Рішення № 69648669, 10.10.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 638/11328/15-ц Головуючий суддя І інстанції Руднєва О. О.

Провадження № 22-ц/790/3698/17 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.,

суддів: Котелевець А.В., Колтунової А.І.,

за участю секретаря: Кравченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

У липні 2015 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (надалі ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду з позовом, мотивуючи який зазначило, що 01 серпня 2013 року між публічним акціонерним товариством «Астра Банк» (ПАТ «Астра Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 300576046707007, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 76 150 гривень та зобов'язався повернути вказану суму у строк до 01 серпня 2018 року відповідно до графіку погашення кредиту, а також сплачувати проценти із розрахунку 15,70 відсотків річних. Того ж дня, у забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором ПАТ «Астра Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 300576046707007/П. За укладеним 02 грудня 2013 року між ПАТ «Астра Банк» та ПАТ «Дельта Банк» договором, позивач набув право вимоги за кредитним договором та договором поруки. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за вищевказаним кредитним договором належним чином не виконав, ПАТ «Дельта Банк» просило стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість у загальному розмірі 111 422 грн. 38 коп., яка станом на 04 червня 2015 року складається з: 72 708 гривень 79 коп. заборгованості за кредитом, 7 267 гривень 67 копійок заборгованості за процентами, 30 928 гривень 50 копійок - нарахованої пені, 332 гривні 86 копійок - 3% річних від простроченої заборгованості за кредитом та 175 гривень 55 копійок - 3% річних від простроченої заборгованості за процентами.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2017 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 300576046707007 від 01 серпня 2013 року в розмірі 111 422 грн. 38 коп. та судовий збір на користь держави. У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Дельта Банк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що 01 серпня 2013 року між ПАТ Астра Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 300576046707007, відповідно до умов якого він отримав кредит у розмірі 76 150 гривень та зобов'язався повернути вказану суму у строк до 01 серпня 2018 року відповідно до графіку погашення кредиту, а також сплачувати проценти із розрахунку 15,70 відсотків річних. (т.1 а.с. 3-10).

Того ж дня, з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором, між ПАТ «Астра Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 300576046707007/П, за умовами якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед банком за виконання боржником умов кредитного договору (т.1 а.с. 13-14).

02 грудня 2013 року між ПАТ «Астра Банк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами якого позивач набув право вимоги за вищевказаними договорами кредиту та поруки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до поручителя ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що позичальник ОСОБА_1 здійснив останній платіж на погашення кредиту 01 листопада 2014 року, протягом шести місяців від цієї дати ПАТ «Дельта Банк» з позовом до суду не звернулося, у зв'язку з чим в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припинилася, а заборгованість за кредитним договором належить стягнути виключно з боржника.

Проте повністю погодитися з такими висновками не можна з наступних підстав..

Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Боржник ОСОБА_1 (а відтак і поручитель) узяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 01 серпня 2018 року, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів.

Отже, сторони встановили не лише строк дії договору, а й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до позичальника про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 цього Кодексу) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначене періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Як убачається з пункту 2.5 кредитного договору, позичальник зобов'язується частково погашати заборгованість за кредитом, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, щомісяця до 01-го числа кожного місяця, у сумі 1 840 гривень. Відповідно до пункту 2 договору поруки відповідальність поручителя наступає у випадку невиконання боржником зобов'язання за кредитним договором.

Отже, саме з часу прострочення несплаченої заборгованості відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обчислення встановленого частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя щодо окремих зобов'язань за кредитом.

Тобто банк мав протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання (виникнення простроченої заборгованості за кредитним договором з 02 грудня 2014 року) пред'явити вимоги до поручителя.

У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більш ніж через 6 місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Оскільки ПАБ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом 01 липня 2015 року, в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука ОСОБА_2 припинилась лише в частині щомісячних зобов'язань боржника ОСОБА_1 щодо повернення грошових коштів, порушених у період до 01 січня 2015 року.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначених положень закону не врахував, не звернув уваги на те, що строк повного виконання зобов'язань за договором кредиту встановлено періодичними платежами до 01 серпня 2018 року, банк звернувся з позовом до поручителя 01 липня 2015 року, а тому дійшов помилкового висновку про припинення поруки у повному обсязі.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволення позовних вимог до ОСОБА_2 - скасуванню, з ухваленням нового рішення про солідарне стягнення з боржника та поручителя заборгованості за кредитним договором за шість місяців, що передували зверненню ПАТ «Дельта Банк» до суду з позовом (01 липня 2015 року), тобто за період з 01 січня по 03 червня 2015 року (остання дата, що наведена банком в розрахунку заборгованості) у розмірі 80912 грн. 25 коп., яка складається з: 61242 грн. 19 коп. заборгованості за кредитом, 4515 грн. 81 коп. заборгованості за процентами, , 11 119 грн. 48 коп. та 4515 грн. 81 коп. - пені за порушення виконання зобов'язань щодо погашення кредиту та процентів відповідно, 244 грн. 86 коп. - 3 % від простроченої заборгованості за кредитом та процентами.

Крім того, лише з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 30510 грн. 13 коп. (111 422 грн. 38 коп. - 80912 грн. 25 коп.).

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» підлягає також стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 809 грн., а з ОСОБА_2 - 889 грн. 80 коп. за подання позову до суду першої інстанції та 305 грн. 22 коп. сплачених при подачі апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2017 року скасувати.

Позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором від 01 серпня 2013 року у розмірі 80912 грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором від 01 серпня 2013 року у розмірі 30510 грн. 13 коп. та 809 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору за подання позову у розмірі 889 грн. 80 коп., за подання апеляційної скарги - 305 грн. 22 коп.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді А.В. Котелевець

А.І. Колтунова