Рішення № 69600559, 18.10.2017, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/17039/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Тимощука О.Я.

при секретарі Михайленко О.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача - 2 ОСОБА_2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТзОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість в сумі 19 352,72 дол. США, що за курсом НБУ станом на дату розрахунку 26.10.16 року становить 495332,87 грн.

Представник ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та просить суд його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання неодноразово повідомлявся належним чином. Заперечення проти позову не подав. Повідомлення про причини неявки не надав.

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_3, позов щодо позовної вимоги про солідарне стягнення з ОСОБА_2 не визнала.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що 30.11.2006 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_4 (надалі Відповідач 1) був укладений Кредитний договір № ML-A00/217 ОАО/2006 (далі - кредитний договір).

Згідно з кредитним договором, а також на підставі кредитної заявки банк надав Відповідачу 1 кредит у сумі 31000,00 доларів США.

24 грудня 2010 pоку між публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» у відповідності до статей 512, 514, 1077-1079, 1082, 1084 ЦК України було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н.

У відповідності до цього договору публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило, а ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло на себе зобов'язання за укладеним з Відповідачем 1 кредитним договором № ML-A00/217 ОАО/2006 від 30.11.2006 року.

Таким чином, до ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» щодо права вимоги до боржника за кредитним договором № ML-A00/217 ОАО/2006 від 30.11.2006 року.

Відповідач 1 в свою чергу, зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку вказані кредитні кошти у строки, зазначені у кредитному договорі (пункт 1.6. кредитного договору з підпунктами), а також сплатити відповідну плату за користування кредитом в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором (пункт 1.4.,1.5. кредитного договору з підпунктами). Згідно з п.1.5.1. з підпунктами частини 2 Кредитного договору повернення відповідної частини кредиту та сплата процентів здійснюється Відповідачем 1 щомісячно у розмірі та строки визначені у графіку Платежів (додаток №1 до кредитного договору).

В порушення зазначених вище умов кредитного договору, а також статей 509,526,1054 ЦК України, ОСОБА_4 належні до сплати суми кредиту не погашено.

Враховуючи допущені ОСОБА_4 порушення, позивач, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та пункту 1.9 кредитного договору, пред'явив вимогу про виконання боргових зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі - повне повернення кредиту, сплату нарахованих за користування кредитом відсотків, сплату пені та штрафу, нарахованих за прострочення виконання зобов'язань (досудова вимога № 131 від 26 жовтня 2016 року).

Зобов`язання по кредитному договору ОСОБА_4 на теперішній час не виконані, зокрема, не виконується графік платежів, порушується порядок та строки сплати.

Станом на 26 жовтня 2016 pоку заборгованість ОСОБА_4 по тілу кредиту за кредитним договором складає 19 352,72 доларів США.

Згідно з пунктом 1.4. частини 2 кредитного договору за користування кредитом позичальник (ОСОБА_4В.) зобов'язаний сплатити банку (позивачу) відповідну плату. Загальна заборгованість ОСОБА_4 по нарахованим та не сплаченим відсоткам за кредитним договором складає 0,00 доларів США.

Відповідно до пункту 1.9. кредитного договору, частини другої статті 1050 та частини другої статті 1054 ЦК України, у разі порушення ОСОБА_4 своїх зобов'язань за кредитним договором, позивач має право достроково стягнути заборгованість по кредиту, відсоткам та комісії, вимагати виконання інших зобов'язань за кредитним договором.

Судом також встановлено, що 30.11.2006 року, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 Відповідач 1 по кредитному договору, було укладено договір поруки № CR-A00/191 OAO/2006 (далі - договір поруки) між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 договору поруки ОСОБА_2 (поручитель) прийняв на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_4 (боржником) його зобов'язань перед позивачем (кредитором) за кредитним договором у повному обсязі таких зобов'язань. Також, пунктом 1.2 статті 1 договору поруки передбачено, що поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор (позивач) може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника (ОСОБА_4В.) так і до поручителя (ОСОБА_2М.), чи до обох одночасно.

Згідно з пунктом 3.1 та пунктом 3.2 статті 3 договору поруки у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, кредитор має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині. Поручитель приймає на себе зобов'язання, у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому кредитором, протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора.

Вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором № МL-АОО/217ОАО/2006 від 30.11.2006 року ОСОБА_4 було направлено 26 жовтня 2016 року, однак вона у зазначений строк не була виконана.

Відповідно до ст.ст. 1054, 1050, 526, 527, 530 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 512, 514, 516-517 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Правовою позицією, що висловлена Верховним Судом України у постанові від 14 листопада 2012 року у справі №6-122цс12, встановлено, що за змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Наявність вини позичальника, який одержав кредитні кошти за договором та не довів, що вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язань за цим договором згідно зі ст. 614 ЦК України, є підставою для покладення на нього цивільно-правової відповідальності за невиконання взятих на себе зобов'язань.

Абзац другий ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України передбачає обов'язкове врахування судами загальної юрисдикції при застосуванні норм права висновку щодо їх застосування, який викладений в постанові Верховного Суду України.

В судовому засіданні було задоволено клопотання представника ОСОБА_2 про витребування від Позивача наступних доказів: Документи, що засвідчують факт видачі кредиту; документи, які підтверджують часткову оплату кредиту; виписки по рахунках відкритих в банку Позичальнику ОСОБА_4, на яких обліковуються : тіло кредиту, заборгованість по тілу кредиту, відсотки , нарахована пеня по основному боргу та сплачена пеня по основному боргу, нарахована та сплачена пеня по відсотках; Відомості про дату з якої виникла та нараховувалася заборгованість за кредитом; заборгованість по процентам за користування кредитом; заборгованість по комісії за користування кредитом; пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; оригінал договору про відступлення права вимоги за кредитним договором №ML-A00/217 ОАО/2006 від 30.11.2006 року (в оригіналах), реєстр Боржників до договору про відступлення права вимоги, Акт прийому-передачі Реєстру боржників (зокрема, щодо ОСОБА_2), АКТ прийому передачі Договорів забезпечення, інших документів та інформації, що засвідчують права, що передаються, дійсність переданої вимоги, письмове повідомлення Первісним кредитором боржника про відступлення права вимоги з доказами направлення (опис вкладення та квитанція), кредитний договір №ML-A00/217 ОАО/2006 від 30.11.2006 року, з усіма частинами та додатками. Графіку платежів (додаток №1 до договору); конкретизований розрахунок заборгованості за кредитним договором із зазначенням періодів її виникнення та строку нарахування у урахуванням строків позовної давності; Доказ направлення та вручення Відповідачу 2 ОСОБА_2 повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором №ML-A00/217 ОАО/2006 від 30.11.2006 року (в оригіналах); Оригінал досудової вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором (вимога про усунення порушення) від 26.10.2016 року вих.№200101296 132, та доказ вручення такого повідомлення Відповідачу 2 ОСОБА_2

З договору про відступлення права вимоги від 24.12.2010 року вбачається факт передання прав від ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ПАТ „ОТП Банк щодо ОСОБА_4, який є позичальником. Щодо ОСОБА_2, то в матеріалах справи відсутні будь-які докази про перехід прав і обов'язків за договором поруки № CR-A00/191 OAO/2006 від 30.11.2006 року, всупереч п.4.3 Договору купівлі продажу кредитного портфелю від 24.12.2010, яким визначено що продавець зобовязується повідомити Боржників/поручителів про укладення цього Договору протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дати набрання чинності.Тобто заміни кредитора щодо поручителя не відбулося.

Судом встановлено, що згідно наданих суду та досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що позивачем не доведено факт правовідносин з приводу договору поруки між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ОСОБА_2, тобто вони не виникали, а відтак жодних зобов'язань перед позивачем не існує, тому покладати на нього цивільно-правову відповідальність як поручителя за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_4 підстав не встановлено.

Окрім того, Позивачем до суду надано Додатковий договір №1 від 13 березня 2009 року до Кредитного договору №ML-A00/217 ОАО/2006 від 30.11.2006 року, який укладено між ЗАТ „ОТП Банк та ОСОБА_4

Згідно даного договору сторони домовились внести зміни та доповнення до Кредитного договору.

Зокрема п.3.3 Додаткового договору визначено, що на період з 28.08.2008 року до повного виконання Боргових зобовязань за Кредитним договором для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватися фіксована процентна ставка в наступному розмірі 14,49% річних.

За основним кредитним договором №ML-A00/217 ОАО/2006 від 30.11.2006 п.3 була визначена фіксована процентна ставка в розмірі 13,99% річних.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Пунктом 22 Постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто підставою для припинення поруки в порядку ч.1 ст. 559 ЦК України - сукупність двох умов - внесення без згоди поручителя змін до основного зобов'язання та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок таких змін.

Аналогічна позиція висловлена в Постанові ВСУ від 5 лютого 2014 року № 6-160цс13.

Щодо обов'язку суду з'ясувати під час вирішенні спірних відносин обставин дії поруки чи її припинення, то з цього приводу 3 лютого 2016 року Верховним Судом України висловлено правову позицію у постанові у справі № 6-1599цс15. Так, слід дійти висновку про те, що під час вирішення справи про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителів суд повинен перевірити наявність правових підстав для такого стягнення з урахуванням вимог цієї норми.

При цьому звернення особи до суду з позовом про визнання поруки припиненою на підставі статті 559 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору.

За таких обставин, у задоволенні позову ТОВ „ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості необхідно відмовити, оскільки порука у вказаних правовідносинах є припиненою, згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України, так як зобов'язання поруки змінилося без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.

На пiдставi ст.ст. 509,526,530,549,551,553,554,610,625,1046,1048,1049,1050,1054 ЦК Укpаїни, керуючись ст.ст.10,11,60,88,212,214,215,223 ЦПК України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (адреса: 03618, м.Київ, вул..Фізкультури,28Д, ід.код 36789421, р/р 26507002333333 в АТ „ОТП Банк, МФО 300528, заборгованість у сумі 19352,72 дол. США що за курсом НБУ станом на дату розрахунку 26.10.2016року становить 495 332,87 грн. (чотириста девяносто пять тисяч триста тридцять дві грн., 87 коп.) та 7429,99 грн. ( сім тисяч чотириста двадцять девять гривень, 99 коп.) судового збору.

Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» відмовити в задоволенні позову до ОСОБА_2 про солідарне стягнення кредитної заборгованості.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляцiйного суду Рівненської області через Рiвненський мiський суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Тимощук О.Я.