Постанова № 69667597, 13.10.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3693/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гусева О.Г., суддів Тарасишиної О.М., Харченко Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 оборони України, треті особи - командир 160-ї Одеської зенітно ракетної бригади Повітряних сил Збройних сил України (в/ч А2800 МОУ) ОСОБА_3, військова частина А2800 про зобовязання звільнити з військової служби у звязку із закінченням контракту,-

В С Т А Н О В И В :

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 оборони України, треті особи - командир 160-ї Одеської зенітно ракетної бригади Повітряних сил Збройних сил України (в/ч А2800 МОУ) ОСОБА_3, військова частина А2800 за результатом якого позивач просить (з урахуванням уточненого адміністративного позову (а.с.45-50)): зобовязати ОСОБА_2 оборони України, в особі командира 160-ї Одеської зенітно ракетної бригади Повітряних сил Збройних сил України (в/ч А2800) звільнити ОСОБА_1 з військової служби у звязку з закінченням контракту.

В судовому засіданні 09.10.2017 року представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 оборони України заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях командира 160-ї Одеської зенітно ракетної бригади Повітряних сил Збройних сил України (в/ч А2800) ОСОБА_4 (а.с. 32-38).

Представники третіх осіб - командир 160-ї Одеської зенітно ракетної бригади Повітряних сил Збройних сил України (в/ч А2800 МОУ) ОСОБА_3, військова частина А2800 до судвого засідання не зявились, заперечували проти позову з підстав викладених в письмових запереченнях(а.с. 32-38).

Згідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд розглядає справу у письмову провадженні, що відповідає ч.6 ст.128 КАС України.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановлює наступні факти та обставини:

Як встановлено судом, ОСОБА_1 гранатометник кулеметного відділення 4 підрозділу, старший солдат, військовослужбовець за контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, укладеним 01.10.2013 року між ним та ОСОБА_2 оборони України, в особі командира військової частини А2800 полковника ОСОБА_5, строком на 3 (три роки а.с.10). Відповідно до умов контракту строк його дії завершився 01.10.2016 року.

У пункті 3 цього контракту зазначено, що цей контракт є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін на 3 (три) роки, у пункті 4 цього Контракту вказано, що сторони зобовязуються не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку контракту повідомити одна одну про бажання або небажання укладати новий контракти чи відмову в його укладенні із зазначенням причин, передбаченими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту б частини 2 та пункту а частини 6 статті 26 Закону України Про військовий обовязок і військову службу від 25.03.1992 року № 2232- XII (далі Закон № 2232-ХІІ) (у редакції, що діяла на час укладення контракту), звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, зі служби проводиться на підставах, передбачених частиною шостою цієї статті (контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту).

29.06.2016 року позивач звернувся з рапортом (а.с. 9) відповідно до якого, ОСОБА_1 просить звільнити з лав ЗСУ відповідно до ст.26 Закону України Про військовий обовязок і військову службу частина 6 пункт «а» у звязку з закінченням строку контракту.

06.07.2016 року було надано відповідь, згідно якої звяльнення старшого солдата ОСОБА_1 з військової служби стане можливим лише після закінчення особливого періоду чи оголошення демобілізації або після внесення відповідних змін до законодавства України.(а.с. 12)

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.2 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Строки військової служби визначаються у ст.23 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу, відповідно до ч.2 якої для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом та призначаються на посади, установлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні, зокрема, для осіб рядового складу - 3 роки.

Пунктом б ч.2 ст.26 вказаного Закону звільнення зі служби проводиться, серед іншого, військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, - на підставах, передбачених частиною шостою, з урахуванням випадків, визначених частиною восьмою цієї статті.

Згідно із п.а ч.6 ст.26 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту.

При цьому, у відповідності до п.2 ч.9 ст.23 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу у разі настання особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених абзацом другим частини третьої цієї статті та частиною восьмою статті 26 цього Закону.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що підставою для розірвання контракту є закінчення строку його дії, у випадку якщо сторони не виявили бажання щодо укладення нового контракту, при цьому, можливість продовження строку дії контракту на проходження військової служби понад встановлений строк в односторонньому порядку здійснюється виключно у разі настання особливого періоду.

Статтею 1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Подібне визначення особливого періоду міститься в ст.1 Закону України Про оборону України, відповідно до якого особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно ст.1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни - воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Дія особливого періоду, під час якого згідно п.2 ч.9 ст.23 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу допускається продовження строку контракту, обмежується строками, встановленими для проведення мобілізації, або часом, протягом якого діє воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

17.03.2014 року Виконуючим обов'язки Президента України видано Указ Про часткову мобілізацію №303/2014, пунктом 8 якого встановлено, що він набирає чинності після його затвердження Верховною Радою України (Закон України Про затвердження Указу Президента України Про часткову мобілізацію набрав чинності 18.03.2014 року).

Згідно із п.3 вказаного Указу мобілізація проводиться протягом 45 діб із дня набрання чинності цим Указом.

З наведеного вбачається, що особливий період настав 18.03.2014 року та тривав протягом часу мобілізації, строк якої встановлено п.3 Указу Виконуючого обов'язки Президента України Про часткову мобілізацію №303/2014 від 17.03.2014 року, а саме 45 діб, в період з 18.03.2014 року по 02.05.2014 року (45 діб).

06.05.2014 року Указом Виконуючого обов'язки Президента України №454/2014 Про часткову мобілізацію оголошено часткову мобілізацію тривалістю 45 діб із дня набрання чинності цим Указом (Закон України Про затвердження Указу Президента України Про часткову мобілізацію набрав чинності 07.05.2014 року).

У відповідності до Указу Виконуючого обов'язки Президента України від 06.05.2014 року №454/2014 тривалість особливого періоду становила 45 діб: з 07.05.2014 року по 21.06.2014 року.

Указом Президента України від 21.07.2014 року №607/2014, який затверджено Законом України Про затвердження Указу Президента України Про часткову мобілізацію від 22.07.2014 року (набрав чинності 24.07.2014 року), оголошено часткову мобілізацію тривалістю 45 діб із дня набрання чинності цим Указом, а тому особливий період тривав 45 діб: з 24.07.2014 року по 07.09.2014 року.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України №15/2015 від 14.01.2015 року Про часткову мобілізацію було постановлено оголосити та провести протягом 2015 року часткову мобілізацію у три черги протягом 210 діб із дня набрання чинності цим Указом, та у п. 9 визначено, що цей Указ набирає чинності після його затвердження Верховною Радою України.

Законом України Про затвердження Указу Президента України Про часткову мобілізацію від 15.01.2015 року було затверджено Указ Президента України №15/2015 від 14.01.2015 року Про часткову мобілізацію. У п. 2 цього Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

20 січня 2015 року Закон України Про затвердження Указу Президента України Про часткову мобілізацію від 15.01.2015 року було опубліковано в газетах Урядовий курєр №9 та Голос України №8.

Таким чином, в України було оголошено мобілізацію, і тим самим відбулося настання особливого періоду, на 210 діб, починаючи з 21 січня 2015 року по 18 серпня 2015 року.

Станом на момент закінчення строку дії Контракту позивача, а саме 01.10.2016 року, та станом на момент звернення позивача до командування військової частини 29.06.2016 із заявою про звільнення, особливий період в Україні не діяв

Частині 8 ст. 26 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу визначені випадки звільнення військовослужбовців під час дії особливого періоду.

Проаналізувавши норми законодавства можна зробити висновок, що з 18 серпня 2015 року закінчилася дія особливого періоду та час проведення мобілізації в Україні, у звязку із чим з 18 серпня 2015 року звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, відбувається з підстав визначених у ч. 6 ст. 26 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що строк дії Контракту сплинув 01.10.2016 року, а позивач не виявив бажання продовжувати службу у складі Збройних Сил України, про що повідомив відповідача рапортом від 29.06.2016 року, суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання Контракту.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 оборони України, треті особи - командир 160-ї Одеської зенітно ракетної бригади Повітряних сил Збройних сил України (в/ч А2800 МОУ) ОСОБА_3, військова частина А2800 про зобовязання звільнити з військової служби у звязку із закінченням контракту.

Зобовязати ОСОБА_2 оборони України звільнити ОСОБА_1 з військової служби у звязку з закінченням контракту.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.

Головуючий суддя: О.Г. Гусев

Суддя: О.М.Тарасишина

Суддя: Ю.В. Харченко