Ухвала суду № 69685168, 21.10.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13984/17

№ 1-кс/522/20265/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2017 року ОСОБА_1

Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_2, при секретарі Брус Н.П., за участю прокурора Колбас С.А., підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, військова частина А3438, гуртожиток № 2, к. № 16, на посаді інженера відділення радіоперехоплення загону радіорозвідки військової частини А3438, у військовому званні «капітан», підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу командувача ОК «Південь» №54 від 02.10.2015 ОСОБА_3 призначений на посаду інженера відділення радіоперехоплення загону радіорозвідки Регіонального центру радіоелектронної розвідки «Південь», де проходить службу по теперішній час.

Капітан ОСОБА_3 згідно вимог ст.ст. 11, 12, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України», п.п. 3-9, 15 Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна в Збройних Силах України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1225 від 04.08.2000, п.п. 2, 3.1.1, 3.2.40, 3.2.41, 3.2.42 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України №300 від 16.07.1997, як військовослужбовець зобовязаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, військової присяги, віддано, служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; знати й утримувати до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; зразково виконувати свої службові обов'язки; бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; вживати заходів до запобігання втратам зброї; використовувати закріплене військове майно виключно за його цільовим та функціональним призначенням; забезпечувати належний облік військового майна; забезпечувати збереження військового майна; відповідає за приймання та видачу, правильне зберігання, якісний стан, повну наявність та своєчасний облік матеріальних засобів, за підтримку внутрішнього порядку, санітарний та протипожежний стан на складах, та повинен знати номенклатуру матеріальних засобів, які зберігаються на складі, слідкувати за їх комплектністю, наявністю та якісним станом; суворо виконувати правила приймання, зберігання, видавання та здавання матеріальних засобів, не допускати випадків псування та нестач; приймати та видавати матеріальні засоби за встановленими документами; вести кількісний та якісний облік матеріальних засобів, що знаходяться на складі; щоденно подавати у діловодство частини прибутково-видаткові документи за минулий день; слідкувати за своєчасним поновленням матеріальних засобів, що зберігаються на складі; здійснювати на складі вантажно-розвантажувальні роботи та керувати ними та ін.

У звязку із цим, відповідно до пункту 1 примітки до статті 425 КК України, капітан ОСОБА_3 під час перебування на посаді інженера відділення радіоперехоплення загону радіорозвідки Регіонального центру радіоелектронної розвідки «Південь», військової частини А3438 відповідно до своїх функціональних обовязків був військовою службовою особою та виконував адміністративно-господарські обовязки.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України», військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, до якого, в тому числі, належить всі види озброєння. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та обіймаючи посаду інженера відділення радіоперехоплення загону радіорозвідки Регіонального центру радіоелектронної розвідки «Південь», військової частини А3438, достовірно знав правила носіння, зберігання та використання зброї, бойових припасів поза межами військових частин із обов'язковою наявністю, передбачених законодавством дозволів.

Згідно п. 11 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, порядок придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, інших предметів і матеріалів, на які поширюється дозвільна система, у Збройних Силах, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, Держспецзв'язку, а також у митній службі визначається законами, актами Кабінету Міністрів України та іншими нормативно-правовими актами, у тому числі Міноборони, МВС, інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Адміністрації Держспецзв'язку, і Держмитслужби.

Необхідність отримання дозволів, порядок зберігання, носіння, обліку та використання холодної зброї визначені в п.п. 1.3, 2, 3, 7, 8.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622, 8.1., дозвільна система, що здійснюється органами внутрішніх справ, поширюється на бойову нарізну військових зразків зброю або виготовлену за спеціальним замовленням, оголошену, нейтралізовану, несучасну, спортивну, мисливську вогнепальну зброю, бойові припаси до зброї, основні частини зброї, пневматичну, холодну зброю, пристрої та патрони до них, що належать підприємствам, установам, організаціям, суб'єктам господарювання та громадянам.

Проте, капітан ОСОБА_3 у порушення вказаних вимог законодавства вирішив стати на злочинний шлях та збути бойові припаси, вибухові речовини при наступних обставинах:

Так, у липні 2017 року капітан ОСОБА_3 познайомився із громадянином ОСОБА_6, якому при однієї із розмов повідомив, що має намір за грошові кошти збути бойові припаси, вибухові речовини.

Капітан ОСОБА_3, попередньо домовившись із громадянином ОСОБА_6, 21.07.2017 о 14:30 діючи умисно та протиправно, без передбаченого законом дозволу, з метою незаконного поводження із зброєю, знаходячись в с. Красносілка, Лиманського району Одеської області, збув шляхом продажу два конструктивно змінені мобільні телефони, учбовий та бойовий електродетонатори. Відповідно до висновків вибухотехнічної експертизи - електродетонатор ЕДП відноситься до бойових припасів та два мобільні телефони «Nokia 1110i» та «Nokia6500c» конструктивно змінені та можуть бути використані в якості механізмів приведення в дію вибухових пристроїв декількома способами: при отриманні виклику терміналом на абонентський номер через мережу стільникового звязку або текстового повідомлення, при використанні функцій «будильник» або «органайзер» за 2600 грн.

Надалі, ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні діяння, попередньо домовившись із ОСОБА_6, близько 18.05 год. 20.10.2017, діючи умисно та протиправно, без передбаченого законом дозволу, з метою незаконного поводження із зброєю, знаходячись в с. Красносілка, Лиманського району Одеської області, збув шляхом продажу громадянину ОСОБА_6 чотири конструктивно змінених мобільних телефонів та чотири бойових електродетонаторів за 7800 грн.

Цього ж дня, в ході проведення огляду місця події на території за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Красносілка, виявлено попередньо збут ОСОБА_7 вищезазначених бойових припасів та вибухових пристроїв під час здійснення затримання останнього співробітниками правоохоронних органів було вилучено, а протиправну діяльність ОСОБА_3 припинено.

20.10.2017 о 18.20 год. ОСОБА_3 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

21.10.2017 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі від 3 до 7 років, вчинив тяжке кримінальне правопорушення, знаходячись на свободі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, продовжити свою злочинну діяльність, знаходячись на свободі може незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 ставиться запобігання подальших спроб приховуватись від органів досудового розслідування і суду. Інші, менш суворі запобіжні заходи, на думку слідчого, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом і його належної поведінки.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу.

Підозрюваний та його захисник під час розгляду клопотання заперечували проти його задоволення.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, його захисника, а також вислухавши думку прокурора, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Викладені обставини, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може порушити покладені на нього Законом процесуальні обовязки.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 є запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування до затриманого підозрюваного більш мякого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Доказами цього, є те що, ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, також враховую, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання (кримінальне правопорушення є особливо тяжким), що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання винуватим, вік та стан його здоровя.

Вважаю, що прокурором під час розгляду клопотання надано матеріали, які є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що більш мякі запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_3

Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Південного територіального управління Військової служби правопорядку.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України, у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 21 жовтня 2017 року 64000 (шістдесят чотири тисячі) гривень (40 Х 1600 = 64000).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_3 обовязки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

2)прибувати до слідчого з періодичністю: один раз в тиждень;

3)не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

4)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Розяснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обовязків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту затримання, тобто з 20 жовтня 2017 року. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 19 грудня 2017 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом пяти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: А.В. Дерус

Копію ухвали отримав ___________

дата, прізвище, підпис підозрюваного

21.10.2017