Рішення № 69636479, 18.10.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/9410/16-ц Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О. П.

Категорія 43 Доповідач Галацевич О. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Галацевич О.М.

суддів Борисюка Р.М., Григорусь Н.Й.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Житомирської міської ради про поділ житлового приміщення, поділ особових рахунків та визнання права на приватизацію житла,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2,

на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 13 липня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2016 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3,просив поділити квартиру АДРЕСА_1, виділивши у користування ОСОБА_1 жилу кімнату площею11,9 кв. м., а кухню площею8,9 кв. м., коридор площею9,0 кв. м., вбиральню площею1,0 кв. м., ванну кімнату площею2,8 кв. м., комору площею0,6 кв. м. передати у спільне користування із відповідачами, розділити особовий рахунок № 45279 зазначеної квартири між позивачем та ОСОБА_2, визнати право позивача на приватизацію жилої кімнати площею11,9 кв. м. у спірному житловому приміщенні. Позов обґрунтовував тим, що відповідачі згоди на поділ вказаного житлового приміщення, відповідний поділ особового рахунку та приватизацію позивачем відповідної частини квартири не дають.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 13 липня 2017 року позов задоволено частково. Встановлено порядок користування квартирою №19 у будинку № 105 по вул. Шевченка у м. Житомирі, відповідно до якого: виділено у користування ОСОБА_1 жилу кімнату площею 11,9 кв. м.; виділено у користування ОСОБА_2, ОСОБА_3 кімнату площею 16,1 кв. м.; кухню площею 8,9 кв. м., коридор площею 9,0 кв. м., вбиральню площею 1,0 кв. м., ванну кімнату площею 2,8 кв. м., комору площею 0,6 кв. м. залишеноу спільному користуванні. Розділено особовий рахунок № 45279 квартири АДРЕСА_2 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 відповідно до часток виділених у їх користування. У задоволенні позову в частині визнання права на приватизацію жилої кімнати відмовлено за безпідставністю.

Додатковим рішенням цього суду від 31 липня 2017 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат (а. с. 79).

В апеляційній скарзіОСОБА_2, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати і ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову. Вважає, що судом при вирішенні спору було порушено вимоги чинного законодавства щодо встановленої норми жилої площі, що призвело до погіршення житлових прав відповідачів. Крім того, вважає, що суд, ухваливши рішення про визначення порядку користування житловим приміщенням, вийшов за межі позовних вимог і самостійно змінив предмет позову ОСОБА_1, вимогами якого був поділ квартири. Суд також не врахував того факту, що останній постійно проживає у Бельгії.

Заслухавши доводи осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 та встановлюючи порядок користування спірною квартирою, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на житло у спірній квартирі повинно бути захищене шляхом виділу у його користування окремої кімнати площею 11,9 кв.м.

Між тим з таким висновком суду погодитись не можна, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони по справі: ОСОБА_2 (наймач), ОСОБА_1 (колишній чоловік наймача) та ОСОБА_3 (дочка) зареєстровані у ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 13). Особовий рахунок № 45279 на квартиру відкрито на імя ОСОБА_2 (а. с. 12).

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано 29.11.2013.

Спірна квартира відноситься до державного житлового фонду та не приватизована її мешканцями. Квартира складається з двох окремих житлових кімнат площею 11,9 кв. м. та 16,1 кв. м., кухні площею 8,9 кв. м., коридору площею 9,0 кв. м., вбиральні площею 1,0 кв. м., ванної кімнати площею 2,8 кв. м., комори площею 0,6 кв. м. (а. с. 5-7).

Статтею 61 ЖК Українипередбачено, що користування жилим приміщенням в будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Відповідно дост. 104 ЖК Україничлен сім'ї наймача вправі вимагати за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогамстатті 63 цього Кодексу.

У разі відмови членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.

У відповідності дост. 63 ЖК Українипредметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48), частина кімнати або кімната, зв'язані з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).

При цьому слід враховувати положення п.16постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 № 2, яким передбачено, що суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі. При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого що потребує поліпшення житлових умов.

Загалом житлова площа двох кімнат у спірній квартирі складає 28,0 кв. м.= (11,9 та 16,1).

У спірній квартирі зареєстровано три особи, тобто на одну особу припадає 9,33 кв. м. (28,0 : 3) житлової площі.

Здійснюючи поділ спірного жилого приміщення та по суті змінюючи договір житлового найму у зазначеній квартирі, суд першої інстанції виходив з того, що такий спосіб вирішення спору не порушуватиме прав відповідачів, оскільки вони не є різностатевими особами та це не потягне за собою штучного погіршення їх житлових умов та, відповідно, постановку на облік як осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

У той же час суд не звернув уваги на те, що відповідно до ст. 104 ЖК України вирішення спору у обраний спосіб можливо лише за умови якщо жилу площу, що припадає на позивача, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогамстатті 63 цього Кодексу.

Між тим, виділяючи позивачу у користування жилу кімнату площею 11,9 кв.м., а відповідачам кімнату площею 16,1 кв.м., суд не звернув уваги на те, що частка позивача при цьому збільшується майже на 3 кв.м., а частка відповідачів відповідно буде зменшена, при цьому суттєво будуть порушені їх житлові права на зазначені житлові приміщення, зокрема право на проживання та право на приватизацію належної їм частки житлової площі у цій квартирі.

Як наслідок суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для поділу особового рахунку спірної квартири.

За таких обставин оскаржуване рішення у частині задоволення позову ОСОБА_1 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про відмову у позові.

Разом з тим, судом першої інстанції правильно відмовлено позивачу у задоволенні позову про визнання права на приватизацію жилої кімнати площею11,9 кв. м. у спірному житловому приміщенні з підстав недоведеності порушення такого його права, а тому у цій частині рішення суду залишається без змін.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню понесені нею судові витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги пропорційно до задоволених вимог в сумі 1211,75 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 13 липня 2017 року в частині встановлення порядку користування квартирою №19 у будинку №105 по вул. Шевченка у м. Житомирі, розподілу її особового рахунку та додаткове рішення цього суду від 31 липня 2017 року скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1211,75 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді: