Постанова № 69664994, 17.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 року Справа № 915/1089/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівВладимиренко С.В., Демидової А.М. розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі№915/1089/16 Господарського суду Миколаївської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Тріада-ТД"до 1) Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Житло-Юг", 3) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловичатретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаВідділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українипровизнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора; зобов'язання виключити запис з державного реєструза участю представників сторін:

- позивача: Радченко О.В., договір від 17.10.2017

- відповідача-1: не з'явилися

- відповідача-2: не з'явилися

- відповідача -3: не з'явилися

- третьої особи: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріада-ТД" (далі - позивач) звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Житло-Юг" (далі - відповідач-2), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича (далі - відповідач-3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - третя особа), про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора; зобов'язання виключити запис з державного реєстру.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 21.12.2016 у справі № 915/1089/16 (суддя Коваль С.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 (у складі головуючого судді Таран С.В., суддів Будішевської Л.О., Мишкіної М.А.), позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 31575232 від 26.09.2016 18:51:38 про державну реєстрацію права власності в розмірі 1 (однієї) частки за Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк", код ЄДРПОУ: 14359319, на об'єкт нерухомого майна: земельну ділянку; площею: 17,0394 га; реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 96477048101, кадастровий номер: 4810137200:07:004:0020; цільове призначення: для обслуговування та закінчення будівництва 1-ої черги мікрорайону "Сонячний". Зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича виключити з державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності №16588070.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.12.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі № 915/1089/16, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач-1 посилається на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також ПАТ "ВТБ Банк" заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.12.2016 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі № 915/1089/16 до закінчення їх перегляду в порядку касації.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його відхилення як необґрунтованого.

Позивач - ТОВ "Тріада-ТД" надало відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

17.10.2017 від ПАТ "ВТБ Банк" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке колегією суддів касаційної інстанції відхиляється, як необґрунтоване.

Відповідачі 2, 3 та третя особа не скористалися правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень ст. 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 29.09.2011 між ПАТ "ВТБ Банк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Приват-Житло-Юг" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за №1343/13 (далі - іпотечний договір від 29.09.2011), за умовами якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс Саки" (позичальник) перед іпотекодержателем, що виникають з кредитного договору №11КБ/2008 від 25.07.2008, зі змінами та доповненнями, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку нерухоме майно.

Предметом іпотеки за вказаним договором є земельна ділянка площею 17,0394 га, кадастровий №4810137200:07:0020, що знаходиться: територія Лагерного Поля в Центральному районі в м. Миколаєві; цільове призначення: для обслуговування та закінчення будівництва 1-ї черги мікрорайону "Сонячний"; земельна ділянка належить іпотекодавцю на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЯ №636011, виданого Миколаївською міською радою від 15.06.2011 (пункт 2.1 іпотечного договору від 29.09.2011).

Розділом 6 іпотечного договору від 29.09.2011 передбачено, що у разі невиконання/неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором та/або цим договором іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги в повному обсязі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд іпотекодержателя: на підставі рішення суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, шляхом позасудового врегулювання за домовленістю сторін згідно з договором про задоволення вимог, укладеним шляхом здійснення застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки. Підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки є застереження, викладене у пункті 6.2.3 цього договору, яке є договором про задоволення вимог іпотекодержателя і яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом цього застереження та докази направлення письмового повідомлення іпотекодавцю є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.

Заставна за цим договором не видавалась (пункт 2.5 іпотечного договору від 29.09.2011).

Відомості про заборону на нерухоме майно на підставі іпотечного договору від 29.09.2011 внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 29.09.2011.

06.05.2014 банк звернувся до позичальника з вимогою про усунення порушень щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, нарахованих за кредитним договором №11КБ/2008 від 25.07.2008, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №73011011 від 13.05.2014.

В подальшому іпотекодержатель надіслав іпотекодавцю вимогу №5264/1-2 від 29.07.2014, в якій повідомив про порушення позичальником умов основного зобов'язання та зазначив про те, що у разі непогашення у 30-денний термін з моменту одержання цієї вимоги заборгованості перед банком за кредитним договором №11КБ/2008 від 25.07.2008 буде вимушений ініціювати звернення стягнення на предмет іпотеки за договором від 29.09.2011. Вказана вимога була отримана іпотекодавцем 06.08.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №06701332 від 06.08.2014.

26.09.2016 ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С.П. із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо предмету іпотеку за іпотечним договором від 29.09.2011.

Державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., керуючись частиною другою статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктом 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 22.06.2011 №703, було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31575232 від 26.09.2016, яким проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий №4810137200:07:0020, що була предметом іпотеки за іпотечним договором від 29.09.2011, за Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (далі - рішення від 26.09.2016); номер запису про право власності:16588070.

При цьому, судами встановлено, що на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.08.2015 у справі №915/600/15 за позовом ТОВ "Тріада-ТД" до ТОВ "Приват-Житло-Юг" місцевим господарським судом було видано наказ від 26.08.2015 про стягнення з останнього на користь позивача 26 994 322,38 грн. основного боргу та 73 080 грн. витрат по сплаті судового збору.

За заявою ТОВ "Тріада-ТД" №05/08 від 05.08.2016 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 21.09.2016 було відкрито виконавче провадження №52290317. Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.09.2016 ВП №52290317 був накладений арешт на все майно боржника - ТОВ "Приват-Житло-Юг" у межах суми звернення стягнення 27 067 402,38 грн.

Запис про обтяження (арешт нерухомого майна) був внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23.09.2016.

Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень індексний номер 31575232 від 26.09.2016, а також про зобов'язання приватного нотаріуса Ковальчука С.П. виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності №16588070.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керуючись ч. 13 ст. 15, п. 6 ч. 1, ч. 4 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.п. 6, 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, п. 10 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, виходив з того, що 26.09.2016 за наявності обтяження нерухомого майна боржника забороною його відчуження згідно з постановою органу державної виконавчої служби ВП №52290317 від 21.09.2016 державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. протиправно було проведено державну реєстрацію права власності за ПАТ "ВТБ Банк" на нерухоме майно - земельну ділянку площею 17,0394 га, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 96477048101, кадастровий номер 4810137200:07:004:0020.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Предметом даного судового спору є вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна та зобов'язання його виключити з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис. Відповідачами у даній справі визначено Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (відповідач-1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Приват-Житло-Юг» (відповідач-2) та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. (відповідач-3).

Відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі (позивачами і відповідачами) можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Згідно статті 23 Господарського процесуального кодексу України позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.

Статтею 84 цього Кодексу встановлено, що у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.

Якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Отже, у відповідності до приписів статті 84 Господарського процесуального кодексу України, суди повинні зазначати як вирішено спір щодо кожного з відповідачів, незалежно від того, чи було сформульовано позивачем окремі позовні вимоги до кожного з них або ж встановлювати наявність солідарного обов'язку чи права у них.

Позаяк, рішення суду першої інстанції наведеним вимогам не відповідає, оскільки, за відсутності встановленої наявності солідарного обов'язку чи права відповідачів, його резолютивна частина не містить даних про те, як вирішено спір щодо першого та другого відповідачів, не зазначено, які дії повинні вчинити ці відповідачі щодо відновлення порушених прав позивача. При цьому, поза увагою суду залишилось і питання чи є перший та другий відповідач взагалі належними відповідачами в даному спорі, виходячи зі змісту позовних вимог.

Вказані порушення норм процесуального права не були виправлені і судом апеляційної інстанції.

Крім того, за правилами пункту 1 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, зокрема, у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав крім: спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Отже, господарські суди розглядають справи, якщо спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиконанням умов цивільно-правових угод, тобто наявності спору про право.

В свою чергу, правовідносини, які є публічно-правовими належать до юрисдикції адміністративних судів. Так, відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, визначальним принципом здійснення правосуддя в господарських судах є принцип змагальності сторін та наявність спору про право, в той час як визначальним принципом адміністративного судочинства є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі та обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позовні вимоги у даній справі ґрунтуються на протиправності дій приватного нотаріуса, як державного реєстратора, у зв'язку з недотриманням ним вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за наявності обтяження цього майна боржника.

Однак, суди попередній інстанцій уваги на викладене не звернули та не встановили чи наявний в даній справі спір про право чи дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії приватного нотаріуса, як держреєстратора і відповідно належним чином не перевірили підвідомчість даного спору господарському суду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на вищезазначене, Вищий господарський суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі судові рішення з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.12.216 у справі № 915/1089/16 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я С.В. Владимиренко

С у д д я А.М. Демидова