Рішення № 69615317, 09.10.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/1753/10 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук О.Я.

Провадження № 22-ц/783/380/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. Ф.

Категорія:27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого Павлишина О.Ф.,

суддів Ніткевича А.В., Приколоти Т.І.,

секретар Бохонко Е.Р.,

з участю представника ОСОБА_2 ОСОБА_3, представника ПАТ «Фідобанк» - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 11 серпня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» в особі Центрального відділення ПАТ «СЕБ Банк» в м. Львові до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач 10.12.2009 року звернувся до суду із позовом про дострокове стягнення з відповідачів суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 8178948 грн. 60 коп., 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, мотивуючи вимоги тим, що 06.05.2008 року між АБ «Факторіал-Банк», правонаступником всіх прав та обовязків якого є ПАТ «СЕБ Банк» та ОСОБА_5 було укладено договір кредиту № 094-В/46 під заставу нерухомого майна на суму 900 000,00 доларів США, зі сплатою відсоткової ставки, в розмірі 12,5% річних, з кінцевим терміном погашення 05 травня 2023 року. На виконання умов договору було надано нерухоме майно, про що укладено Іпотечний договір від 06.05.2008 року, предметом якого є нежитлові приміщення, позначені літерами ХХХІХ, XLI, XLII, XL, площею 32,8 кв.м., загальною площею 118,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, пр. Свободи, 5. В забезпечення виконання зобовязань за договором кредиту між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були укладені договори поруки від 06.05.2008р., відповідно до яких відповідачі зобовязались відповідати перед позивачем щодо сплати ОСОБА_5 суми кредиту, а також можливих неустойок та інших витрат, в розмірі та в строк передбачених умовами кредитного договору від 06.05.2008р., а поскільки позичальник добровільно сплатити існуючу заборгованість перед банком відмовляється, а тому просить солідарно в судовому порядку стягнути з відповідачів в користь позивача заборгованість за кредитним договором, в розмірі 8178948,60 грн., а також судовий збір в розмірі 1700 грн. 00 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Оскаржуваним заочним рішенням суду позов задоволено. Достроково стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в користь Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» в особі Центрального відділення Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» в м.Львові (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Фідобанк») заборгованість в розмірі 8 631 229 грн. 19 коп. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в користь Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» в особі Центрального відділення Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» в м. Львові 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 02 вересня 2016 року заяву про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Заочне рішення суду оскаржив ОСОБА_2 В апеляційній скарзі стверджує про порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом неналежно перевірено правильність та достовірність розрахунків заборгованості, наданих позивачем, зокрема позивачем не представлені виписки про рух коштів по рахунках з моменту отримання кредиту з 6.05.2008 року. Посилається на те, що графік погашення заборгованості містить лише суму щомісячного платежу по тілу кредиту без зазначення суми платежів по сплаті процентів за користування кредитом, вартості усіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобовязань позичальника. Вважає, що перевірити правильність нарахування процентів за користування кредитом та їх розмір без проведення відповідної судової експертизи є неможливим. Стверджує, що договір поруки від 6.05.2008 року є припиненим, оскільки позивач протягом 6 місяців не предявив вимоги до поручителів, а звернувся з позовом лише 03.12.2009 року. Просить заочне рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення представника ПАТ «Фідобанк» - ОСОБА_4 про заперечення вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково в зв"язку з наступним.

Матеріалами справи встановлено такі обставини.

Відповідно до договору кредиту №094-В/46 від 06.05.2008 року ОСОБА_5 отримала в АБ «Факторіал-Банк» кредит у розмірі 900000 доларів США, які зобов'язувався повернути 05.04.2023 року із сплатою 12,5% річних. ( т.1, а.с.8-11)

Для забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором, між банком і ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 06.05.2008 року укладено договори поруки відповідно до яких останні зобов'язувались відповідати перед банком за своєчасне і повне виконання позичальником своїх зобов'язань. ( т.1, а.с.36-38, 45-47, 52-54)

Згідно з розрахунком кредитної заборгованості позичальник не виконує своїх зобов'язань за договором, внаслідок чого станом на 03.12.2009 року виникла заборгованість 1023584,08 доларів США, з яких прострочені платежі по тілу кредиту 37278,08 доларів США, залишок несплаченого тіла кредиту 862721,92 долари США, прострочені платежі по нарахованих відсотках 111000 доларів США, пеня по кредиту і відсотках відповідно 12584,08 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 8178948,60 гривень. (т.1, а.с.7)

13.02.2009 року, 19.05.2009 року позивачем по справі направлено позичальнику вимогу та поручителям повідомлення про наявну заборгованість з вимогою перерахувати суму простроченої заборгованості банку. У вказаних вимозі та повідомленнях не зазначалось про прийняття рішення щодо припинення дії договору кредиту. (т.1, а.с.58,59,60, 61, 62, 63, 64, 65)

