Ухвала суду № 69669500, 17.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2017 року К/800/52387/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Бившевої Л.І. Маринчак Н.Є.,розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуфізичної особи-підприємця ОСОБА_4на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2015у справі № 823/1966/15за позовомДержавної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській областідофізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Не погоджуючись із постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.09.2015, якою задоволено адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення податкового боргу у розмірі 11384,42 грн., позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2015 у даній справі, суддя, керуючись ст.ст. 187, 189 КАС України, ухвалив апеляційну скаргу ОСОБА_4 на вказану постанову Черкаського окружного адміністративного суду - вважати неподаною та повернути апелянту.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та справу направити до Київського апеляційного адміністративного суду для прийняття апеляційної скарги та судового розгляду апеляційної скарги по даній справі, оскільки вважає, що ухвалу суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм процесуального права.

Справу розглянуто за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.222 КАС України.

Переглянувши оскаржувану ухвалу в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Фактичними обставинами, що зумовили постановлення оскаржуваної ухвали, є встановлення судом апеляційної інстанції факту неусунення заявником недоліків поданої апеляційної скарги у встановлений судом строк внаслідок відсутності у суду правових підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору (про що зазначено в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали).

Судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для повернення вказаної апеляційної скарги, з огляду на таке.

Положеннями ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Відповідно до ч.3 ст.189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2015 апеляційна скарга ОСОБА_4 була залишена без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ч.6 ст.187 КАС України (до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі за вимогу майнового характеру) та надано строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали.

На виконання вимог зазначеної ухвали, в межах встановленого судом строку, скаржником подано клопотання, в якому він просив звільнити його від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» та ст.88 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з незадовільним майновим станом.

Суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині ухвали від 16.11.2015 дійшов висновку про відсутність у суду належних правових підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору (оскільки скаржником не надано доказів на підтвердження його незадовільного майнового стану, а також не надано доказів належності його до тієї чи іншої категорії пільговиків згідно зі ст.5 Закону України «Про судовий збір») та, внаслідок цього, у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, оскаржуваною ухвалою від 16.11.2015 повернув скаржнику апеляційну скаргу разом із доданими до неї документами.

Суд касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору у зв'язку з ненаданням ним доказів на підтвердження обставин, викладених у поданому клопотанні.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції передчасно винесено ухвалу про повернення апеляційної скарги, оскільки отримавши від заявника клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке подане в межах встановленого судом строку на усунення недоліків апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції повинен був розглянути подане клопотання та повідомити скаржника про результати його розгляду з метою надання йому можливості для подання відповідних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану чи надання апелянту додаткового часу для сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не використав усіх передбачених законом процесуальних можливостей для надання відповідачу можливості скористатись правом на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції, не повідомивши відповідача про відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору в межах наданого йому процесуального строку для усунення недоліків, та, внаслідок цього, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про те, що апеляційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до ч.1 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

2. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2015 про повернення апеляційної скарги скасувати та справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіЛ.І. Бившева Н.Є. Маринчак