Ухвала суду № 69668727, 19.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/5397/15 Головуючий у 1-й інстанції: Рідзель О.А. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

19 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Кузик М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 312 о/с від 06 листопада 2015 року про звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114, капітана міліції ОСОБА_3 (У-409726) - оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей Кам'янського районного відділу;

- тзобов'язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області поновити ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей Кам'янського районного відділу чи рівнозначній посаді в іншому райвідділі області;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області прийняти ОСОБА_3 на вакантну посаду для осіб офіцерського складу Кам'янського відділення Національної поліції Смілянського відділу Національної поліції.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо не вирішення питання про прийняття ОСОБА_3 на службу до Національної поліції України відповідно до пункту 9 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" та зобов'язано вирішити питання щодо прийняття ОСОБА_3 на службу до Національної поліції України відповідно до пункту 9 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" та прийняти відповідне рішення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі апелянт вказує на незаконність рішення суду першої інстанції. У зв'язку з чим, просить ухвалене рішення скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Крім того, позивачем надано доповнення до апеляційної скарги доповнив пункт 3 апеляційної скарги вимогою про поновлення ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей Кам'янського районного відділу УМВС України в Черкаській області з 06.11.2015 та зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області прийняти ОСОБА_3 на посаду інспектора Кам'янського відділення Національної поліції Смілянського відділу Національної поліції.

Сторони, що були належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення клопотання, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач прийнятий на службу в органи внутрішніх справ згідно наказу управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 88 о/с від 06.06.2005. Наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 193 о/с від 30.07.2013 позивач призначений на посаду оперуповноваженого КМСД Кам'янського РВ УМВС України в Черкаській області.

Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 312 о/с від 06.11.2015 позивача звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 "Г" (через скорочення штатів) Положення.

Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернулась з даним позовом в суд.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач у встановлений термін виявив згоду на проходження служби в поліції, що, відповідно до пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" є підставою для прийняття його на службу до поліції, за умови, що він відповідає передбаченим цим Законом вимогам, з огляду на, що має місце допущена Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області протиправна бездіяльність щодо права позивача, на службу в поліції, та вважав, що поновленню порушене право позивача підлягає шляхом саме зобов'язання Головного управління Національної поліції в Черкаській області вирішити питання щодо прийняття позивача на службу в поліцію, з огляду на дискреційні повноваження управління.

Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог суд першої інстанції вказував на відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 312 о/с від 06 листопада 2015 року про звільнення позивача з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення № 114.

Колегія суддів, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції щодо визнання правомірним звільнення позивача з органів внутрішніх справ через скорочення штату та вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Статтею 18 Закону України «Про міліцію» передбачалось, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року №114 (далі - Положення № 114).

Відповідно до п.п. «г» п. 64 Положення № 114 визначено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

7 листопада 2015 року втратив чинність Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ, та набрав законної сили Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIІI (далі - Закон №580-VIІI), який опубліковано 6 серпня 2015 року в газеті «Голос України».

Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Приписами пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про Національну поліцію» визначено особливості перехідного періоду реформування органів внутрішніх справ.

Відповідно до п. 8 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року №730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» оформлено рішення про ліквідацію як юридичних осіб публічного права територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року № 1388 «Про організаційно-штатні питання» визнано такими, що втратили чинність штати органів, підрозділів, закладів, установ та підприємств МВС України згідно з переліком змін у штатах МВС.

Наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 312 о/с від 06 листопада 2015 року про звільнення позивача з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114, колегія суддів зазначає про наступне.

Відтак, правові підстави для визнання протиправним та скасування наказу управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 312 о/с від 06 листопада 2015 року про звільнення позивача з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення № 114 відсутні.

Щодо позовних вимог про зобов'язання управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області поновити ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей Кам'янського районного відділу чи рівнозначній посаді в іншому райвідділі області, то вони є похідними від вимог про протиправним та скасувати наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 312 о/с від 06 листопада 2015 року про звільнення з органів внутрішніх справ і до задоволення не підлягають.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги позивача зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують.

Щодо обраного судом першої інстанції способу захисту прав шляхом зобов'язання вирішити питання щодо прийняття ОСОБА_3 на службу до Національної поліції України, та з яким не погоджується апелянт, вважаючи, що суд мав зобов'язати відповідача прийняти його на відповідну посаду, колегія суддів зауважує, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За змістом вказаної правової норми вбачається, що адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Завдання правосуддя полягає в гарантуванні дотримання вимог права та контролю за легітимністю прийняття рішень.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи адміністративного органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень.

Суд може прийняти рішення про зобов'язання органу владних повноважень прийняти певне рішення, в разі, якщо можливість прийняття єдиного альтернативного рішення виключена судом.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Головним управління Національної поліції в Черкаській області питання щодо прийняття позивача на службу до поліції взагалі не вирішувалося.

Відповідно до пункту 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Отже, позовні вимоги позивача в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції в Черкаській області прийняти ОСОБА_3 на вакантну посаду для осіб офіцерського складу Кам'янського відділення Національної поліції Смілянського відділу Національної поліції є формою втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Щодо вимог апеляційної скарги про поновлення ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей Кам'янського районного відділу УМВС України в Черкаській області з 06.11.2015 та зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області прийняти ОСОБА_3 на посаду інспектора Кам'янського відділення Національної поліції Смілянського відділу Національної поліції, то колегія суддів зауважує, що такі вимоги суду першої інстанції не заявлялися, а відповідно до вимог ч.4 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції та не може вийти за межі позовних вимог.

На підставі викладеного, та враховуючи, що судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 19.10.17.