Постанова № 69619817, 10.10.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2017 р. Справа№ 910/23852/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Верьовкін С.С.

за участю представників сторін:

від заявника (боржника): Пипко Р.П. (дов. № 287Д-10 від 09.10.2017 р.);

від ПАТ «Державний ощадний банк України»: Полтавець П.Ю. (дов. № 19/3-02/199 від 14.11.2016 р.);

присутні:

Холостий О.І. - арбітражний керуючий;

представник ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» - Гижко О.Л. (дов. № 010-00/1792 від 27.04.2017 р.);

представник ПрАТ «Креатив» - Свистунов Д.В. - директор.

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

на ухвалу господарського суду м. Києва від 10.01.2017р.

у справі № 910/23852/16 (суддя Пасько М.В.)

за заявою приватного підприємства "Еллада"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року приватне підприємство "Еллада" (боржник) звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку передбаченому ч. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки неспроможне сплатити борг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.12.2016 р. прийнято заяву боржника про порушення справи про банкрутство до розгляду, призначено підготовче засідання суду на 10.01.2017 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.01.2017 р. порушено провадження у справі № 910/23852/16 про банкрутство ПП "Еллада", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 10.01.2017 р.; введено процедуру розпорядження майном боржника з 10.01.2017 р.; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Холостого О.І.; призначено попереднє засідання суду у даній справі на 02.03.2017 р.

Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до вимог ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги заявника підтверджуються рішеннями судів, наказами виданими на підставі цих рішень та постановами відділів державної виконавчої служби України про відкриття виконавчого провадження, які містяться в матеріалах справи.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції від 10.01.2017 р., публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулося із апеляційною скаргою , в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 10.01.2017 р. у справі № 910/23852/16 та прийняти постанову, якою відмовити ПП «Еллада» у порушенні справи про банкрутство.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказав на те, що при винесенні господарським судом міста Києва оскаржуваної ухвали допущено порушення ч. 3 ст. 11, ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом", ч. 6 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України. Також, вказав на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що до заяви боржника, при зверненні до суду, не подано всіх документів зазначених в законі; заяву подано не за місцезнаходженням боржника а отже, дана справа про банкрутство не підсудна господарському суду м. Києва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 р. у справі № 910/23852/16 припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з перегляду ухвали господарського суду міста Києва від 10.01.2017 р. у справі № 910/23852/16 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2017 р. у справі № 910/23852/16 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 р. у справі № 910/23852/16 скасовано, справу № 910/23852/16 передано на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2017 р. у справі № 910/23852/16 апеляційну скаргу ПАТ "Державний ощадний банк України" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 10.01.2017 р. у справі № 910/23852/16 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2017 р. у справі № 910/23852/16 постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2017 р. у справі № 910/23852/16 скасовано, справу № 910/23852/16 передано на новий апеляційний розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 910/23852/16.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 р. було відкладено розгляд справи на 10.10.2017 р.

В судовому засіданні 10.10.2017 р. представник ПАТ «Державний ощадний банк України» апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати.

В судовому засіданні 10.10.2017 р. представник заявника (боржника) вказав, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для його скасування відсутні.

В судовому засіданні 10.10.2017 р. представник ПрАТ «Креатив» (кредитор) просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 10.01.2017 р. - без змін.

В судовому засіданні 10.10.2017 р. представник ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» (кредитор) залишив вирішення питання розгляду апеляційної скарги на розсуд суду.

В судовому засіданні 10.10.2017 р. арбітражний керуючий надав усні пояснення стосовно суті спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернувся до суду першої інстанції із заявою про порушення справи про банкрутство, оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.12.2016 р. було прийнято до розгляду заяву про порушення справи про банкрутство та призначено підготовче засідання суду на 10.01.2017р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.01.2017 р. порушено провадження у справі № 910/23852/16 про банкрутство ПП "Еллада", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 10.01.2017 р.; введено процедуру розпорядження майном боржника з 10.01.2017 р.; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Холостого О.І.; призначено попереднє засідання суду у даній справі на 02.03.2017 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2017 р. у справі № 910/23852/16 постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2017 р. у справі № 910/23852/16 скасовано, справу № 910/23852/16 передано на новий апеляційний розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила, що суд апеляційної інстанції не звернув належної уваги на те, що справа № 910/23852/16 про банкрутство ПП "Еллада" порушена за заявою самого боржника в порядку передбаченому ч. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та фактично ухилився від надання належної правової оцінки заяві боржника - ПП "Еллада" про порушення провадження у справі про банкрутство та доданим до неї документам, не встановив в постанові, чи наявні в даному випадку ознаки загрози неплатоспроможності боржника, виходячи з системного аналізу ч. 3 ст. 10, ч.5 ст.11, ч.1 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За змістом ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно з п. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України" вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції і є обов'язковими для господарського суду під час нового розгляду справи (частина перша статті 111 12 ГПК), повинні бути максимально конкретними й стосуватися виключно вчинення господарським судом певних процесуальних дій та/або встановлення обставин, що входять до предмета доказування у справі і не були з'ясовані у прийнятті рішення або постанови господарського суду.

Таким чином, вирішуючи даний спір, колегія суддів враховує вказівки, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 22.08.2017 р. у справі № 910/23852/16.

Як унормовано вимогами частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 2 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова державного виконавця або приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Водночас, частиною 3 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено перелік документів, які також повинні бути додані до заяви боржника, а саме: установчі документи боржника - юридичної особи; бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду; копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо); рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Приписи ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» регламентують порядок порушення провадження у справі про банкрутство. При цьому, порушення провадження у справі за заявою боржника здійснюється за наявності однієї з таких умов: неплатоспроможності; загрози неплатоспроможності; неможливості боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства (у випадку звернення з заявою в порядку ст. 95 Закону про банкрутство боржника).

Положеннями частини 3 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" чітко визначено правові підстави для порушення справи про банкрутство, а саме: справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Зазначена стаття також містить визначення безспірних вимог кредиторів, як грошових вимог кредиторів, підтверджених судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Також, відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів вважає, що відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник, який звертається із заявою до господарського суду, повинен довести наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство та надати відповідні документи згідно з встановленим переліком.

Колегія суддів також зазначає, що загрозою неплатоспроможності є виникнення конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні, внаслідок якої задоволення вимог одного або кількох кредиторів у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. При цьому, дотримання заявником відповідного тримісячного строку не вимагається.

Як видно з матеріалів справи, в обґрунтування підстав порушення провадження у справі про банкрутство, боржник вказав на те, що станом на 14 грудня 2016 року, відносно ПП «Еллада» відкриті виконавчі провадження щодо стягнення коштів на загальну суму 13 372 241,51 грн., а саме: виконавче провадження ВП № 53097331 про стягнення з ПП «Еллада» на користь ПрАТ «Креатив» 12 899 099,32 грн. та виконавче провадження ВП № 53101489 про стягнення з ПП «Еллада» на користь корпорації «Система ССБ» (виробниче об'єднання) 473 142,19 грн. Зазначена заборгованість боржником не погашена, про що було вказано ним у заяві про порушення справи про банкрутство.

Зобов'язання боржника по кожному з вказаних виконавчих проваджень перевищує суму в розмірі трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати. При цьому, задоволення боржником вимог ПрАТ «Креатив» в сумі 12 899 099,32 грн. по виконавчому провадженню ВП № 53097331 призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржником в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Вказане доводить наявність безспірних вимог кредиторів до боржника, які сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, та наявність конкуренції грошових вимог кредиторів боржника у виконавчому провадженні.

Крім того, згідно фінансової звітності підприємства-боржника, а саме балансу станом на 30.09.2016 р. (том 1, а.с. 180) вбачається, що задоволення вимог основних кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Як вбачається з матеріалів, долучених до заяви про порушення справи про банкрутство, загальна сума безспірних грошових вимог кредиторів до боржника становить 13 372 241,51 грн. При цьому, на момент подання заяви про порушення справи про банкрутство загальна сума кредиторської заборгованості становить 1 190 567 537,29 грн. (том 1, а.с. 34), вартість майна боржника - 213 858 872,55 грн. (том 1, а.с. 40), залишок грошових коштів на розрахункових рахунках - 307,06 грн. (том 1, а.с. 22), частина майна боржника знаходиться в заставі у ПАТ «Державний ощадний банк України». Також, все майно боржника описано в податкову заставу. (том 1, а.с. 75)

Таким чином, з наданих до заяви про порушення справи про банкрутство матеріалів вбачається, що на момент подання боржником заяви про порушення справи про банкрутство, боржник не має можливості погасити існуючу заборгованість перед всіма кредиторами, в тому числі за безспірними вимогами одночасно, а задоволення вимог одного або кількох кредиторів, в тому числі кредиторів за безспірними вимогами, призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, в тому числі перед кредиторами, що мають безспірні вимоги до боржника.

14.12.2016 р. відбулися загальні збори учасників (засновників) боржника - ПП «Еллада», які були оформлені протоколом № 9 загальних зборів учасників (засновників) ПП «Еллада», на яких було прийнято рішення зобов'язати директора підприємства звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство ПП «Еллада». (том 1, а.с. 141)

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що наведені вище обставини свідчать про наявність законних підстав для порушення провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "Еллада" за частиною 5 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не перевірив чи подано було ПП «Еллада» разом із заявою всі документи визначені Законом України «Про банкрутство», в тому числі відповідно до ч.3 ст.11 вказаного закону, колегія суддів зазначає на наступне.

Колегією суддів встановлено, що на підтвердження обставин, викладених в заяві, заявником на виконання вимог ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржником додано до заяви про порушення справи про банкрутство наступні письмові докази, зокрема: копію рішення господарського суду м. Києва від 27.10.2016 р. у справі № 910/17727/16; копію рішення господарського суду м. Києва від 21.11.2016 р. у справі № 910/16882/16; копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 53101489 від 12.12.2016 р.; копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 53097331 від 09.12.2016 р.; витяги з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень про стан виконання проваджень ВП№53101489 та ВП№53097331, що підтверджують безспірність вимог кредиторів до боржника; відомості про всі рахунки ПП «Еллада», що відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах; довідку про відсутність рахунків у цінних паперах; довідку щодо загальних зборів (конференції) працівників боржника; довідку про відсутність спеціальних дозволів на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею; перелік осіб що мають невиконанні зобов'язання перед ПП «Еллада»; перелік кредиторів, вимоги яких визнаються ПП «Еллада»; перелік майна ПП «Еллада»; перелік майна ПП «Еллада» що перебуває в заставі або є обтяженим у інший спосіб; протокол загальних зборів учасників (засновників) ПП «Еллада» № 9 від 14.12.2016 року про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; рішення власника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ПП «Еллада»; інформаційну довідку № 75732199 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; витяг № 51021780 з державного реєстру обтяжень рухомого майна; копію балансу (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2016 року; копію звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2016 року; довідку з Фонду державного майна № 30-08/13461 від 14.12.2016 року; копію статуту ПП «Еллада»; копію довіреності представника та докази сплати судового збору. (том 1, а.с. 9-199)

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», - заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Таким чином, зазначеними нормами закону встановлено додаткову вимогу щодо заяви боржника у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, серед іншого, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо.

Як вбачається із матеріалів справи, при зверненні із заявою про порушення провадження у даній справі боржником надано перелік майна боржника на суму 213 858 872,55 грн. (том 1, а.с. 40), також надано перелік майна ПП "Еллада", що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб (з вказанням наявності виду обтяження, або відсутності обтяження, та з зазначенням залишкової вартості майна станом на 14.12.2016 р.), також, наявність у власності боржника нерухомого майна також підтверджується наданою інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, також наявність активів, достатніх для покриття судових витрат підтверджується балансом (звітом про фінансовий стан) на 30.09.2016 року (том 1, а.с. 180), що в сукупності є належним свідченням наявності у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що до заяви боржника були додані всі документи, передбачені ч. 3 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а отже твердження ПАТ «Державний ощадний банк України» стосовно неподання боржником всіх документів, зазначених в ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що докази, які містяться в матеріалах справи № 910/23852/16, доводять наявність існування загрози неспроможності боржника, отже господарський суд м. Києва законно і обґрунтовано порушив провадження у справі про банкрутство ПП «Еллада».

Стосовно доводів апелянта про порушення господарським судом міста Києва територіальної підсудності, встановленої в ч. 6 ст. 15 господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 6 ст. 15 ГПК України передбачено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Як видно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в графі місцезнаходження юридичної особи ПП «Еллада» (том 1, а.с. 143) зазначено: м. Київ, Голосіївський район, вул. Жилянська, 75, що є свідченням того, що ПП «Еллада» правомірно звернулось з заявою про порушення справи про банкрутство саме до господарського суду міста Києва.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується ухвалою господарського суду міста Києва від 10.01.2017 року у справі № 910/23852/16, отже підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 10, 11, 16, 19, 22, 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.01.2017 року у справі № 910/23852/16 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.01.2017 року у справі № 910/23852/16 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/23852/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко