Ухвала суду № 69594762, 16.10.2017, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 278/2434/17

У Х В А Л А

16 жовтня 2017 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Грубіян Є.О., розглянувши заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнаня права власності, –

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із зазначеною заявою, якою просили визнати за ними в порядку спадкування за законом після смерті матері право власності на майно цілісного майнового комплексу швейної майстерні, що розташований по вул. Островського в с. Іванівка Житомирського району Житомирської області.

Оглянув дану заяву разом з долученими до неї додатками суд дійшов висновку, що провадження у справі, на даний час, не може бути відкрите, а заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Позовна заява повинна містити ціну позову, щодо вимог майнового характеру (п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України). Ціна позову у заявах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Як кореспондується у пункті 16 ПП ВССУ № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17 жовтня 2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ст. 80, п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України такий обов’язок покладається на позивача. Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (ч. 2 ст. 80 ЦПК України).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" від 21 серпня 2014 року оціночною вартістю для нерухомості є її ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав. Підтвердженням такої вартості слугує звіт про оцінку, строк дії якого становить не більше шести місяців з дати оцінки.

У свою чергу, заявниками не надано суду документів щодо оцінки спірного у справі нерухомого майна. Відтак, у зв'язку з відсутністю необхідної оціночної документації, реальну вартість спірного майна визначити неможливо, а отже і неможливо дійти висновку про дійсну ціну позову і, з огляду на це – суму необхідного до сплати позивачем судового збору. Суд вважає, дійти висновку про те, що визначена позивачами ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна не можна.

Поряд з цим суд звертає увагу авторів позову і на наступному.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Всупереч наведеному, до позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору лише одним з позивачів, а саме ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 80, ст. 119, ст. 121 ЦПК України, ПП ВССУ № 10 від 17.10.2014 року, Постанови КМУ № 358 від 21.08.14 року, суддя, –

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнаня права власності - залишити без руху надавши строк у п'ять днів, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків зазначених в ній.

Роз’яснити заявнику, що у випадку неусунення зазначених недоліків заява вважається неподаною та повертається авторові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.О. Грубіян