Постанова № 69665000, 17.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 року Справа № 910/10895/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Поляк О.І., Ходаківської І.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (далі ПАТ "СГ "ТАС")на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.04.2017у справі№ 910/10895/16господарського суду міста Києва за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (далі ПАТ "СК "Провідна")доПАТ "СГ "ТАС"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаОСОБА_4провідшкодування матеріальної шкоди в розмірі 7717,28грн

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача: від відповідача: від третьої особи :не з'явились не з'явились не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Курдельчук І.Д.) від 24.01.2017 у справі №910/10895/16 в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.) від 25.04.2017 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову; стягнуто з ПАТ "СГ "ТАС" на користь ПАТ "СК "Провідна" грошові кошти у розмірі 7717,28грн, судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у сумі 1378,00грн та судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції у сумі 1515,80грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційної інстанції, натомість залишити в силі рішення місцевого господарського суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.22, 29, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.9 Закону України "Про страхування", ст.43 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Представники сторін та третьої особи не скористались правом на участь у судовому засіданні касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга не належить до задоволення з огляду на таке.

ПАТ "СК "Провідна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "СГ "ТАС" про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 7717,28грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, як страховик за договором добровільного страхування майна потерпілого, виплатив страхове відшкодування страхувальнику і з моменту здійснення такої виплати, на підставі ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" набув право зворотної вимоги до відповідальної за заподіяний збиток особи, якою є відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у вчиненні ДТП особи, та який зобов'язаний відповідно до вимог Закону відшкодувати позивачу понесені збитки у розмірі виплаченого страхового відшкодування.

Судами встановлено таке.

22.05.2013 між позивачем (Страховик) та Приватним підприємством "Старт "ЗЕС" (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №06/0663450/1809/13.

Об'єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб "ЗАЗ Sens" 2013 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (п.3 договору).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема - пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п.13 договору вартість відновлювального ремонту розраховується без урахування фізичного зносу деталей.

09.02.2014 відбувся страховий випадок по вул. Зелена 253 (Сихівський район) в м. Львові відбулося зіткнення автомобіля "Chevrolet Lacetti", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що знаходився під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля ЗАЗ Sens державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ЗАЗ Sens державний реєстраційний номер НОМЕР_1, був пошкоджений, що підтверджується довідкою №9346978, виданою органами МВС України (копія довідки міститься в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано страхове відшкодування в розмірі 25372,09грн, що підтверджується платіжним дорученням №0026555 від 01.07.2014. Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом №2300039515 від 01.07.2014 (копія страхового акта та платіжного доручення наявні в матеріалах справи).

ОСОБА_4 застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Chevrolet Lacetti", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом укладення з відповідачем полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/3482869, чинного на момент скоєння ДТП. Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становить 50000,00грн, розмір франшизи - 0 грн (копія витягу з МТСБУ про поліс №АС/3482869 міститься в матеріалах справи).

28.08.2014 листом №559 позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо сплати страхового відшкодування у сумі 25372,09грн.

У відповідь, відповідач направив лист №8389 від 01.10.2014 в якому зазначав, що з урахуванням фізичного зносу деталей, які підлягають заміні (відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів) сума страхового відшкодування складає - 17654,81грн.

На підтвердження вказаної обставини відповідачем до матеріалів справи надано Консультацію №71-R/21/0/0914 від 18.09.2014, з висновку якої вбачається 52,76% фізичного зносу ТЗ ЗАЗ SENS державний номер НОМЕР_1.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказував, що позивачем здійснено розрахунок своїх вимог до відповідача, виходячи з суми виплаченого позивачем відшкодування застрахованій ним особі, яка становила 25373,09грн, тоді як фактична вартість використаних у відновлюваному ремонті запчастин з урахуванням коефіцієнту зносу мала складати 17654,81грн.

Сплативши 17654,81грн позивачу, відповідач просив відмовити у задоволенні позову останнього про стягнення з відповідача 7717,28грн шкоди, як безпідставно заявленої вимоги.

Вирішуючи спір у справі, місцевий господарський суд зазначивши, що оскільки згідно ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством та прийнявши до уваги Консультацію №71-R/21/0/0914 від 18.09.2014, з висновку якої вбачається 52,76% фізичного зносу ТЗ ЗАЗ SENS державний номер НОМЕР_1, дійшов висновку про безпідставність заявлених у справі вимог.

Апеляційний господарський суд, не погодився з висновками суду першої інстанції про те, що визначений Консультацію №71-R/21/0/0914 від 18.09.2014 фізичний знос має застосовуватися до спірних правовідносин та пославшись на приписи п.7.38. "Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів", затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зазначив, що в даному випадку коефіцієнт фізичного зносу дорівнює 0, у зв'язку з чим, задовольнив позов.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Системний аналіз положень цього Закону дає підстави для висновку, що у момент укладення договору обов'язкового страхування відповідальності страховик приймає на себе зобов'язання відповідати перед невизначеним і невідомим заздалегідь колом осіб за майнову шкоду, завдану цим особам страхувальником, тобто приймає на себе фінансові ризики виплати відшкодування завданої страхувальником іншій особі майнової шкоди на умовах, визначених саме цим законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з ч.2 ст.512 та ст.514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.

Особою, відповідальною за завдану шкоду, може бути як безпосередній її заподіювач, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.

Саме наведеними нормами матеріального права регулюються правовідносини між сторонами у справі, яка розглядається: новий кредитор - позивач, виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором добровільного страхування, отримав від останнього як від первісного кредитора право вимоги до відповідача, яким застрахована відповідальність перед третіми особами винного у заподіянні шкоди водія.

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу, який вчинив дорожньо-транспортну пригоду, застрахована ПАТ "СГ "ТАС" відповідно до поліса №АС/3482869 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою, відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності та нормами вказаного Закону, є відповідач.

За п.22.1. ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 цього Закону визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вартість матеріального збитку автомобіля ЗАЗ Sens державний реєстраційний номер НОМЕР_1, визначено на підставі наряду-замовлення №ЛА-11179 від 30.05.2014, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля склала 25951,09 грн (копія вказаного рахунку наявна в матеріалах справи). Позивачем перераховано страхове відшкодування у вказаному розмірі страхувальнику, що підтверджується платіжним дорученням № 0026555 від 01.07.2014.

Відповідно до п.7.38. "Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів", затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, значення фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Враховуючи, що автомобіль ЗАЗ Sens державний реєстраційний номер НОМЕР_1 2013 року випуску, а ДТП сталася у 2014 році (09.02.2014), приймаючи також до уваги, що під час розгляду справи в попередніх судових інстанціях відповідачем не доведено наявність підстав визначених п.7.39. "Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів", які встановлюють винятки у розрахунку коефіцієнту фізичного зносу відносно попереднього пункту вказаної Методики, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю, а відтак стягнення з відповідача спірної суми є обґрунтованим.

З огляду на встановлене, доводи відповідача про невірне визначення значення коефіцієнту фізичного зносу та завищення суми страхового відшкодування є помилковими.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов ґрунтовного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують, а зводяться до намагання переоцінити встановлені судом обставини і досліджені докази, що згідно з приписами ст.ст.1115, 1117 ГПК України перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 у справі №910/10895/16 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді О. Поляк

І. Ходаківська