Рішення № 69652995, 12.10.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/12153/16-ц Головуючий у І інстанції Волчко А. Я.Провадження № 22-ц/780/3987/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 12.10.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

12 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Савченка С.І., Білоконь О.В.,

за участю секретаря - Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 червня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2016 року публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи його тим, що 29 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №057-2008-490, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 45000 доларів США, зі сплатою 13,45% річних на строк до 10 лютого 2023 року. 10 червня 2011 року та 04 липня 2011 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 було укладено додаткові угоди до вказаного кредитного договору, якими сторони погодили зміну розміру плати за користування кредитом, а саме: у період з 10 червня 2011 року по 09 червня 2012 року встановлена ставка за користування кредитом 6,53% річних, з 10 червня 2012 року по 09 червня 2017 року - 16,63% річних, а починаючи з 10 червня 2017 року - 14,95% річних. 04 липня 2011року у рахунок забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3, ОСОБА_4, з кожним окремо, укладено договір поруки, за умовами яких останні поручилися перед банком за належне виконання ОСОБА_2 зобовязань за кредитним договором від 29 лютого 2008 року.

У порушення норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та умов кредитного договору відповідач ОСОБА_2 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, ванслідок чого станом на 21 липня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 86913,75 доларів США, з яких: прострочена заборгованість по тілу кредиту у розмірі 10636,24 доларів США, сума дострокового стягнення тіла кредиту у розмірі 32798,65 доларів США, заборгованість за відсотками у розмірі 40136, 72 доларів США, заборгованість за підвищеними відсотками у розмірі 3342,14 доларів США. Водночас, ПАТ «Універсал Банк» вважало за необхідне стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 25200 доларів США, з яких: прострочена заборгованість по тілу кредиту у розмірі 10636,24 доларів США та частина достроково стягуваного тіла кредиту у розмірі 14563,76 доларів США.

Посилаючись на те, що поручителі відповідають перед кредитором у тому ж обсязі що і боржник, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 29 лютого 2008 року у розмірі 25200 доларів США, а також стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 29 лютого 2008 року у розмірі 25200 доларів США.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 червня 2017 року в позові ПАТ «Універсал Банк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Універсал Банк»просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ «Універсал Банк»підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам закону не відповідає.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.ст.553, 554 ЦК України поручитель поручається перед кредитом за виконання боржником свого обовязку та відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Згідно з ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 29 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №057-2008-490, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 45000 доларів США, зі сплатою 13,45% річних на строк до 10 лютого 2023 року (а.с.5-10).

Згідно з пунктом 2.4 кредитного договору погашення основної суми кредиту та процентів здійснюється шляхом сплати позичальником щомісячних платежів.

Відповідно до пункту 5.2.5 кредитного договору банк має право достроково вимагати повернення кредитних коштів у повному обсязі у випадку прострочення сплати чергового платежу понад 2 (двох) місяців і не усунення позичальником порушень протягом 30 календарних днів з дати відправлення банком повідомлення на адресу позичальника з вимогою усунути порушення. В такому випадку термін повернення кредиту вважається таким, що настав на 31 календарний день з дати відправлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту.

По справі встановлено, що 04 липня 2011 у рахунок забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 057-2008-490-Р, а між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №057-2008-490-Р/1, за умовами яких поручителі зобовязалися відповідати перед банком за виконання ОСОБА_2 усіх його зобовязань перед кредитором, що виникли з кредитного договору та додаткових угод до нього (а.с.38-44, 45-51).

Відповідно до пункту 1.3 договорів поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма його зобовязаннями за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплати пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.

У липні 2009 року у звязку з неналежним виконанням ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договоромПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка утворилась станом на 15 червня 2009 року.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 28 липня 2011 року позов ПАТ «Універсал Банк» задоволено, стягнуто солідарно з відповідачів на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 057-2008-490 від 29 лютого 2008 року у розмірі 393808 грн. (а.с. 97-98).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13 грудня 2013 року задоволено заяву ОСОБА_4 про перегляд рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28 липня 2001 року за нововиявленими обставинами. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28 липня 2011 року скасовано та постановлено нове, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» відмовлено. Дане рішення набрало законної сили 15 січня 2014 року (а.с. 99-101).

У порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_2 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, ванслідок чого станом на 21 липня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 86913,75 доларів США, з яких: прострочена заборгованість по тілу кредиту у розмірі 10636,24 доларів США, сума дострокового стягнення тіла кредиту у розмірі 32798,65 доларів США, заборгованість за відсотками у розмірі 40136, 72 доларів США, заборгованість за підвищеними відсотками у розмірі 3342,14 доларів США.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що предмет, підстави та доводи, якими ПАТ «Універсал Банк» обґрунтовує свої позовні вимоги співпадають із заявленими раніше банком позовними вимогами, у задоволенні яких рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13 грудня 2013 року, що набрало законної сили, відмовлено, а тому суд дійшов висновку, що у ПАТ «Універсал Банк» відсутні законні підстави для стягнення заборгованість за кредитним договором.

Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав.

По справі встановлено, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 28 липня 2011 року позов ПАТ «Універсал Банк» задоволено, стягнуто солідарно з відповідачів на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №057-2008-490 від 29 лютого 2008 року у розмірі 393808 грн. (а.с. 97-98).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13 грудня 2013 року задоволено заяву ОСОБА_4 про перегляд рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28 липня 2001 року за нововиявленими обставинами. Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 28 липня 2011 року скасовано та постановлено нове, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із того, що на час постановлення рішення суду від 28 липня 2011 року діяли та виконувалися нові умови кредитного договору, викладені в додаткових угодах від 10 червня 2011 року та від 04 липня 2011 року, діяв та виконувалися платежі за новим графіком погашення кредиту, який складений за період з 10 червня 2011 року до 10 лютого 2023 року. За таких обставин, суд дійшов висновку, що у ПАТ «Універсал Банк» не настало право вимоги дострокового стягнення всієї суми кредиту, оскільки в цей час діяв кредитний договір, який викладений в новій редакції згідно додаткової угоди від 04 липня 2011 року та виконується позичальником (а.с.99-101).

З матеріалів справи вбачається, що 10 червня 2011 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до кредитного договору № 057-2008-490 від 29 лютого 2008 року, за умовами якого сторони погодили внести зміни до договору, виклавши пункти 1.1, 1.1.1, 1.1.2 у новій редакції та доповнено договір пунктом 1.1.3, а саме, встановлено, що позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитом: у період з 10 червня 2011 року по 03 липня 2011 року у розмірі 6,53% річних, а з 04 липня 2011 року по 09 червня 2012 року у розмірі 14,95% річних (а.с.15-16).

04 липня 2011 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 057-2008-490 від 29 лютого 2008 року, згідно з якою сторони виклали текст договору у новій редакції та встановили новий графік платежів (а.с.17-37).

Пунктом 1.1 додаткової угоди від 04 липня 2011 року передбачено, що кредитор надав позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 45000 доларів США, а позивальник прийняв та належним чином використав ці грошові кошти за визначеним у цьому договорі цільовим призначенням, а також зобовязується повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом у порядку, встановленому цим договором.

Згідно з пунктом 2.2 додаткової угоди сторони підтвердили, що станом на дату укладення цієї додаткової угоди заборгованість позичальника за договором становить 40 954,99 доларів США.

Відповідно до пункту 4 додаткової угоди сторони погодили, що станом на дату укладення даної додаткової угоди до кредитного договору: загальна прострочена основна сума кредиту, яку позичальник зобов'язується сплатити в період з 10 липня 2012 року по 10 червня 2017 року становить 2956,02 доларів США; загальна сума всіх прострочених процентів (в тому числі нарахованих за базовою та підвищеною ставкою) за користування кредитом, яку позичальник зобов'язується сплатити в період з 10 липня 2012 року по 10 червня 2017 року становить 15 957 доларів США (а.с.17-35).

Відповідач ОСОБА_2 зобов`язання за вказаним договором, з урахуванням внесених змін до нього згідно додаткової угоди від 04 липня 2011 року, належним чином не виконав, ванслідок чого станом на 21 липня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 86913,75 доларів США, з яких: прострочена заборгованість по тілу кредиту у розмірі 10636,24 доларів США, сума дострокового стягнення тіла кредиту у розмірі 32798,65 доларів США, заборгованість за відсотками у розмірі 40136, 72 доларів США, заборгованість за підвищеними відсотками у розмірі 3342,14 доларів США, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.52-54).

Зі змісту позову вбачається, що ПАТ «Універсал Банк» просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 25200 доларів США, яка складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10636,24 доларів США та частини достроково стягуваного тіла кредиту у розмірі 14563,76 доларів США.

Отже, враховуючи, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13 грудня 2013 року відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором з тих підстав, що у банкуне настало право вимоги дострокового стягнення всієї суми кредиту, оскільки на час ухвалення рішення суду кредитний договір діяв в новій редакції відповідно до укладеної між сторонами додаткової угоди від 04 липня 2011 року, який виконувався ОСОБА_2 та приймаючи до уваги, що внаслідок неналежного виконання останнім зобов`язань за договором утворилась заборгованості станом на 21 липня 2016 року, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що предмет, підстави та доводи, якими ПАТ «Універсал Банк» обґрунтовує позовні вимоги співпадають із заявленими раніше банком позовними вимогами, у задоволенні яких рішенням суду відмовлено.

Однак, суд першої інстанції при вирішенні спору у порушення ст.ст.212-214 ЦПК України на наведене уваги не звернув та вказаним вище обставинам належної правової оцінки не дав.

Вирішуючи справу в межах заявлених позовних вимог ПАТ «Універсал Банк», колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_2 періодично частково погашав заборгованість по тілу кредиту, процентах та останній платіж здійснив: 10 липня 2013 року в сумі 117,70 доларів США на погашення кредиту, 10 серпня 2013 року в сумі 24 долари США на погашення відсотків за користування кредитом.

Представник відповідачів - ОСОБА_5 подав заяву про застосування наслідків спливу позовної давності (а.с.117).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

У правовій позиції Верховного Суду України у справі № 6-140цс14 від 19 листопада 2014 року зазначено, що відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у такому випадку обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання основного зобовязання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами стаття 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що початком перебігу строку позовної давності є несплата ОСОБА_2 чергового щомісячного платежу, а саме, 10 вересня 2013 року.

Із вказаним позовом до суду ПАТ «Універсал Банк»звернулося 29 грудня 2016 року, тобто поза межами трирічного строку позовної давності з моменту несплати позичальником чергового платежу.

Враховуючи, що ПАТ «Універсал Банк» просить стягнути заборгованість за кредитним договором станом на 21 липня 2016 року, колегія суддів вважає, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню солідарно прострочена заборгованість по тілу кредиту у межах строку позовної давності за період з 29 грудня 2013 року по 21 липня 2016 року, яка становить 5472,01 доларів США, а також частина достроково стягуваного тіла кредиту у розмірі 14563,76 доларів США, оскільки до вимог про дострокове стягнення заборгованості по тілу кредиту строк позовної давності не застосується.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_2 свої зобовязання за кредитним договором з урахуванням додаткових угод до нього належним чином не виконує, що призвело до виникнення заборгованості за цим договором та враховуючи, що на підставі статей 526, 553, 554 ЦК України боржник і поручителі несуть солідарну відповідальність за неналежне виконання зобовязання, тому на користь ПАТ «Універсал Банк» з відповідачів підлягає стягненню солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 20035,77 доларів США, яка складається із: простроченої заборгованості по тілу кредиту у розмірі 5472,01 доларів США та частини достроково стягуваного тіла кредиту у розмірі 14 563,76 доларів США.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову ПАТ «Універсал Банк» з наведених вище підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з ч.5 ст.88 ЦПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат

Оскільки колегія суддів ухвалює нове рішення і частково задовольняє ПАТ «Універсал Банк», то понесені ПАТ «Універсал Банк»судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4на користь ПАТ «Універсал Банк»у рівних частинах з кожного окремо пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 червня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»заборгованість за кредитним договором № 057-2008-490 від 29 лютого 2008 року у розмірі 20035, 77 доларів США, яка складається із: простроченої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5472,01 доларів США та частини достроково стягнутого тіла кредиту у розмірі 14 563,76 доларів США.

Стягнути ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»судовий збір у розмірі по 2 996 грн. 12 коп., з кожного окремо.

У задоволенні решти позовних вимог публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді