Ухвала суду № 69617292, 18.10.2017, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/1528/15-к

Провадження №1-кс/524/1905/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2017 року, слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука - Андрієць Д.Д., за участю секретаря Гладкої К.О., прокурора Лукаша М.М., захисника підозрюваного ОСОБА_1 підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого СВ Кременчуцького відділу поліції ГУ НП в Полтавській області ст.лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12013180100003255 від 04 вересня 2013 року відносно підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно ст.89 КК України не судимого,-

у вчинені кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ст.лейтенант поліції ОСОБА_3, звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2.

Клопотання обґрунтовано тим, що близько 22 год. 00 хв. 03.09.2013 ОСОБА_2 реалізуючи свій злочинний намір, з приміщення квартири №128 в буд.7 по ОСОБА_5 в м.Кременчуці викрав майно ОСОБА_6 на загальну суму 1650 грн. Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами.

В ході досудового розслідування були встановлені ризики того, що ОСОБА_2 не буде зявлятися за викликом до слідчого, суду, тим самим переховуватись від органів досудового розслідування, суду, а також може незаконно впливати на потерпілого та свідка, з метою схиляння їх до зміни показань.

Більш мякий запобіжний захід не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду і вчинити інше кримінальне правопорушення.

22.04.2016 до Генерального секретаріату Інтерполу внесено клопотання про публікацію червоного повідомлення щодо міжнародного розшуку та оголошено у міжнародний розшук ОСОБА_2. 16.01.2017 слідчим суддею в порядку ч.6 ст.193 КПК України відносно підозрюваного ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам надалі переховуватись від органів досудового розслідування, суду та запобігання вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому. Зазначив, що після направлення обвинувального акта відносно ОСОБА_2 до суду, останній неодноразово викликався в судове засідання, про що свідчать наявні в матеріалах кримінального провадження повістки. Однак, ОСОБА_2 до суду не зявлявся, переховувався від органів досудового розслідування та суду, в зв'язку із чим обвинувальний акт було повернуто прокурору для усунення недоліків та встановлення дійсного місця проживання чи перебування обвинуваченого.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували. Захисник вважав за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення. Однак, вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.

Ухвалою слідчого судді від 16 січня 2017 року на підставі ч.6 ст.193 КПК України відносно ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, про що свідчать додані до клопотання докази, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_6, показаннями свідка ОСОБА_7, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.09.2013, протоколом огляду місця події від 07.09.2013, речовими доказами, показаннями підозрюваного.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

В ч.1 ст.194 КПК України зазначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При застосуванні запобіжного заходу судом враховано вік підозрюваного, його стан здоров'я. Також слідчий суддя приймає до уваги дані про соціальні зв'язки, зокрема те, що ОСОБА_2 розлучений, офіційно не працевлаштований.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, а також дані про особу ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який згідно ст.89 КК України не судимий, був оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя вважає, що наведені в клопотанні обставини свідчать про існування ризиків того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, а також впливати на потерпілого та свідка в кримінальному провадженні.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що застосування більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Враховуючи вказане, з метою запобігти спробам підозрюваного ухилитись від досудового слідства та суду, впливати на потерпілого чи свідка, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

В ч. 4 ст.182 КПК України зазначено, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи встановленні слідчим суддею обставини та приймаючи до уваги матеріальний і сімейний стан ОСОБА_2, та ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя визначає заставу у виді тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 48000 грн, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 184, 193, 194, 196, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Кременчуцького відділу поліції ГУ НП в Полтавській області ст.лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12013180100003255 від 04 вересня 2013 року задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк запобіжного заходу рахувати з моменту фактичного затримання підозрюваного ОСОБА_2, тобто з 23 год. 15 хв. 17.10.2017 року.

Строк дії ухвали, відповідно до ч.1,2 ст. 197 КПК України визначити строком на шістдесят діб, тобто до 23 год. 15 хв. 16 грудня 2017 року.

Визначити суму застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 48000 гривень

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач ТУДСА України в Полтавській області, р\р №37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО:820172, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№23).

Після отримання та перевірки протягом одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити письмово слідчого Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області ст.лейтенанта поліції ОСОБА_3, прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури та слідчого суддю Автозаводського районного суду м. Кременчука.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_2 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа Полтавської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№23) у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_2 зобов'язана роз'ясняти його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 наступні обовязки:

1. не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2. повідомляти, слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3. утримуватися від спілкування із потерпілим, свідками по даному кримінальному провадженню.

Вказані обовязки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_2 на строк не більше двох місяців.

В разі невиконання вище перелічених обовязків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області.

Слідчий суддя Д.Д.Андрієць