Вирок № 6960823, 29.10.2009, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 1-312/2009 р.                                      

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 жовтня 2009 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді                     Овсієнка В.В.

при секретарі                                Дроботі С.О.

з участю прокурора                      Іванова С.С.

    адвоката                     ОСОБА_1

    потерпілих                     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:

?   15 квітня 2005 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України до 510 гривень штрафу;

?   1 вересня 2006 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 190 КК України до штрафу 600 гривень;

?   6 червня 2007 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 395, ст.ст. 69, 70 на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 20 лютого 2009 року умовно-достроково постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 лютого 2009 року на 1 рік 1 місяць 7 днів,

за ч.1 ст. 122, ч. 2 ст. 190  КК України

встановив:

ОСОБА_3 14 червня 2009 року у вечірній час, будучи в стані алкогольного сп’яніння, у квартирі АДРЕСА_1, під час сварки, що виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно наніс ОСОБА_2 два удари рукою по обличчю, заподіявши тим самим тілесні пошкодження середньої тяжкості у вигляді двобічного перелому нижньої щелепи.

Він же, 26 червня 2009 року близько 17 години, будучи в стані алкогольного сп’яніння,  на вул. Північновакзальній, в м. Сміла, з метою заволодіння чужими грошима, зловживаючи довірою ОСОБА_4 попросив у нього гроші в сумі 200 гривень нібито для купівлі мобільного телефону, але не маючи наміру повертати гроші, залишив їх собі, і пізніше розпорядився ними на свій розсуд, чим спричинив потерпілому, власнику цього майна ОСОБА_4, матеріальну шкоду на загальну суму 200 гривень.

Підсудний свою вину у вчиненні злочину визнав повністю і суду показав, що дійсно 14 червня 2009 року він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прийшли в гості до ОСОБА_2, де розпивали спиртні напої. Пізніше ОСОБА_2 виявила, що зник її ланцюжок і звинуватила у цьому його, з приводу чого між ними виникла сварка в ході якої він у відповідь на безпідставне звинувачення його в крадіжці ланцюжка вдарив її кулаком в обличчя. Згодом виявилося, що ланцюжок викрав ОСОБА_6 26 червня 2009 року він знаходився біля будинку № 5 по вул. Мазура в м. Сміла, де розмовляв з ОСОБА_4, який хотів купити мобільний телефон, на що він запропонував йому купити телефон у нього, взяв при цьому гроші та пішов до магазину, щоб нібито викупити телефон, але втік і гроші не віддав. У вчиненні злочинів щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини підсудним, його вина у вчиненні злочинів підтверджується:

По епізоду заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 14 червня 2009 року;

?   показаннями потерпілої ОСОБА_2 про те, що 14 червня 2009 року до неї в гості прийшли ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 Пізніше між нею та ОСОБА_3 виникла сварка з приводу зникнення срібного ланцюжка в ході якої ОСОБА_3 побив її, зламавши щелепу. З приводу чого знаходилася на лікуванні у Черкаській обласній лікарні. На суворому покаранні ОСОБА_3 не наполягає. Претензій до нього не має. Від позову про стягнення з нього 200 гривень відмовляється;

?   показаннями свідка ОСОБА_5 на досудовому слідстві, перевіреними в судовому засіданні про те, що 14 червня 2009 року вона разом з співмешканцем ОСОБА_3 та ОСОБА_6 прийшли в гості до ОСОБА_2 Згодом ОСОБА_2 виявила зникнення срібного ланцюжка і звинуватила в цьому ОСОБА_3, з приводу чого між ними виникла сварка в ході якої ОСОБА_3 побив її, зламавши щелепу. Пізніше виявилося, що ланцюжок викрав ОСОБА_6 /133 т.1/;

?   показаннями свідка ОСОБА_6 на досудовому слідстві, перевіреними в судовому засіданні про те, що 14 червня 2009 року разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 прийшли в гості до ОСОБА_2, у квартирі якої він викрав срібний ланцюжок, а ОСОБА_2, виявивши зникнення ланцюжка, звинуватила у цьому ОСОБА_3, з приводу чого між ними виникла сварка під час якої ОСОБА_3 побив її, зламавши щелепу /а.с.195 т.1/;

?   показаннями свідка ОСОБА_7 на досудовому слідстві, перевіреними в судовому засіданні про те, що 14 червня 2009 року у його квартиру АДРЕСА_2, де він проживає разом з ОСОБА_2, прийшли ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та вживали спиртні напої, пізніше він сп’янів та пішов спати  і чув, що у квартирі хтось свариться, а коли прокинувся, то дізнався, що ОСОБА_3 побив ОСОБА_2 /а.с.197 т.1/;

?   даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 27 липня 2009 року з фототаблицею про те, що ОСОБА_3 розповів і показав яким чином він заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_2 /а.с.134-134 т.1/;

?   даними висновку експерта судово-медичної експертизи № 485 від 27 серпня 2009 року про те, що ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді двобічного перелому нижньої щелепи, за ознакою тривалості розладу здоров’я строком понад 3 тижні /а.с.128 т.1/;

?   даними довідки Черкаської обласної лікарні про те, що на лікування ОСОБА_2 ця лікувальна установа витратила 1310 гривень 48 копійок /а.с.133 т.1/;

?   даними протоколу усної заяви ОСОБА_2 від 16 червня 2009 року про те, що ОСОБА_3 заподіяв їй тілесні ушкодження /а.с.84 т.1/.

По епізоду шахрайства стосовно ОСОБА_4 26 червня 2009 року;

?   показаннями потерпілого ОСОБА_4 на досудовому слідстві, перевіреними в судовому засіданні про те, що 26 червня 2009 року про те, що ОСОБА_3 запропонував купити мобільний телефон на що він передав йому гроші в сумі 200 гривень, які ОСОБА_3 узяв та пішов у магазин, нібито викупляти телефон, а насправді втік. Просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь 200 гривень /а.с.49-50 т.1/

?   показаннями свідка ОСОБА_8 на досудовому слідстві, перевіреними в судовому засіданні про те, що 26 червня 2009 року про те, що він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зустріли ОСОБА_4, якому ОСОБА_3 запропонував купити мобільний телефон та попросив у нього 200 гривень, щоб нібито викупити телефон, але взявши гроші, він втік /а.с.36-38 т./;

?   показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_9 на досудовому слідстві, перевіреними в судовому засіданні про те, що 26 червня 2009 року про те, що вони були в компанії ОСОБА_8 та ОСОБА_3 до якої підійшов ОСОБА_4, який хотів придбати мобільний телефон, на що ОСОБА_3 запропонував йому купити у нього телефон, потім вони пішли до будинку, де проживає ОСОБА_4 і не повернулись. Пізніше ОСОБА_4 поскаржився їй, що ОСОБА_10 не повернув йому гроші /а.с.178, 192 т.1/;

?   даними протоколу усної заяви ОСОБА_4 від 27 червня 2009 року про те, що ОСОБА_3 взяв та не повернув йому гроші /а.с.43 т.1/;

Дії підсудного суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки він умисно заподіяв потерпілій тілесні ушкодження середньої тяжкості; за ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки він зловживаючи довірою заволодів чужим майном.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд враховує, ступінь тяжкості вчинених ним злочинів та особу підсудного, який не працює, характеризується за місцем проживання позитивно, однак з урахуванням особи підсудного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив злочини у період умовно-дострокового звільнення, що свідчить про вперте небажання його стати на шлях виправлення та перевиховання, вважає, що він не може бути виправлений без ізоляції від суспільства і повинен відбувати покарання в місцях позбавлення волі, а остаточне покарання йому має бути призначене за сукупністю вироків.

Таке покарання підсудному на переконання суду буде необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Поскільки Черкаська обласна лікарні на лікування ОСОБА_2 витратила 1310 гривень 48 копійок, т цю суму суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь цієї лікувальної установи.

Так як злочинним діями ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 заподіяні збитки в сумі 200 гривень, то суд вважає, що його позов про стягнення цієї суми підлягає до задоволення у повному обсязі.

Крім того, суд вважає за можливе прийняти відмову ОСОБА_2 від позову до ОСОБА_3 про стягнення витрат на лікування в сумі 200 гривень, оскільки така відмова не суперечить закону та інтересам сторін.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

засудив:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчинені злочинів, що передбачені ч.1 ст. 122, ч. 2 ст. 190  КК України і призначити йому покарання: по ч. 1 ст. 122 КК України – 2 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 190 КК України – 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити – 2 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання із невідбутого за вироком Смілянського міськрайонного суду від 6 червня 2007 року 1 року 1 місяця 7 днів позбавлення волі, частково приєднати 6 місяців позбавленні волі і остаточно визначити до відбуття 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити дотеперішній – тримання під вартою.

Відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 2 липня 2009 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Черкаської обласної лікарні, код 02005585, р/р 35422002001924 ГУДКУ в Черкаській області МФО 854018, вартість лікування ОСОБА_2 в сумі 1310 гривень 48 копійок /а.с.133 т.1/.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заподіяні збитки в сумі 200 гривень.

Прийняти відмову рогожиної М.М. від позову до ОСОБА_3 про стягнення витрат на лікування в сумі 200 гривень і провадження по справі в цій частині – закрити.

Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення учасниками процесу, а засудженим ОСОБА_3, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий: