи розмір застави, апеляційний суд враховує обставини вчиненого правопорушення, яке є корупційним, пов'язане з виконанням обов'язків державного службовця, роль підозрюваного у вчиненому правопорушенні та його відношення до скоєного, його сімейний та майновий стан, а саме наявність у нього та членів сім'ї певного рухомого та нерухомого майна, перелік якого вказаний вище.

Крім того апеляційний суд приймає до уваги наявність ризиків можливого перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню та вважає, що у даному випадку усі в сукупності обставини, які встановлені апеляційним судом, вказують на виключність випадку, оскільки розмір застави, визначений п.3 ч.5 ст.182 КПК України, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та вважає за можливим та необхідним визначити заставу у розмірі 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1200000 (один мільйон двісті тисяч) гривень.

На думку апеляційного суду, саме цей розмір застави буде достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, буде помірним для підозрюваного, членів його сім'ї чи іншого заставодавця.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника задовольнити частково, скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування із визначенням розміру застави у розмірі 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1200000 (один мільйон двісті тисяч) гривень з покладення на підозрюваного обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, в тому числі і утримання від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні - ОСОБА_8 та ОСОБА_14

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,-

постановив

Апеляційну скаргу адвоката Стоянова М.М., діючого в інтересах захисту підозрюваного ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2017 року, у рамках кримінального провадження за №42017160000001115 внесеному до ЄРДР 17.08.2017 року за ознаками ч.3 ст.368 КК України, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, строком на 60 днів, тобто до 27.11.2017 року з визначенням застави, як запобіжного заходу у розмірі 3125 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5 000 000 (п'ять мільйонів) гривень - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого в ОВС другого СВ управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області Шведчикова К.К., погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області Шпаченко С.М., у кримінальному провадженні №42017160000001115 від 17.08.2017 року про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_3, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави - задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі УДДВП в Одеській області строком на 60 діб, тобто до 27.11.2017 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_3 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1200000 (один мільйон двісті тисяч) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум (Отримувач: Апеляційний суд Одеської області; Код ЄДРПОУ 02892913; Розрахунковий рахунок 37311091005572; МФО 820172; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; Призначення платежу: Згідно ухвали апеляційного суду Одеської області від 05 жовтня 2017 року; Заставна сума за ОСОБА_3; (Судді Прібилов В.М., Кадегроб А.І., Котелевський Р.І.).

Підозрюваний ОСОБА_3 звільняється з під варти після внесення застави.

У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного після звільнення з під варти прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

Покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати до слідчого з встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 5) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_14

Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання указаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

Прібилов В.М. Кадегроб А.І. Котелевський Р.І.