Ухвала суду № 69628852, 11.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2017 року м. Київ К/800/17975/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівМороз Л.Л. Стрелець Т.Г. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року

в с т а н о в и л а:

У липні 2016 року ОСОБА_4 у Сихівському районному суді м. Львова пред'явив позов до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Просив:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Львівській області щодо невиплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності;

- зобов'язати ГУ ДФС у Львівській області нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності;

- стягнути з ГУ ДФС у Львівській області одноразову грошову допомогу в зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності в розмірі 31543,20 грн.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 09 листопада 2016 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Львівській області та зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Львівській області на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 09 листопада 2016 року відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Львівській області подало касаційну скаргу.

Посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 листопада 2016 року у відкритому судовому засіданні Сихівським районним судом м. Львова прийнята постанова у справі за позовом ОСОБА_4

Дана справа розглянута судом першої інстанції за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

10 листопада 2016 року відповідачем було подано до суду першої інстанції заяву про направлення на його адресу копії постанови Сихівського районного суду м. Львова від 09 листопада 2016 року.

Згідно із супровідним листом Сихівського районного суду м. Львова від 21 листопада 2016 року копія постанови була направлена відповідачеві 21 листопада 2016 року.

Із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення видно, що копія рішення суду першої інстанції була вручена відповідачу 28 листопада 2016 року.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції відповідач 05 грудня 2016 року подав апеляційну скаргу, не долучивши при цьому документу про сплату судового збору.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року апеляційну скаргу було залишено без руху та особі, яка подала апеляційну скаргу, надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання документа про сплату судового збору.

11 січня 2017 року відповідачем подано клопотання про продовження процесуального строку для виконання ухвали судді про залишення без руху у частині сплати судового збору, тобто для усунення недоліків з оформлення апеляційної скарги.

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху та продовжено особі, якою подана апеляційна скарга, строк для усунення недоліків з оформлення апеляційної скарги на 5 днів з моменту отримання цієї ухвали.

25 січня 2017 року відповідачем надіслано клопотання про продовження процесуального строку сплати судового збору для усунення недоліків апеляційної скарги до 01 березня 2017 року.

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року апеляційну скаргу повернуто апелянту, оскільки усі вимоги ухвали від 20 грудня 2016 року апелянтом не були виконані.

22 лютого 2017 року відповідачем повторно подано апеляційну скаргу на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 09 листопада 2016 року. Водночас, заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та клопотання про продовження процесуального строку сплати судового збору за подання апеляційної скарги до 15 березня 2017 року.

16 березня 2017 року відповідачем надіслано до суду апеляційної інстанції документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено та апеляційну скаргу залишено без руху з наданням можливості протягом 30 днів з моменту отримання копії ухвали подати заяву про поновлення строку з інших підстав. Таке рішення обґрунтоване тим, що відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право у будь-який необмежений час після спливу строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. У зв'язку із цим наведені підстави поновлення строку оскарження постанови не є поважними.

07 квітня 2017 року відповідачем подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Сихівського районного суду м. Львова від 09 листопада 2016 року.

Клопотання обґрунтоване тим, що копію рішення суду першої інстанції отримано 28 листопада 2016 року, апеляційну скаргу подано 05 грудня 2016 року (тобто протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови). Додатково зазначено, що 01 березня 2017 року здійснено сплату судового збору та 16 березня 2017 року відповідний документ направлено до апеляційного суду.

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року у відкритті апеляційного провадження на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 09 листопада 2016 року відмовлено.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Львівській області на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 09 листопада 2016 року, суддя суду апеляційної інстанції виходив з того, що станом на 03 травня 2017 року вимоги ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року апелянтом не виконані, оскільки заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з інших підстав не подано, а подане клопотання про поновлення строку містить посилання на обставини, які вже були предметом розгляду 22 березня 2017 року, тобто поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянтом не наведено.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що такий висновок суду є помилковим, оскільки він не відповідає вимогам чинного процесуального законодавства з огляду на таке.

Частиною першою статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Частиною третьою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складення у повному обсязі або у разі їх звернення вручаються під розписку безпосередньо в суді. Якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку він представляє.

Згідно з частиною другою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Оскільки відповідач в судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду першої інстанції був відсутній, а копія повного тексту рішення суду першої інстанції на його адресу надійшла лише 28 листопада 2016 року, що підтверджено матеріалами справи, то апеляційну скаргу апелянтом вперше 05 грудня 2016 року було подано у межах встановленого частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України 10-денного строку з урахуванням часу отримання відповідачем копії судового рішення

Тому, суддя суду апеляційної інстанції помилково запропонував апелянту подати заяву про інші причини пропущення строку на подання апеляційної скарги, а врешті й відмовив у відкритті апеляційного провадження з підстав не виконання усіх вимог для усунення недоліків з оформлення скарги.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суддя суду апеляційної інстанції не виконав вимог вказаного процесуального закону й ухвалив у цій справі незаконне судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Оскільки суддя суду апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, то ця ухвала підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області задовольнити.

Ухвалу судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року скасувати, а адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - направити до Львівського апеляційного адміністративного суду для розгляду питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Стрелець Т.Г.