Рішення № 69596085, 14.08.2017, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2326/17

2/357/1666/17

Категорія 30

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Протасова О. М. ,

при секретарі Хрішкова Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 в м.Біла Церква цивільну справу за позовом Заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ОСОБА_1, треті особи Київський обласний військовий комісаріат, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування витрат, які спричинені вчиненням злочину,

В С Т А Н О В И В :

До суду звернувся позивач із позовом про відшкодування витрат, які спричинені вчиненням злочину відповідачем .

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Відповідач ОСОБА_1 був визнаний винуватим та засуджений вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області за скоєння кримінального злочину, передбаченого ст.119 ч.1 КК України.

ОСОБА_1 скоїв злочин, являючись військовослужбовцем, проходив військову службу у військові частині В0849 та вчинив порушення правил поводження зі зброєю, що виразилось у необережному поводженні зі зброєю, в результаті скоєння ним злочину загинув солдат ОСОБА_5, який також являвся військовослужбовцем і також проходив військову службу у військовій частині В0849.

По факту смерті ОСОБА_5 було проведено службове розслідування та встановлено, що ОСОБА_5 загинув під час виконання обов'язків військової служби, а діючим законодавством, зокрема положеннями Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 - Міністерством оборони України, рідним загиблого було виплачено одноразову грошову допомогу, а саме: матері загиблого ОСОБА_3, батьку загиблого ОСОБА_2 та дружині загиблого ОСОБА_4, у сумі 609 000 грн.державних коштів.

Надалі, в позові прокурор зазначає, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані у разі заподіяння з їх вини третім особам шкоди, яку було відшкодовано відповідно до чинного законодавства військовою частиною, зобов'язані відшкодувати її військовій частині у порядку, передбаченому «Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі», затвердженого Постановою Верховної ради України від 23 червня 1995 року та цивільним законодавством України.

До цього ж як підставу своїх вимог, позивач в позові зазначає, що військовою прокуратурою Білоцерківського гарнізону в ході вивчення вищезазначених матеріалів з приводу вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення та наслідків, які настали в результаті його дій - встановлено факт порушення законних інтересів держави в особі Міністерства оборони України, пов»язаних із відшкодування витрат в сумі 609 000 грн., у зв'язку із смертю військовослужбовця військової частини польова пошта В 0849 солдата ОСОБА_5

Міністерство оборони України за правилами ст. 1191 ЦК України має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, оскільки смерть ОСОБА_5спричинена не бойовими діями чи іншими спеціальними умовами військової служби, а незаконними (злочинними) діями ОСОБА_1

За таких підстав, позивач у поданій заяві просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України майнову шкоду, яка спричинена вчиненням злочину в сумі 609000 (шістсот дев'ять тисяч) грн.

Заступник військового прокурора Білоцерківського гарнізону та представник позивача до суду з»явились, у судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити.

Треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4 до суду з»явились, у судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити.

Відповідач у судове засіданні не з'явився, був належним чином повідомлений про день та час судового розгляду, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення - отримав судові виклики особисто,

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10 і 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предметом даного позову являється вирішення питання про відшкодування витрат, які спричинені вчиненням злочину.

Так судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно з копією довідки від 18.07.2017 р., ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку Смілянського ОМВК з 01.03.2017 р., місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.48)

Згідно з копією вироку Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04.02.2016 року, військовослужбовця ОСОБА_1, який перебував на військові службі у військові частині В0849 - визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України (порушення правил поводження зі зброєю) і йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.(а.с.4-8).

Також, зазначеного з вироку суду вбачається, що в результаті вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, загинув гр.ОСОБА_5 який являвся військовослужбовцем, проходив військову службу у військовій частині В 0849 .

Відповідно до довідки на підставі ч.5 ст. 72, КК України ОСОБА_1 звільнено з місць позбавлення волі 14 серпня 2016 р.у зв»язку з його відбуттям. (а.с.9).

Згідно з копією витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі(смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 29.10.2014 року, розглянувши подані документи, комісія прийшла висновку про можливість призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2013 року №975: батьку загиблого ОСОБА_2, матері загиблого ОСОБА_3, та дружині загиблого - ОСОБА_4 внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, солдата ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про смерть. (а.с.14)

Згідно з копією повідомлення Департамента фінансів МО України від 28.02.2017 року, Київського ОВК переказано кошти в сумі 609 000 грн. для подальшого перерахування на рахунок членів сім»ї загиблого ОСОБА_2В.(а.с.10)

Згідно з копією платіжного доручення №59 від 05.11.2014 року,Київським обласним військовим комісаріатом перерахована одноразова грошова допомога у сумі 101 500,00грн. матері загиблого ОСОБА_3 (а.с.11).

Згідно з копією платіжного доручення №60 від 05.11.2014 року, Київським обласним військовим комісаріатом перерахована одноразова грошова допомога у сумі 101500,00грн. батьку загиблого ОСОБА_2 (а.с.12).

Згідно з копією платіжного доручення №61 від 05.11.2014 року, Київським обласним військовим комісаріатом перерахована одноразова грошова допомога у сумі 406 000,00грн. дружині загиблого ОСОБА_4 (а.с.13).

Відповідно до ст. ст. 16, 16-1, 16-2, 16-3, 23 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби. Право на її отримання мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приписами ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно абз. 2 п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.92 передбачено, що з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.

Крім того, п.7 «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі», затвердженого Постановою Верховної ради України від 23 червня 1995 року, передбачено те, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані у разі заподіяння з їх вини третім особам шкоди, яку було відшкодовано відповідно до чинного законодавства військовою частиною, зобов'язані відшкодувати її військовій частині у порядку, передбаченому цим Положенням та цивільним законодавством України.

За вказаних умов Міністерством оборони України відшкодовано завдану шкоду рідним загиблого ОСОБА_5 за його смерть, оскільки той загинув під час виконання обов'язків військової служби.

В той же час Міністерство оборони України за правилами ст.1191 ЦК України має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування оскільки смерть ОСОБА_5 спричинена не бойовими діями чи іншими спеціальними умовами військової служби, а незаконними (злочинними) діями ОСОБА_1

Таким чином, витрати Міністерства оборони України, які були здійсненні при виконанні зобов'язань перед військовослужбовцем ОСОБА_5 в разі його смерті, а саме виплати в сумі 609 000 грн., згідно платіжних доручень №59, №60, № 61 від 5.11.2014 підлягають відшкодуванню за рахунок винної особи ОСОБА_1

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що обставини викладені позивачем в обґрунтування позовних вимог знайшли своє повне підтвердження в матеріалах справи, а тому позов військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, які спричинені вчиненням злочину підлягає задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що позивач, звільнений від сплати судового збору на підставі положень ст..5 ЗУ «Про судовий збір» , притім і відповідач, який являється військовослужбовцем, також на підставі ст.5 ЗУ «Про судовий збір», має пільги щодо сплати судового збору і звільняється від сплати судового збору, тому витрати, пов»язані із розглядом справи в суді необхідно віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 10,11, 14, 60, 61, 64, 88, 209, 212-215, 223 , 224-226 ЦПК України , ст.ст. 22, 1166, 1191 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ОСОБА_1, треті особи Київський обласний військовий комісаріат, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування витрат, які спричинені вчиненням злочину - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) майнову шкоду, яка спричинена вчиненням злочину в сумі 609000( шістсот дев"ять тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд.Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_6