Постанова № 69619756, 17.10.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2017 року Справа № 904/6720/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М., доповідача

суддів: Чус О.В., Кузнецова В.О.

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №б/н від 10.05.2017 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №102 від 12.07.2017 р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2017р. у справі №904/6720/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК"

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ"

про стягнення 3 101 607,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.17р. (ОСОБА_3Г.) у даній справі позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", 51925, Дніпропетровська область, м. Камянське, вул. Соборна, буд. 18-Б (код 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК", 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69-А (код 30105738) 2 748 242,69 грн. основного боргу, 275 273,90 грн. індексу інфляції, 75 259,89 грн. 3% пічних, 46 481,65 грн. судового збору. У решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем належним чином не виконано майново-господарські зобовязання перед позивачем з оплати отриманого товару за договором поставки № № 15-0431-02. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ", звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Зокрема, в апеляційній скарзі відповідач стверджує, що договір поставки № № 15-0431-02 від 25.02.15р. підписано не встановленою особою, а оскільки підпис не є тотожним підпису ОСОБА_4, відтак суд помилково дійшов до висновку щодо наявності невиконаного зобовязання з боку відповідача за цим договором.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.17р. апеляційну скаргу призначено до розгляду.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні уповноважених представників сторін, колегією суддів встановлено наступне:

25.02.15р. сторонами укладено Договір № 15-0431-02 (далі Договір), за п. 1.1 якого Постачальник (Позивач) зобовязався поставити, а Покупець (Відповідач) прийняти та оплатити продукцію (далі товар). Кількість, номенклатура, ціна, умови, строки поставок товару та умови оплати визначені у Специфікаціях, доданих до даного Договору, які складають його невідємну частину.

Ціна товару встановлюється в гривнях, на умовах поставки зазначених у Специфікаціях, прикладених до договору, що становлять його невідємну частину. (п.2.1. Договору).

Сума Договору на момент підписання вказується в специфікації №1 і становить 81 120,00 грн. з ПДВ, і буде змінена на суму кожної наступної специфікації, що підписується обома сторонами (п.2.2. Договору).

Розрахунок за поставлений товар здійснюється на підставі рахунка, на умовах зазначених у Специфікаціях, прикладених до договору, що становлять його невідємну частину. Після здійснення попередньої оплати ціна на товар не змінюється. Податкова накладна надається згідно чинного законодавства (п.4.2. Договору).

Приймання товару по якості й кількості здійснюється Покупцем відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по якості й кількості П-6, П-7 (п.5.1. Договору).

У п. 5.4 Договору сторонами погоджено, що при прийманні товару обовязкова наявність наступних документів: сертифіката (паспорта) якості, накладної, податкової накладної, товаросупроводжувальних накладних, рахунку.

У специфікаціях до Договору сторони узгодили умови оплати: протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання товару на підставі виставленого фактичного рахунку.

На виконання договірних зобовязань Позивач поставив Відповідачеві товар, обумовлений у Специфікаціях, на суму 7 433 757,28 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-04/24/05 від 24.04.15р., РН-05/19/03 від 19.05.15р.,РН-06/10/16 від 10.06.15р. РН-06/25/04 від 25.06.15р., РН-06/25/05 від 25.06.15р., РН-09/29/07 від 29.09.15р., РН-11/04/01 від 04.11.15р., РН-12/07/02 від 07.12.15р., РН-12/15/06 від 15.12.15р. РН-02/17/05 від 17.02.16р., РН-03/16/02 від 16.03.16р., РН-03/24/01 від 24.03.16р., РН-04/08/01 від 08.04.16р., РН-06/01/16 від 01.06.16р., РН-08/11/03 від 11.08.16р., РН-08/11/02 від 11.08.16р., РН-08/11/01 від 11.08.16р., РН-09/20/02 від 20.09.16р., РН-10/13/03 від 13.10.16р., РН-10/13/04 від 13.10.16р., РН-10/13/05 від 13.10.16р., РН-01/16/02 від 16.01.17р., РН-01/16/03 від 16.01.17р., РН-01/26/03 від 26.01.17р., РН-01/26/04 від 26.01.17р., РН-02/14/04 від 14.02.17р. РН-02/14/03 від 14.02.17р. Покупець товар прийняв без зауважень, про що свідчить підпис уповноваженої особи, засвідчений печаткою на зазначених накладних.

Також у кожній накладній представником Відповідача зазначено, що товар отриманий у повному обсязі, претензій до кількості, якості та комплектності отриманого товару, а також щодо відповідності його ГОСТу та ТУ немає, усі відповідні документи на товар отримані.

За поставлений товар Відповідач розрахувався частково, сплативши за період з 25.02.15р. до 12.06.17р. 4 685 514,59 грн.

За даними Позивача, станом на 12.06.17р., за Відповідачем обліковується борг у розмірі 2 748 242,69 грн.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував 3 % річних - 75 259,89 грн. за період з 09.08.16р. по 04.04.17р. та збитки від інфляції - 278 104,53 грн. за період вересень 2015р.- червень 2017р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або зміна умов не допускається.

За ст. 526 ЦК України, що кореспондується з ч. 1 ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно приписам ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, про що зазначено в ст. 625 ЦК України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлено рахунки на оплату товару, а, відповідно, й права на вимогу стягнення коштів за нього, оскільки згідно з п. 5.4 Договору при прийманні товару обовязкова наявність наступних документів: сертифіката (паспорта) якості, накладної, податкової накладної, товаросупроводжувальних накладних, рахунку, у кожній накладній представником Відповідача зазначено, що товар отриманий у повному обсязі, претензій до кількості, якості та комплектності отриманого товару, а також щодо відповідності його ГОСТу та ТУ немає, усі відповідні документи на товар отримані.

Перевіривши розрахунки Позивача колегія суддів погоджується з сумою основного боргу - 2 748 242,69 грн. та 3 % річних 75 259,89 грн., індекс інфляції з прострочених сум за перерахунком становить 275 273,00 грн.

Щодо доводів скаржника про те, що договір №15-0431-02 від 25.02.2015р. є підписано неналежною особою, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду №11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», наступне схвалення юридичною особою правочину, унеможливлює визнання такого правочину недійсним лише у випадку вчинення цього правочину представником з перевищенням повноважень. Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину. Якщо керівник відособленого підрозділу юридичної особи мав відповідні повноваження, але у правочині помилково відсутні вказівки на те, що її укладено від імені юридичної особи, то ця обставина також не може бути підставою для визнання правочину недійсним. У таких випадках правочин слід вважати вчиненим від імені юридичної особи.

В даному випадку схвалення договору №15-0431-02 від 25.02.2015р. є підтверджене його виконанням Відповідачем, про що свідчать матеріали справи.

Отже, доводи апеляційної скарги Відповідача є такими, що суперечать фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2017р. у справі №904/6720/17 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя О.В. Чус

Суддя В.О. Кузнецов