Ухвала суду № 69655941, 10.02.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44672/16-к

Провадження № 1-кп/761/711/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2017 року

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Хардіної О. П.,

за участю секретаря судового засідання - Нешви І.О., прокурора - Мещерякова М.В., захисника - Ляшенка І.І., обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження №12016100100011922 по обвинуваченню

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Російської Федерації, не працює, не одружений, проживає без реєстрації: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Шевченківським районним судом м.Києва розглядається кримінальне провадження №12015100100003681 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

В судовому засіданні судом з урахуванням положень Кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинуваченого до спливу вказаного строку поставлене питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою відповідно до ст.331 КПК України.

Прокурор вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, оскільки на даний час наявні ризики, що в разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, ОСОБА_2 може переховуватися від суду.

Захисник та обвинувачений просять змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання, оскільки у нього є цивільна дружина, він має, хоча і не зареєстроване, однак визначене постійне місце проживання в місті Києві.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Як убачається з обвинувального акту, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення із застосуванням насильства.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінально-процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року при вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання під вартою такий запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено до 18 лютого 2017 року включно.

При продовженні запобіжного заходу судом враховано дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, яке загрожує особі в разі визнання його винним, відсутність належних гарантій та підтверджених соціальних зв'язків, які б переважали ризики ухилення від суду.

На час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою суд дійшов висновків, що вказані ризики зменшились з огляду на обсяг та вагомість доказів, які досліджені судом, в тому числі щодо встановлення особи обвинуваченого ОСОБА_2, тих обставин, що в ході судового розгляду суду надані відомості про наявність у ОСОБА_2 постійного визначеного місця проживання в місті Києві, де він проживає сім*єю з ОСОБА_4, яка допитана в якості свідка та пояснила,що в належній їй квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 проживає з її дозволу декілька років, є музикантом, замається концертною діяльністю, раніше не судимий.

Такі обставини дають підстави для висновків про суттєве зменшення ризику ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та для застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, у вигляді домашнього арешту в певний період доби для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Отже, за встановлених у судовому засіданні обставин слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором не доведено недостатність застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, зокрема, домашнього арешту.

За частиною 2 статті 181 КПК домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, і полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Керуючись ст.177, ст.199, ч.3 ст.331 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Змінити запобіжний захід ОСОБА_2 з тримання під вартою домашній арешт, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 21 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. наступної доби щоденно.

Звільнити ОСОБА_2 з -під варти в залі суду негайно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати: прибувати до суду за першою вимогою; утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_5

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Контроль за виконанням ухвали покласти на орган внутрішніх справ за місцем проживання ОСОБА_2

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя