Постанова № 69595766, 12.10.2017, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2624/17

Провадження № 2-а/346/110/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

у складі

головуючого судді Димашка В.П.,

участі секретаря Гайової Г.Ф.

позивача ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коломийського обєднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірною відмови, та зобовязання зарахувати до страхового стажу періоду роботи та зробити перерахунок розміру пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати неправомірною відмову Коломийського обєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо зарахування йому ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи у в/ч А1054 з 01.01.2004 р. по 30.10.2004 р. та здійсненні перерахунку пенсії з 19.02.2017 р. у звязку із збільшенням страхового стаж; зобовязати Коломийське обєднане Управління Пенсійного фонду Івано-Франківської області зарахувати йому ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи у в/ч А1054 з 01.04.2004 р. по 30.10.2004 р.; зобовязати Коломийське обєднане Управління Пенсійного фонду Івано-Франківської області зробити перерахунок розміру пенсії йому ОСОБА_1 з 19.02.2017 р. у звязку із збільшенням страхового стажу.

Вимоги мотивував тим, що до страхового стажу для обчислення пенсії, відповідачем не зараховано період роботи позивача, сторожем у військовій частині, А1054 з 01.01.2004 р. по 30.10.2004 р., що в с. Корнич Коломийського району Івано-Франківської області, в звязку з тим, що у відділі персоніфікованого обліку Коломийського обєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, що призначає пенсію, в базі даних систем персоніфікованого обліку, про суми нарахованої заробітної плати та наявність сплати внесків військовою частиною А1054 на імя ОСОБА_1 за період з 01.01.2004 р. по 30.10.2004р. відсутні.

Вважає, що дії відповідача є неправомірними з наступних підстав.

Відповідно до записів трудової книжки, позивач працював сторожем у військовій частині А02055 (з01.12.1997 р. в/ч А1054) з 18.11.1996р. по 30.10.2004 р. Зазначений страховий стаж підтверджено документально: архівною довідкою Міністерства Оборони України №165 від 24.01.2017 р., в якій значиться, що у військовій частині А3382 (в т.ч. у в/ч А1054) відображено нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за період з квітня по жовтень 2004 р., а також, що позивач працював у військовій частині А02055 (з 01.12.1997 р. в/ч А1054) на посаді сторожа з 18.11.1996 р., звільнений 30.10.2004 р.; архівною довідкою Львівського територіального архівного відділу Міністерства Оборони України №179-2/310 від 02.03.2017 р., у якій зазначено , що в архівних документах військової частини А1043, у якій знаходилась на фінансовому забезпеченні військова частина А 1054, відображено нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за січень березень 2004 р. В графі «Всего начислено» - значиться, що на всі виплати нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України. Довідка про заробітну плату для обчислення пенсії видана на підставі первинних фінансових документів, які знаходяться на зберіганні у Львівському територіальному архівному відділі Міністерства Оборони України; витягом з наказу №198 від 23.10.2004 року про те, що ОСОБА_1 звільнено з роботи з в/ч А1054 з 30.10.2004 р.; довідкою про середню зарплату №654 від 29.10.2004 р., в якій значиться, що із зарплати позивача, коли працював сторожем у в/ч А1054, в період з травня по жовтень місяць 2004 р., відраховувались страхові внески до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття; довідкою про доходи ОСОБА_1 №666 від 29.10.2004 р., в/ч А1054, з січня місяця 1999 р. по жовтень місяць 2004 р..

Отож, він щомісячно втрачає частину пенсії з вини командування в/ч А1054 (яка ліквідована, що підтверджується витягом з наказу №198 від 23.10.2004 р.), так як не було прозвітовано про суми нарахованої заробітної плати та про сплату страхових внесків до Коломийського обєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, що передбачено ч.2 ст. 20 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р.

Ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Отже в його трудовій книжці є відповідні записи про фактичний стаж роботи, який складає 31 рік 10 місяців (382 місяці).

При зверненні із заявою про призначення пенсії до Коломийського обєднаного управління Пенсійного фонду України були надані всі необхідні підтверджуючі документи, але листом №100/ГИ-15 від 26.05.2017 р. Коломийського обєднаного управління Пенсійного фонду України відмовлено зарахувати до страхового стажу позивачу, період роботи сторожем з 01.01.2004 р. по 30.10.2004 р. у в/ч А/1054.

Неправомірна відмова відповідача спростовується архівними документами Міністерства Оборони України №165 від 24.01.2017 р. та №179-2/310 від 02.03.2017 р.. в яких зазначено про нараховану заробітну плату ОСОБА_1 з січня місяця 2004 р. по жовтень місяць 2004 р., а також вказано, що на всі виплати нараховано страхові внески до Пенсійного Фонду України.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та пояснив, що він працював у в/ч сторожем, та отримував зарплату, а відповідач не зараховано цей період у страховий стаж. Форма ОК5 на здана у Пенсійний фонд, а в/ч ліквідована. Що він дійсно працював і отримував зарплату доводиться довідками. Звернувся 19.02 2017 року до пенсійного з вимогою, йому відмовили, а тому з цієї дати просить здійснити перерахунок.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила, оскільки даний період не відображений у індивідуальних відомостях. Визнає той факт, що право на призначення пенсії у позивача виникло з 19 лютого 2017 року, на наступний день після досягнення пенсійного віку.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком з 22.03.2017 року, що підтверджується Пенсійним посвідченням №2086816833 серії ААІ №794360.

Згідно даних трудової книжки виданої на імя ОСОБА_1, його тимчасово було прийнято на посаду сторожа 2 класу у військову частину 02055, наказ №130 від 15.11.1996 року, військова частина перейменована у військову частину А-1054, наказ №138 від 01.12.1997 року, а 30.10.2004 року його було звільнено з роботи у звязку із ліквідацією військової частини, п.1 ст.40 КЗпП України, наказ командира військової частини А-1054 №198 від 23.10.2014 року.

Згідно архівної довідки Міністерства оборони України №165 від 24.01.2017 року, в архівних довідках в/ч В3382 (в тому числі в/ч А1054) відображено нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за період квітень-жовтень 2004 р. ОСОБА_1 працював у в/ч 02055 ( з 1 грудня 1997 року в/ч А1054)на посаді сторожа з 18 листопада 1996 року (наказ №130 від 15 листопада 1996 року). звільнений 30 жовтня 2004 року (наказ №198 від 23 жовтня 2004 року).

Згідно архівної довідки Міністерства Оборони України №179-2/310 від 02.03. 2017 р., в архівних документах військової частини А1043. У якій знаходилась на фінансовому забезпеченні в/частина А1054 відображено нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за січень-березень 2004 р.. Роздавальні відомості в/частини А1054 за квітень-грудень 2004 р. до відділу зберігання не надходили. Суми надані по графі «Всего начислено», на всі виплати нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України.

Згідно довідки про доходи №666 від 29.10.2004 року. дохід ОСОБА_1 за 2004 рік становив 3940, 98 грн.

Як вбачається із довідки про середню заробітну плату №654 від 29.10.2004 року ОСОБА_1, який працював у в/ч А1054 с. Корнич за період травень-жовтень 2004 року, йому була нарахована заробітна плата, з якої сплачені страхові внески.

Згідно витягу з наказу командира військової частини А1054 від 23.10.2004 р. №198 ОСОБА_1, сторожа, звільнено з роботи 30 жовтня 2004 року у звязку з ліквідацією в/ч А 1054 ст. 40 п.1 КЗПП України. Виплачено ОСОБА_1 матеріальну допомогу за 2004 рік, компенсацію за невикористану відпустку з 15.11.2003 р. по 30.10.2004 р. Виплачено вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку.

Як вбачається із листа Коломийського обєднаного управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 26.05.2017 року №100/Ги-15, виходячи з індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) на імя ОСОБА_1. Дані про нарахування заробітної плати по військовій частині А-1054 за період з 01.01.2004 р. по 30.10.2004 р. відсутні. Тому зарахувати даний період роботи до страхового стажу законних підстав немає.

Згідно ч. 1ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 1 та 2ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідност. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п.1 ст. 24 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страховий стаж період (строк) протягом якого особа підлягає загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Таким чином, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством де працює людина, страхувальником сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 1статті 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Крім того, частиною 1статті 12-1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»також передбачено, що Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цьогоЗакону; здійснює контроль, у тому числі спільно з органами доходів і зборів, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

У відповідності до частини 2статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»на кожну застраховану особу відкривається персональна облікова картка.

Отже, ведення персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у відповідності доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»таЗакону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»є виключною компетенцією та обов'язком органів Пенсійного Фонду України, а тому ненадання структурним підрозділом Пенсійного фонду, відповідальним за ведення персоніфікованого обліку, відповідних довідок на підтвердження стажу та заробітної плати, в тому рахунку через відсутність даних у персоніфікованому обліку, особи , яка є застрахованою, при наявності належних доказів сплати усіх відповідних страхових внесків, не може бути підставою для обмеження прав цієї застрахованої особи.

Відповідност. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, так як саме воно нараховує страхові внески із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у в/ч А1054 з 01.01.2004 р. по 30.10.2004 р., а тому зазначений позов слід задовольнити.

На підставі викладеного, відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст.ст.6-12,71,72 КАС України, керуючись ст. ст.158-163,167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Коломийського обєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у в/ч А1054 з 01.01.2004 р. по 30.10.2004 р. та здійсненні перерахунку пенсії з 19.02.2017 р. у звязку із збільшенням страхового стажу.

Зобовязати Коломийське обєднане Управління Пенсійного фонду Івано-Франківської області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у в/ч А1054 з 01.01.2004 р. по 30.10.2004 р.

Зобовязати Коломийське обєднане Управління Пенсійного фонду Івано-Франківської області зробити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з 19.02.2017 р. у звязку із збільшенням страхового стажу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Коломийського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 640 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського Апеляційного Адміністративного суду через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до Львівського Апеляційного Адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення якщо воно не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Димашок В. П.