Рішення № 69649618, 12.10.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я (ЗАОЧНЕ)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2017 Справа №607/9744/16-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Пастернак О.В.,

у відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк» пред'явив до суду позов до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 07 вересня 2011 року, згідно з яким відповідач отримав кредит у розмірі 8000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. На погашення заборгованості за кредитом відповідач зобов'язаний був сплачувати борг за кредитом, проценти за його користування та комісії, в порядку і в терміни, встановлені договором, проте зобов'язання за договором не виконав та має заборгованість за кредитним договором, яка станом на 25 серпня 2016 року складає 52599,32 гривень, у тому числі: заборгованість за кредитом 4990,65 гривень, заборгованість за процентами за користування кредитом 41527,75 гривень, комісія 3100 гривень, а також штраф у розмірі 500 гривень (фіксована частина) та 2480,92 гривень (процентна складова). З цих підстав позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 52599,32 гривень та понесені судові витрати в розмірі 1378 гривень.

В судове засідання представник позивача подав клопотання, згідно з яким заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглянути справу в його відсутності, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до суду повторно не з'явився, не повідомивши про причини неявки. Заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав. За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача згідно з поданою ним письмовою заявою не заперечив проти такого вирішення справи, та відповідно до вимог ст. 225 ЦПК України судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи. Оскільки ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 лютого 2017 року заочне рішення у цій справі від 16 листопада 2016 року скасоване, заочне рішення, ухвалене за наслідками заочного розгляду справи 12 жовтня 2017 року, є повторним.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

07 вересня 2011 року між публічним акціонерним товариство «Акцент-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір, який складається із анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ОСОБА_2, Умов та правил надання банківських послуг, ОСОБА_2.

Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ОСОБА_2 позичальником підписана 07 вересня 2011 року особисто, і в цій заяві зазначено, що ОСОБА_1 ознайомився та згідний з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами ОСОБА_2, які були надані йому в письмовій формі. Своїм підписом він підтвердив факт про надану йому повну інформацію про умови кредитування в «Акцент Банк».

Відповідно до умов зазначеного кредитного договору відповідачу був наданий кредит у розмірі 8000 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, відповідно до ст. ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у встановлений договором строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобовязується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Відповідно п. 6.6 Умов боржник зобовязаний у разі невиконання зобовязань за договором, на вимогу банку виконати зобовязання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Всупереч вказаним вимогам закону ОСОБА_1 умов договору належним чином не виконував.

Зокрема, як слідує з розрахунку заборгованості за кредитним договором від 07 вересня 2011 року, станом на 25 серпня 2016 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитом складає 4990,65 гривень,заборгованість за процентами 41527,75 гривень та йому нарахована комісія в розмірі 3100 гривень.

Відповідач, вказуючи в заяві про перегляд заочного рішення про те, що, на його переконання, відсотки нараховані не у відповідності до умов договору, що стало однією з підстав скасування заочного рішення від 16 листопада 2016 року, власного розрахунку заборгованості суду не надав, у судове засідання повторно не зявився, жодних доказів на спростування розрахунку позивача не представив.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, та встановлений договором розмір нарахованих процентів.

Зазначених вимог закону ОСОБА_1 належним чином не виконав, заборгованості за кредитним договором та суми нарахованих процентів не сплатив.

Відповідно до ст. 550 ЦК України, незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, у нього виникає право на неустойку (штраф, пеню).

З цих підстав позивач має право на одержання від відповідача неустойки за прострочення сплати обумовлених договором платежів.

Відповідно до п. 8.6. Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш, ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Як установлено з наданого позивачем розрахунку, за несвоєчасне виконання зобов'язань за договоромОСОБА_1 нараховано штраф у розмірі 2980,92 гривень, в тому числі: 500 гривень фіксована частина та 2480,92 гривень процентна складова.

Також, суд звертає увагу на те, що в заяві про скасування заочного рішення від 16 листопада 2016 року відповідач стверджував, що суд міг би застосувати позовну давність до частини вимог. Однак, ні до ухвалення заочного рішення від 16 листопада 2016 року, ні після його скасування відповідач заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності суду не надав, а суд не вправі вирішувати питання застосування позовної давності без заяви сторони у спорі, зробленої до ухвалення рішення (ч. 3 ст. 268 ЦПК України).

Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позову публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом 4990,65 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом 41527,75 гривень, комісії в розмірі3100 гривень та штрафу: 500 гривень фіксована частина та 2480,92 гривень процентна складова.

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 526, 527, 530, 550, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 215, 223, 224, 226, 228, 232, 233, ч. 1 ст. 294, ч. 1 ст. 296 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (21 травня 19821 року народження, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в користь публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» (м. Дніпро, вул. Батумська, 11, р/р 29090829000010, МФО 307770, код ЄРДПОУ 14360080) 52599 (пятдесят дві тисячі пятсот девяносто девять) гривень 32 (тридцять дві) копійки заборгованості за кредитним договором від 07 вересня 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (21 травня 19821 року народження, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в користь публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» (м. Дніпро, вул. Батумська, 11, р/р 64994919400001, МФО 307770, код ЄРДПОУ 14360080) 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) гривень понесеного судового збору.

Повторне заочне рішення підлягає оскарженню в загальному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяОСОБА_3