Рішення № 69665388, 05.10.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.10.2017 Справа №905/1960/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою Слов'янської міської ради, м.Слов'янськ Донецької області, ЄДРПОУ 04052821,

до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Слов'янськ Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, громадянки ОСОБА_2, с.Кримки Лиманського району Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2,

про зобов'язання знести самочинно збудований нерухомий об'єкт на земельній ділянці та привести земельну ділянку до попереднього стану, -

за участю уповноважених представників:

від позивача: Рашевська Г.О. - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_4 - на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та договору;

від третьої особи: не з'явився;

від особи, викликаної у порядку ст.30 Господарського процесуального кодексу України: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Слов'янська міська рада, м.Слов'янськ Донецької області, звернулась до господарського суду Донецької області з позовною заявою №01.01-12/1305 від 16.08.2017р. до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Слов'янськ Донецької області, про зобов'язання знести самочинно збудований нерухомий об'єкт на земельній ділянці площею 0,0060 га (к.н. НОМЕР_4) по АДРЕСА_1, наданої на праві особистого строкового сервітуту для розташування групи тимчасових споруд - ФОП ОСОБА_1 та зобов'язання привести земельну ділянку по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_4 до попереднього стану.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1960/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 21.08.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/1960/17.

Ухвалами господарського суду Донецької області від 14.09.2017р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, громадянку ОСОБА_2 та викликано у судове засідання уповноваженого представника Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області для дачі пояснень по суті спору.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на будівництво відповідачем капітальної споруди із порушенням вимог ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.376 Цивільного кодексу України на земельних ділянках, що не були відведені для цієї мети та без відповідних документів, які б надавали право на їх будівництво, що, в силу приписів ч.4 ст.376 Цивільного кодексу України, має наслідком їх знесення особою, яка здійснила самочинне будівництво; наявність права на звернення з даним позовом до господарського суду.

Відповідач, у поданому суду відзиві, проти позовних вимог заперечує, зазначив про реєстрацію права власності на спірну будівлю в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.05.2017р., присвоєння виконавчим комітетом Слов'янської міської ради об'єкту нерухомого майна адреси, наявність права власності на такий об'єкт та його державної реєстрації, що не скасовано (не припинено); свідчив про відчуження 18.05.2017р. будівлі третій особі на підставі відповідного договору купівлі-продажу, а тому на теперішній час не має відношення до цього майна та має змоги виконати вимоги позивача.

Представник позивача у судових засіданнях підтримував позовні вимоги та надавав пояснення щодо суті спору, представив суду у копіях: паспорт прив'язки розміщення групи тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_2 №8/12 від 18.10.2012р., договір строкового особистого сервітуту від 08.04.2014р. з додатками до нього, лист Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області №1005-03-460 від 16.02.2017р. на адресу Управління архітектури та містобудування Слов'янської міської ради, лист Управління архітектури та містобудування Слов'янської міської ради «Про надання інформації» №11-05-03/37 від 20.02.2017р., листи Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області №1005-03-743 від 13.03.2017р., №1005-03-1096 від 10.04.2017р. на адресу міського голови Слов'янської міської ради, листи Слов'янської міської ради №01-01-12/729 від 03.05.2017р. та №01-01-12/1419 від 11.09.2017р. на адресу ФОП ОСОБА_1, рішення Слов'янської міської ради «Про результати роботи тимчасової контрольної комісії міської ради для проведення інвентаризації договорів строкового особистого сервітуту та здійснення контролю щодо сплати суб'єктами господарювання коштів до місцевого бюджету за користування правом особистого строкового сервітуту» №35-ХХ-7 від 15.02.2017р. з додатками, витяг з рішення Слов'янської міської ради «Про укладення договорів особистого строкового сервітуту» №21-XLVII-6 від 04.09.2013р. з додатком, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №20159876 від 08.04.2014р., витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №20162001 від 08.04.2014р., а також клопотання №01-01-12/1355 від 29.08.2017р. та письмові пояснення №01-01-12/1420 від 11.09.2017р. із доданням копій листа Тимчасової контрольної комісії міської ради для проведення інвентаризації договорів строкового особистого сервітуту та здійснення контролю щодо сплати суб'єктами господарювання коштів до місцевого бюджету за користування правом особистого строкового сервітуту №06.03-10/5 від 03.02.2017р. та звіту від 31.01.2017р. за результатами роботи.

Представник відповідача у судових засіданнях надавав пояснення щодо суті спору, проти задоволення позову заперечував, надав суду у копіях: договір купівлі-продажу від 18.05.2017р., посвідченого приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області та зареєстрованого в реєстрі за №2127, довідку Управління архітектури та містобудування Слов'янської міської ради №11-05-03/59 від 15.02.2017р., декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, зареєстровану Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області 14.02.2017р. №ДЦ14217045196а.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання не з'явилась, за змістом представлених пояснень від 03.10.2017р. підтримує твердження відповідача стосовно укладання 18.05.2017р. із останнім договору купівлі-продажу будівлі за адресою АДРЕСА_1, зазначає про передачу ОСОБА_1 обумовленої договором суми грошей, при цьому свідчить, що відносно будівництва спірної будівлі їй нічого не відомо, 19.05.2017р. зазначена нерухомість продана громадянці ОСОБА_5 Оскільки інших пояснень надати не може, віддаленістю суду від місця проживання та хворобою, просить розглянути справу без її участі.

Особа, викликана у порядку ст.30 Господарського процесуального кодексу України у судове засідання не з'явилась, письмових пояснень по суті спору не надано.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, належне забезпечення з боку суду можливості учасників процесу для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, за цих підстав суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

За змістом положень Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» явка до судового засідання третьої особи не є обов'язковою.

З огляду на таке, клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, про розгляд справи без її участі задоволено судом.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо такого.

Згідно ст.7 Закону України "Про основи містобудування" державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

За загальним правилом ч.4 ст.376 Цивільного кодексу України самочинно збудоване нерухоме майно підлягає знесенню особою, яка його здійснила, або за її рахунок.

Згідно зі ст.25 Закону України "Про основи містобудування" особи винні у виконанні будівельних робіт чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього та самовільній зміні архітектурного вигляду споруди в процесі експлуатації несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Позивачем у справі виступає Слов'янська міська рада, яка згідно з ст.12 Земельного кодексу України, зокрема, здійснює повноваження щодо розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Так, право на звернення до суду із зазначеним позовом належить органам місцевого самоврядування, яким є позивач у справі.

Як було зазначено вище, предметом розгляду у даній справі є вимоги позивача про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 знести самочинно збудований нерухомий об'єкт на земельній ділянці площею 0,0060 га (к.н. НОМЕР_4) по АДРЕСА_1, наданої на праві особистого строкового сервітуту для розташування групи тимчасових споруд - ФОП ОСОБА_1 та зобов'язання привести земельну ділянку по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_4 до попереднього стану.

Одночасно у розумінні п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 ст.12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

За приписом ч.5 ст.12 приведеного Закону, відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Згідно даних, що містить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №99312248 від 04.10.2017р. на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, серія та номер 35151214, виданий 13.05.2017р., видавник ОСОБА_6, Слов'янська районна державна адміністрація Донецької області 11.05.2017р. здійснено державну реєстрацію права власності (номер запису про право власності 20364880) ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, на громадську будівлю для роздрібної торгівлі А-1, загальною площею 50,9 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1245605914141) за адресою: АДРЕСА_1

Як свідчить інформація про зміни права власності, 18.05.2017р. внесено запис про державну реєстрацію прав власності (номер запису про право власності 20458566) на означений об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2) на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер:2127, виданий 18.05.2017р., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35239704.

Відповідно, 18.05.2017р. проведено державну реєстрацію припинення права власності ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, на громадську будівлю для роздрібної торгівлі А-1, загальною площею 50,9 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1245605914141) за адресою: АДРЕСА_1, внаслідок відчуження майна.

Матеріали справи містять копію договору купівлі-продажу, посвідченого Панченко А.В., приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області 18.05.2017р. та зареєстровано у реєстрі №2127.

У відповідності до п.1 даного договору, ОСОБА_1 (Продавець) передав у власність (продав), а ОСОБА_2 (Покупець) прийняла у власність (купила) громадську будівлю для роздрібної торгівлі загальною площею 50,9кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташована на комунальній земельній ділянці загальною площею 0,0060га, кадастровий номер НОМЕР_4.

За визначеннями п.4 договору, право власності на придбану громадську будівлю для роздрібної торгівлі виникає у ОСОБА_2 з моменту державної реєстрації цього права.

Довідкою управління архітектури та містобудування Слов'янської міської ради №11-05-03/59 від 15.02.2017р. відповідачу підтверджено адресу об'єкту нерухомого майна, громадська будівля для роздрібної торгівлі, як: АДРЕСА_1.

Так, виходячи з викладеного слідує, що на нерухомий об'єкт на земельній ділянці площею 0,0060 га (к.н. НОМЕР_4) по АДРЕСА_1, стовно якого заявлена вимога знесення, зареєстровано право власності відповідача, яке у подальшому припинено внаслідок його відчуження, та набувачем є третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, громадянка ОСОБА_2.

Разом з цим, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містить запис про реєстрацію 19.05.2017р. права власності на спірний об'єкт нерухомості (номер запису про право власності 20495188) за ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2174, виданий 19.05.2017р., видавник: приватний нотаріус Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А.В., рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 35274866 від 19.05.2017р., та відповідний запис у цю дату про припинення права власності ОСОБА_2 на будівлю.

Відповідно до ч.2 ст.41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.ст.316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені вище обставини, має місце факт реєстрації права власності на спірний об'єкт нерухомості, власником якого на теперішній час є ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3).

Доказів скасування відомостей Державного реєстру прав суду не представлено, а відтак останні вважаються достовірними, у розумінні ч.5 ст.12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Наразі, доказів визнання вказаних вище договорів купівлі-продажу недійсними також суду не надано. Пов'язаності даних договорів із предметом спору, у сенсі ст.83 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено.

Відтак, за висновками суду вимога про знесення відповідачем нерухомого об'єкту на земельній ділянці площею 0,0060 га (к.н. НОМЕР_4) по АДРЕСА_1, за своєю суттю є втручанням у право власності особи, яка на теперішній час є його власником, що виражено у позбавленні останньої цього об'єкту.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікований Законом України N475/97-ВР від 17 липня 1997 р. гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно вибуває (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 січня 2017 р. у справі N 6-2776цс16).

Стала практика ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 р., "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 р., "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 р., "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 р., "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 р., "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 р., "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 р., "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 р.) свідчить про наявність трьох критеріїв, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Проте, з огляду на наявне право власності на вказану будівлю, у розумінні ст.376 Цивільного кодексу України, яка визначає протилежне (права не існує), відповідача не може бути розцінено як забудовник, до якого може бути застосовано крайній захід впливу, передбачений зазначеною нормою.

Під час розгляду не встановлено наявності права відповідача на розпорядження спірним об'єктом нерухомості, що зумовлює можливість вчинення знесення будівлі, з огляду на викладені обставини, а отже і пропорційності обраного заходу (втручання в право на мирне володіння майном) визначеним цілям у позові.

Виходячи з приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) збоку відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

З огляду на таке, обраний позивачем спосіб захисту свого права та охоронюваного законом інтересу, як зобов'язання ОСОБА_1, м.Слов'янськ Донецької області, про зобов'язання знести самочинно збудований нерухомий об'єкт на земельній ділянці площею 0,0060 га (к.н. НОМЕР_4) по АДРЕСА_1, наданої на праві особистого строкового сервітуту для розташування групи тимчасових споруд - ФОП ОСОБА_1, та похідна вимога, як зобов'язання привести земельну ділянку по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_4 до попереднього стану, не є адекватним у такому його виразі, за викладених вище обставини справи, а тому розглядувані позовні вимоги Слов'янської міської ради є такими, що не підлягають задоволенню.

Беручи до уваги приведене, суд не вбачає підстав для залучення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, та доцільності, у даному випадку, у зобов'язанні його здійснити дії, визначені у клопотанні №01-01-12/1355 від 29.08.2017р., зважаючи на таке відмовляє у залученні означеної особи до участі у справі та задоволенні клопотання позивача №01-01-12/1355 від 29.08.2017р.

Клопотання відповідача б/н від 05.10.2017р. про призначення розгляду даної справи в режимі відеоконференції, доручивши Слов'янському міськрайонному суду Донецької області її проведення, не підлягає задоволенню, з огляду на вирішення спору по суті у судовому засіданні 05.10.2017р.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 42, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Слов'янської міської ради, м.Слов'янськ Донецької області, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Слов'янськ Донецької області, про зобов'язання знести самочинно збудований нерухомий об'єкт на земельній ділянці площею 0,0060 га (к.н. НОМЕР_4) по АДРЕСА_1, наданої на праві особистого строкового сервітуту для розташування групи тимчасових споруд - ФОП ОСОБА_1 та зобов'язання привести земельну ділянку по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_4 до попереднього стану, відмовити.

2. У судовому засіданні 05.10.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

4. Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2017р.

Суддя О.В. Кротінова