Ухвала суду № 69664073, 12.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Горб І.М.,

суддів Балацької Г.О.,

СілковоїІ.М.,

при секретарі Гецко І.В.,

з участю прокурора Любімова В.М.,

захисника ІскоростенськогоД.А.,

засуджених ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання засудженого ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Святошинського районного суду м. Києва від 29 липня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 29 липня 2016 року:

- ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 212 КК України, та йому призначено покарання:

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України у виді штрафу в розмірі 3 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 59 500 грн.;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 212 КК України у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 призначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 3 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 59 500 грн.

- ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 212 КК України, та йому призначено покарання:

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України у виді штрафу в розмірі _____________

Справа №11-кп/796/1929/2017 Головуючий у першій інстанції Ясельський А.М.

Категорія: ч. 2 ст. 205 КК України Доповідач Горб І.М.

3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 212 КК України у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 призначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.

- ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 212 КК України, та йому призначено покарання:

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України у виді штрафу в розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 212 КК України у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.

25 вересня 2017 року засуджений ОСОБА_7 на вказаний вирок суду подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Святошинського районного суду м. Києва від 29 липня 2016 року, як пропущеного з поважних причин.

В обґрунтування свого прохання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду засуджений ОСОБА_3М вказує, що апеляційна скарга не була внесена протягом строку на апеляційне оскарження з тих причин, що ним була надана письмова згода про нерозголошення даних досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52016000000000064 від 02.03.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України та ОСОБА_10 за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України, що підтверджується копією письмової згоди на залучення до конфіденційного співробітництва. А, у зв'язку з тим, що досудове розслідування вказаного кримінального провадження завершене, обвинувальний акт направлено на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва, а зобов'язання надані ним по нерозголошенню відомостей досудового розслідування втратили свою чинність, то вважає за необхідне довести свою невинуватість в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх захисника ІскоростенськогоД.А. на підтримку клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також заперечення прокурора проти задоволення вказаного клопотання, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що клопотання засудженого ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження та суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин процесуальний строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Поновлення процесуального строку за своєю правовою природою передбачає встановлення учасникам кримінального провадження додаткового проміжку часу для вчинення процесуальної дії за умови пропуску строку з поважних причин.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу.

Як убачається із матеріалів провадження, вирок Святошинського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було ухвалено 29 липня 2016 року, проте апеляційну скаргу засудженим ОСОБА_3 було подано лише 25 вересня 2017 року, тобто із значним пропуском встановленого законом строку на його оскарження.

Між тим, будь-яких поважних причин для відновлення цього строку апелянтом не наведено.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що в судовому засіданні 29 липня 2016 року засуджені були присутні та в той же день отримали копію вироку.

Після ухвалення вироку, як засуджений ОСОБА_3, так і інші засуджені, та їх захисник Іскоростенський Д.А., брали участь у судових засіданнях при вирішенні Святошинським районним судом м. Києва питання про речові докази, в т.ч. і за клопотанням ОСОБА_3, а також при апеляційному перегляді постановлених цим судом рішень з вказаного приводу, в т.ч. і за апеляційною скаргою ОСОБА_3

Проте, звертаючись до районного суду з приводу вирішення питання про речові докази та оскаржуючи постановлені з цього питання рішення суду в апеляційній інстанції, ОСОБА_3 апеляційної скарги безпосередньо на вирок суду не подавав.

Щодо доводів, на які посилається ОСОБА_3, як на поважні причини пропуску строку на оскарження вироку, а саме те, що ним була надана письмова згода про нерозголошення даних досудового розслідування кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України та ОСОБА_10 за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України та він не міг оскаржити вирок до завершення в цьому кримінальному провадженні досудового розслідування, інформацію про завершення якого він отримав у вересні 2017 року, то, на переконання колегії суддів, вони не є поважними причинами пропуску строку на вирок суду і не можуть бути визнані такими, оскільки надана ОСОБА_3 згода на нерозголошення даних досудового розслідування не стосувалась відомостей у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і ніяким чином не перешкоджала, як ОСОБА_3, так і іншим засудженим, у реалізації наданих їм прав, в т.ч. і права на захист, заявлення клопотань та надання показань по суті висунутого саме їм обвинувачення, при розгляді кримінального провадження щодо них Святошинським районним судом м. Києва, а також і у реалізації права на оскарження ухваленого судом рішення.

Тим більше, що, як вказав ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції, реалізація негласних слідчих (розшукових) дій та затримання учасників відповідної злочинної групи Національним антикорупційним бюро України в кримінальному провадженні №52016000000000064 від 02.03.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України та ОСОБА_10 за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК Українивідбулась 28.07.2016 року - напередодні судового засідання в Святошинському районному суді м. Києва у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з ухваленням вироку 29.07.2016 року, а відтак, і ніяких перепон у можливості, як зміни останніми свого відношення до інкримінованих їм злочинів на той період часу - повне визнання вини та згода на недослідження судом доказів в порядку ст. 349 КПК України, так і для оскарження вироку суду в установлений законом строк в наступному, вже не існувало.

За таких обставин, колегія суддів, не визнаючи вказані засудженим ОСОБА_3 причини пропуску строку на апеляційне оскарження вироку Святошинського районного суду м. Києва від 29 липня 2016 року поважними, не вбачає підстав для його поновлення.

З огляду на викладене, керуючись вимогами п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 29 липня 2016 року необхідно повернути засудженому ОСОБА_3, оскільки вона подана після закінчення строку встановленого ст. 395 КПК України, і підстав для поновлення цього строку немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 395, 399 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

відмовити засудженому ОСОБА_7 в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Святошинського районного суду м. Києва від 29 липня 2016 року відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Повернути засудженому ОСОБА_3 апеляційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення.

Судді:

_____ _______ ____

Горб І.М. БалацькаГ.О. Сілкова І.М.