Постанова № 69666678, 18.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року Справа № 905/146/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідачсуддів:Демидової А.М., Шевчук С.Р.розглянув касаційну скаргуПартнерства з обмеженою відповідальністю "Адмін Ейдженсі Л.П.", Мейн стріт, Дуглас, Південний Ланаркшир, Шотландіяна постановуДонецького апеляційного господарського суду від 24.05.2017р.та рішеннягосподарського суду Донецької області від 27.03.2017р.у справі№ 905/146/17 господарського суду Донецької областіза позовомПартнерства з обмеженою відповідальністю "Адмін Ейдженсі Л.П.", Мейн стріт, Дуглас, Південний Ланаркшир, Шотландіядо Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаморфоза"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 прозобов'язання вчинення певних дій

за участю представників

позивача: Світлицького Д.А., Корнієнка В.І.

відповідача: Алексєєва О.І.

третьої особи: не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Партнерство з обмеженою відповідальністю "Адмін Ейдженсі Л.П.", Мейн стріт, Дуглас, Південний Ланаркшир, Шотландія звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаморфоза" про зобов'язання вчинити певні дії, зокрема:

- визнати загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаморфоза" від 26.01.2015 року такими що не відбулися;

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаморфоза" від 26.01.2015 року, оформлене протоколом загальних зборів учасників № 5/14;

- визнати недійсним статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаморфоза" в редакції від 27.01.2015 року, зареєстрований за №11031050016001231;

- скасувати реєстрацію змін відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Метаморфоза" від 27.01.2015 року (запис, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №11031070015001231);

- скасувати реєстрацію змін відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Метаморфоза" від 27.01.2015 року (запис, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №11031050016001231).

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.03.2017 року у справі №905/146/17 (суддя Мальцев М.Ю.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.05.2017 року (у складі колегії суддів: головуючого судді Агапова О.Л., суддів Мартюхіна Н.О., Сгара Е.В.), у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, Партнерство з обмеженою відповідальністю "Адмін Ейдженсі Л.П.", Мейн стріт, Дуглас, Південний Ланаркшир, Шотландія звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з'ясування усіх фактичних обставин справи, просить оскаржувані судові акти скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Додаткові обґрунтування вимог касаційної скарги були також вказані заявником касаційної скарги у додаткових поясненнях по справі від 22.09.2017р. (вх.№9403Д61 1637/7) та від 05.10.2017р. (вх.№9403 Д61 1727/2).

У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає про безпідставність та необґрунтованість вимог заявника касаційної скарги, з огляду на що просить відмовити у задоволенні його касаційної скарги, залишивши в силі законні рішення та постанову судів попередніх інстанцій. Аналогічні вимоги вказано і в доповненнях до відзиву на касаційну скаргу від 09.10.2017р. (вх.№9403 Д8/17443) та від 17.10.2017р. (вх.№9403 Д11/18491)

Колегія суддів касаційної інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги та додаткових пояснень до неї, відзив на касаційну скаргу з доповненнями до нього, заслухавши пояснення представників сторін та суддю-доповідача у даній справі, перевіривши матеріали справи, надану судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставинам справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Метаморфоза" створено 30.05.2000 року та зареєстровано у відділі реєстрації та єдиного реєстру Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради. Згідно пунктів 1.4., 6.1. статуту цього товариства, затвердженого протоколом загальних зборів учасників № 3/14 від 21.10.2014 року та зареєстрованого - 22.10.2014 року за №11031050012001231, учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаморфоза" є Партнерство з обмеженою відповідальністю "Адмін Ейдженсі Л.П.", що володіє 100% статутного капіталу в сумі 1 902 000 грн. Згідно цих же пунктів статуту, затвердженого протоколом загальних зборів учасників № 5/14 від 26.01.2015 року та зареєстрованого -27.01.2015 року за № 11031050016001231, учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаморфоза" є ОСОБА_9, який володіє 100% статутного капіталу в сумі 1 902 000 грн.

Як зазначено судами, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.01.2017 року, засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаморфоза" є: ОСОБА_9 з розміром внеску до статутного фонду 475 500 грн., ОСОБА_10 з розміром внеску до статутного фонду 713250 грн. і ОСОБА_11 з розміром внеску до статутного фонду 713 250 грн. Набуття корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаморфоза" у позивача ОСОБА_9 було здійснене за договором купівлі-продажу корпоративних прав від 26.01.2015 року.

Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.01.2015 року відбулись загальні збори учасників ТОВ "Метаморфоза", за результатами яких прийнято наступні рішення:

"1. Ввести до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаморфоза" ОСОБА_9 згідно договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.01.2015 року;

2. Вивести (виключити) зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаморфоза" Партнерство з обмеженою відповідальністю "Адмін Ейдженсі Л.П." за власним бажанням згідно договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.01.2015 року;

3. Перерозподілити статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаморфоза" таким чином: ОСОБА_9 - 1 902 000 грн. - 100 часток;

4. Перерозподіл статутного капіталу товариства проведено згідно договору купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаморфоза" від 26.01.2015 року;

5. Звільнити з посади Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаморфоза" ОСОБА_12, обрати та призначити на посаду Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаморфоза" ОСОБА_9;

6. Затвердити та зареєструвати нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаморфоза".

Згідно протоколу № 5/14 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаморфоза" від 26.01.2015 року у засіданні брав участь запрошений ОСОБА_9 і ним же підписано протокол одноособово.

Проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаморфоза" від 26.01.2015р., за результатами яких ухвалені вищевказані рішення, і стало підставою для виникнення спору у даній справі та звернення Партнерства з обмеженою відповідальністю "Адмін Ейдженсі Л.П.", Мейн стріт, Дуглас, Південний Ланаркшир, Шотландія до суду з вимогою про визнання їх недійсними.

Згідно п.4 ч.1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Відповідно до частини першої ст. 167 Господарського кодексу України корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За змістом ч. 1 ст. 140, ч.ч. 1, 7 статті 145 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, серед іншого, питання щодо виключення учасника із товариства.

Відповідно до п. 17, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008р. №13 підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); - прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу. Аналогічні висновки містяться і в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин".

Повністю відмовивши Партнерству з обмеженою відповідальністю "Адмін Ейдженсі Л.П.", Мейн стріт, Дуглас, Південний Ланаркшир, Шотландія у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій зазначили про не доведення позивачем незаконності оскаржуваних загальних зборів, зокрема процедури їх проведення. При цьому, суди виходили з дійсності створюваних договором купівлі-продажу корпоративних прав правових наслідків у вигляді набуття ОСОБА_9 у Партнерства з обмеженою відповідальністю "Адмін Ейдженсі Л.П." частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаморфоза" у розмірі 100%. Також суди вказали на те, що внаслідок продажу позивачем своїх прав, новому учаснику належало право на вступ до товариства, про що й ухвалене спірне рішення загальних зборів, яке підписане ОСОБА_9 та яке не порушує прав позивача. Водночас, судами зазначено, що посилання позивача на те, що частка у статутному капіталі знаходилась у заставі за договором застави № б/н від 03.11.2014 року, не впливає на суть ухвалених зборами рішень, а позивачем не надано укладеного між Партнерством з обмеженою відповідальністю "Адмін Ейдженсі Л.П." та ОСОБА_6 договору позики № 1 від 27.04.2014 року, за яким позичальнику (позивачу) надано грошові кошти у розмірі 2000000 грн. і не надано доказів його виконання, тобто перерахування коштів позивачу.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що всупереч вимогам ст.43 Господарського процесуального кодексу України здійснені внаслідок неповного з'ясування усіх фактичних обставин справи з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Зі змісту наявних у матеріалах справи документів, поданих сторонами спору в підтвердження своїх вимог та заперечень вбачається, що позивач наголошував на тому, що він, як єдиний учасник відповідача в особі належно уповноваженого представника, участі у зборах не приймав, протоколів та/або додатків до нього та/або реєстрів не підписував, усі дії щодо виключення його зі складу учасників товариства не відповідають закону та виконані ОСОБА_9 одноособово. Вказував, що протокол проведення загальних зборів учасників № 5/14 від 26.01.2015 року, в якому зазначено, що 26.01.2015 року у м. Запоріжжі у присутності повноважного представника Партнерства з обмеженою відповідальністю "Адмін Ейдженсі Л.П." в особі Тіффані Ніколь Браун, що володіє часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 100 %, за участі запрошеного ОСОБА_9, уповноваженим представником позивача - Тіффані Ніколь Браун не підписувався, оскільки дана особа не перебувала в цей час на території України та не була присутня на цих зборах.