Згідно з розрахунком кредитної заборгованості станом на 13.05.2009 року сума заборгованості складає 1061937,50 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 8631229 грн. 19 коп. (т.1, а.с.7)

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно зі ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Пунктом 4.3 кредитного договору передбачено право банку при виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи процентам, вимагати дострокового погашення всієї суми заборгованості, та/або в односторонньому порядку прийняти рішення щодо припинення дії договору та відповідно позичальник зобов»язаний погасити кредит, сплатити проценти та нараховану пеню. (т.1, а.с.10)

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позичальник порушив умови кредитного договору щодо строків платежів відповідно до умов договору, договором передбачено право банку вимоги дострокового повернення кредиту при порушенні строків платежів за договором, у зв»язку з чим підставною є вимога кредитора про дострокове повернення кредиту, стягнення процентів та пені.

Висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та вищезазначеним доказам, що містяться в матеріалах справи.

Твердження апелянта про те, що судом не перевірено достовірність розрахунку заборгованості, колегія суддів вважає безпідставним у зв»язку з наступним.

Доказами, в розумінні ст.57 ЦПК України, є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно з ч.3 ст.10, ч.1 ст.60ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегією суддів задоволено клопотання про призначення судово-економічної експертизи у зв»язку з посиланням апелянта на необхідність проведення відповідної судової експертизи для перевірки правильності нарахування процентів за користування кредитом та їхнього розміру, та хвалою Апеляційного суду Львівської області від 08 листопада 2016 року призначено судово-економічну експертизу, однак така не була проведена у звязку з неоплатою. (а.с. 99,100,133).

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ЦПК України кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи.

Згідно ч. 1 ст. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Відтак, оскільки апелянтом не надано належних доказів та призначена судово-економічна експертиза не була проведена, в зв»язку з тим, що апелянт не оплатив її, колегією суддів не приймаються до уваги посилання не недостовірність розрахунку заборгованості.

Твердження апелянта про те, що графік погашення заборгованості містить лише суму щомісячного платежу по тілу кредиту без зазначення суми платежів по сплаті процентів за користування кредитом, вартості усіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов»язань позичальника, колегією суддів визнається безпідставним у зв»язку з наступним.

Згідно з п.3.3 договору кредиту №094-В/46 від 06.05.2008 року позичальник зобов»язаний проводити часткове погашення кредиту в строки та в сумі згідно з Графіком погашення заборгованості за кредитним договором (Додаток №1 до Договору). (т.1, а.с.10)

Відповідно до Додатку №1 до Договору, до якого включено Графік, щомісячне погашення кредиту визначено у фіксованій сумі. (т.1, а.с. 13-15)

Однак апелянтом в судовому порядку не оскаржувались положення кредитного договору.

Посилання апелянта, що договір поруки від 06.05.2008 року є припиненим, оскільки позивач протягом 6 місяців не пред»явив вимоги до поручителів, а звернувся з позовом лише 03.12.2009 року не може прийматись до уваги, так як відповідно до правової позиції Верховного Суду України висловленої у постанові від 17 вересня 2014 року у справі №6-53цс/14 поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України). Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності. За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора. Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України). Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України). Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку (статті 61, 64 Господарського процесуального кодексу України, стаття 122 ЦПК України) протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. А відтак, оскільки строк виконання основного зобов»язання договором встановлено 05.04.2023 року, а позов подано 10.12.2009 року (т.1, а.с.4), порука не припинилась.

Разом з тим, приймаючи до уваги те, що поручителі не несуть солідарної відповідальності, так як відсутня їх спільна порука, оскільки укладено окремі договори поруки, колегія суддів вважає, що заборговану суму слід стягнути окремо з кожного з поручителів солідарно з позичальником.

В зв»язку з викладеним відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України апеляційну скаргу слід задовольнити частково і рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову

Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст.309, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 11 серпня 2010 року скасувати. Ухвалити нове рішення.

Стягнути достроково солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» код ЄДРПОУ 14351016 заборгованість за кредитним договором в сумі 8631229 (вісім мільйонів шістсот тридцять одну тисячу двісті двадцять дев»ять) грн. 19 (дев»ятнадцять) коп.

Стягнути достроково солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» код ЄДРПОУ 14351016 заборгованість за кредитним договором в сумі 8631229 (вісім мільйонів шістсот тридцять одну тисячу двісті двадцять дев»ять) грн. 19 (дев»ятнадцять) коп.

Стягнути достроково солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» код ЄДРПОУ 14351016 заборгованість за кредитним договором в сумі 8631229(вісім мільйонів шістсот тридцять одну тисячу двісті двадцять дев»ять) грн. 19 (дев»ятнадцять) коп.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з кожного в користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» код ЄДРПОУ 14351016 по 455 (чотириста п»ятдесят п»ять) грн. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий : Павлишин О.Ф.

Судді : Ніткевич А.В.

ОСОБА_8