Рішення № 69619723, 06.10.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2017Справа №910/12186/17

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

До Приватного підприємства «ЮГ АГРОЛІДЕР»

про стягнення 21621,09 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники

від позивача: Кравченко Р.С., довіреність №ГО-17/93 від 15.08.2017

від відповідача: Войтко О.В., довіреність б/н від 01.11.2016

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Приватного підприємства «ЮГ АГРОЛІДЕР» про стягнення 21621,09 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 порушено провадження у справі №910/12186/17 та призначено розгляд справи на 04.09.2017.

28.08.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.

04.09.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано пояснення на відзив до позовної заяви, відповідно до яких позивач заперечив щодо доводів викладених відповідачем у відзиві.

В судовому засіданні 04.09.2017 оголошено перерву до 06.10.2017.

В судове засідання 06.10.2017 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення у справі, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 06.10.2017 представник відповідача з'явився, надав судщу усні пояснення у справі.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 06.10.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення .

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

04.01.2014 між позивачем, як страховиком та відповідачем, як страхувальником було укладено Договір добровільного страхування №АС3539451, відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля "Фіат Добло" д.р.н. НОМЕР_2.

10.03.2014 на автошляху Київ-Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Фіат Добло" д.р.н. НОМЕР_2, власником якого є відповідач, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Land Rover» д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2014, було визнано винним гр. ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Позивач зазначив, що потерпілий звернувся до нього із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до страхового акту № 26286Р/34/14 від 15.12.2014 позивач визнав дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийняв рішення про сплату страхового відшкодування у 21621,09 грн.

Позивач зазначає, що на підставі вище зазначеного, ним було виплачене страхове відшкодування в розмірі 21621,09 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №34327 від 19.12.2014 р.

20.05.2015 на адресу відповідача позивачем було надіслано лист відповідно до якого відповідача було повідомлено про наявність заборгованості та виплату останньої у добровільному порядку. Проте відповідач ніяким чином не відреагував на лист.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч.2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.4 статті 33 цього Закону.

Згідно приписів ст. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем не було належним чином повідомлено позивача про настання дорожньо- транспортної пригоди, крім того відповідач зазначив, що в Договорі страхування №АС/3539451 від 04.01.20147 не зазначено строк повідомлення про настання страхового відшкодування, в зв'язку із чим останньому не було відомо про строк в який потрібно було здійснити повідомлення страховика.

Суд не приймає доводи відповідача стосовно того , що останньому не було відомо про строк повідомлення позивача про настання дорожньо- транспортної пригоди.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у розмірі 21621,09 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ЮГ АГРОЛІДЕР» (04128, м. Київ, вул. Ак. Туполєва, буд. 19, ідентифікаційний номер 36265658) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, ідентифікаційний номер 30115243) страхове відшкодування в розмірі 21621 (двадцять одна тисяча шістсот двадцять одну) грн. 09 коп., судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.10.2017

Суддя В.І. Мельник