Як роз'яснено у п.п. 2,4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012р. рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

У матеріалах справи наявне клопотання позивача про витребування судом в порядку ст.38 Господарського процесуального кодексу України від Державної прикордонної служби України інформації щодо перетинання Державного кордону України громадянкою Белізу Тіффані Ніколь Браун з 12.01.2015р. по 12.01.2017р., з огляду на відмову у наданні даної запитуваної інформації адвокату Лисенку Н.А., яке було відхилене судом першої інстанції як необгрунтоване. Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок суду передчасним з огляду на наступне.

Поняття і види доказів викладені у статті 32 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (статті 36 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи визначений статтею 38 Господарського процесуального кодексу України порядок витребування доказів господарським судом, який кореспондується з диспозитивним правом сторін подавати докази і п.3 ч.2 ст. 129 Конституції України (в редакції чинній на дату розгляду справи судом), якою визначено, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, тоді як господарськими судами, в межах своїх повноважень, повинні бути створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснення всіх необхідних дій щодо їх витребування.

Разом з тим, прийнявши рішення лише за наявності поданих відповідачем матеріалів, без витребування доказів на підтвердження доводів позивача, яким було заявлено клопотання із зазначенням обставин, що перешкоджали їх самостійному отриманню позивачем та наданню суду, господарськими судами попередніх інстанцій не дотримано положень статей 4І, 4і Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, а господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є принцип верховенства права.

Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004р. № 15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Суд касаційної інстанції, в силу обмежень, встановлених статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій належним чином не перевірили доводів позивача щодо перебування Тіффані Ніколь Браун за межами території України, що унеможливлювало її присутність та прийняття рішень на загальних зборах учасників відповідача.

Внаслідок відсутності у матеріалах справи доказів на спростування доводів позивача, висновки судів попередніх інстанцій про прийняття загальними зборами оспорюваних рішень з дотриманням процедури проведення загальних зборів та, відповідно, наявності повноважень у ОСОБА_9 на підписання протоколу таких зборів, є сумнівними.

При цьому, суд першої інстанції вірно вказав, що право безпосередньої участі у товаристві з обмеженою відповідальністю третя особа набуває тільки з моменту вступу до товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів учасників товариства. Право участі у товаристві з обмеженою відповідальністю є особистим немайновим правом, а отже, автоматичного набуття статусу учасника товариства у зв'язку з набуттям третьою особою права власності на частку у статутному капіталі не відбувається.

Проте судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки твердженням позивача щодо відсутності повноважень саме у ОСОБА_9 проводити загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаморфоза" 26.01.2017р., оскільки він не був учасником цього товариства на час їх проведення. Не надано судами належної правової оцінки і наявному у матеріалах справи протоколу №4/2 реєстрації учасників відповідача у спірних загальних зборах, поданого відповідачем в обґрунтування присутності на цих зборах позивача в особі Тіффані Ніколь Браун, тоді як позивач стверджує про зворотне. Відтак, в порушенням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій не встановили наявності та/або відсутності кворуму під час проведення спірних загальних зборів відповідача. Тоді як у пункті 2.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" роз'яснено, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму.

Водночас, стверджуючи про ненадання позивачем суду доказів отримання у ОСОБА_6 2000000 грн., так само як і ненадання доказів виконання договору позики в частині перерахування зазначеної суми позивачу в підтвердження дійсності цього договору та наявності боргу, суд першої інстанції не врахував, що взаємовідносини між позивачем та ОСОБА_6 не є предметом спору у даній справі про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаморфоза" з підстав визначених законом.

Відтак, всупереч вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки усім фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим передчасними є висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову.

Згідно статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та, дотримуючись норм процесуального права, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Партнерства з обмеженою відповідальністю "Адмін Ейдженсі Л.П.", Мейн стріт, Дуглас, Південний Ланаркшир, Шотландія задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.05.2017 року та рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2017 року та у справі №905/146/17 скасувати.

Справу № 905/146/17 передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області в іншому складі суду.

Головуючий суддяС.В. Владимиренко СуддіА.М. Демидова С.Р.Шевчук