Рішення № 69632176, 09.10.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 09.10.2017

Справа № 320/8754/15-ц

2/320/31/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2017 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Ковальової Ю.В.,

при секретарі Левандовській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 66793,19 доларів США, що за курсом 21,52 відповідно до службового розпорядження НБУ від 30.09.2015 року складає 1437389,49 грн. за кредитним договором № ZPMWGA0000000079 від 01.04.2008 р. та судовий збір в розмірі 21560,84 грн.

Позов обґрунтований тим, що 01.04.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № ZPMWGA0000000079, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 31500,00 доларів США на термін до 01.04.2028 року та зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановлених кредитним договором. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач повинен надати позивачу грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно договору у випадку порушення зобовязань за кредитним договором відповідач сплачує позивачу відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. У звязку з порушенням зобовязань за кредитним договором станом на 30.09.2015 року у відповідача виникла заборгованість в розмірі 66793,19 доларів США, яка складається з наступного: 24584,45 доларів США заборгованість за кредитом; 14437,14 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 1075,44 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 23504,47 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; а також штрафи відповідно до договору: 11,62 долара США штраф (фіксована частина); 3180,08 доларів США штраф (процентна складова).

Від представника позивача надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, на позові наполягає в повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача у судове засідання не зявились, від представника відповідача надійшла заява про слухання справи за їх відсутністю, просить вимогу банку про стягнення неустойки залишити без розгляду, оскільки вона стягується за останній рік, що передує зверненню до суду з позовом, крім того просить відмовити у задоволенні позовних вимог за період до 30.09.2015 року у звязку з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін про слухання справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

01.04.2008 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ZPMWGA0000000079 від 01.04.2008 р./а.с.11-13/.

Згідно договору позивач зобовязався надати відповідачу кредит у розмірі 31500,00 доларів США на термін до 01.04.2028 р., а відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 01.04.2008 року був укладений договір іпотеки № ZPMWGA0000000079, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 102,70 кв.м., житловою площею 63,60 кв.м., який розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пров. Крилова, 11, що належить на праві власності ОСОБА_1

Крім того, 01.04.2008 року був укладений договір особистого страхування № ZPMWLK0000000079 /а.с.92/, відповідно до умов якого ЗАТ «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ», зобовязується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування ОСОБА_1В або ПАТ КБ «Приватбанк», а ОСОБА_1 зобовязується своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови правил страхування.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредит зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Позивач зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором ZPMWGA0000000079, таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором станом на 30.09.2015 року у відповідача виникла заборгованість в розмірі 66793,19 доларів США, яка складається з наступного: 24584,45 доларів США заборгованість за кредитом; 14437,14 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 1075,44 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 23504,47 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; а також штрафи відповідно до договору: 11,62 долара США штраф (фіксована частина); 3180,08 доларів США штраф (процентна складова) /а.с.6-9/.

Розрахунок заборгованості правильний.

Відповідно службового розпорядження Національного банку України від 30.09.2015 р. офіційний курс гривні до іноземної валюти долар США складає 21,52 /а.с.10/.

Тому, загальна сума заборгованість в еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 30.09.2015 р. складає 1437389,49 грн.

На підтвердження своїх вимог про невизнання позовних вимог, представник відповідача ОСОБА_2 заявила клопотання про призначення по справі судової економічної експертизу.

Після задоволення клопотання представник відповідача та відповідач не здійснили оплату за проведення експертизи, без надання яких експертизу провести не можливо, відповідно до повідомлення НДЕКЦ ГУ МВС України в Запорізькій області про неможливість проведення експертизи /а.с.115, 124/.

Згідно ч.1ст. 146 ЦПК Україниу разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідним матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу не можливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнані.

На підставі викладеного, підстав для висновку про те, що остаточний розмір заборгованості за кредитним договором визначений банком неправильно, по справі не встановлено.

Крім того, відповідно до копії рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 липня 2016 року /а.с.71-72/, яке ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 06 жовтня 2016 року залишено без змін /а.с.73-75/, відмолено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання кредитного договору № ZPMWGA0000000079 від 01.04.2008 року недійсним.

Відповідно до заперечень відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду з позовом, як про стягнення неустойки так і про стягнення основної суми боргу, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 2ст. 1050 ЦК Україниякщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому відповідно дост. 1048 ЦК України.

Статтею 530 ЦК Українипередбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошову кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідност. 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно дост. 261 ЦК Українипочаток перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Згідно з п. 5.5 кредитного договору № ZPMWGA0000000079 від 01.04.2008 року, термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років /а.с.12/.

Банк своїм правом скористався 13.10.2015 року, що підтверджується вхідним штампом суду за № 32144 /а.с.2/, тобто у межах встановлених кредитним договором строків позовної давності, а тому зазначені представником відповідача заперечення в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Разом з тим, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Ця правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 21.10.2015 у справі № 6-2003цс15.

З матеріалів справи вбачається, що підставами стягнення як штрафу, так і пені, як різновидів неустойки, є порушення позичальником строків повернення кредиту та сплати відсотків за його користування. Отже, по суті таке стягнення є подвійною цивільно-правовою відповідальністю одного й того ж виду за одне й теж порушення договірного зобовязання.

Тому не підлягають задоволенню вимоги банку про стягнення 11,62 долара США штраф (фіксована частина) та 3180,08 доларів США штраф (процентна складова).

Отже, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму заборгованості в розмірі 63601,5 доларів США, що за курсом 21.52 відповідно до службового розпорядження НБУ від 30.09.2015 року складає 1368704, 11 грн. за кредитним договором № ZPMWGA0000000079 від 01.04.2008 року, та витрати по сплаті судового збору в сумі 21560,84 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, ч. 1 ст. 146, 197, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 256, 261, 509, 526, 527, 530, 549, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований та мешкає за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пров. Крилова, буд. 11, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р № 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) суму заборгованість в розмірі 63601,5 доларів США, що за курсом 21.52 відповідно до службового розпорядження НБУ від 30.09.2015 року складає 1368704 /один мільйон триста шістдесят вісім тисяч сімсот чотири/ гривні 11 копійок, за кредитним договором № ZPMWGA0000000079 від 01.04.2008 року, та витрати по сплаті судового збору в сумі 21560 / двадцять одна тисяча пятсот шістдесят/ гривень 84 копійки.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: