Ухвала суду № 69592007, 05.10.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/14898/17

Провадження № 1-кс/201/9548/2017

УХВАЛА

05 жовтня 2017 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого слідчого судді Антонюк О.А.

з секретарем Джамаловою С.Г.

за участю:

прокурора Солдатова І.М.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 42017040000000230 від 06.03.2017 клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не маючого, який є фізичною особою підприємцем, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся з клопотанням до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання вказав на те, що у провадженні слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження № 42017040000000230 від 06.03.2017 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України.

У ході розслідування установлено, що ОСОБА_4 24.03.2011 заснував Приватне підприємство «ДСК «Стандарт» (код ЄДРПОУ 37562810), основним видом господарської діяльності якого стала діяльність, повязана із створенням обєктів архітектури (будівництво транспортних споруд).

Виконуючи свої службові обовязки у своєї діяльності ОСОБА_4 керувався Статутом ПП «ДСК «Стандарт», відповідно до якого останній був власником та директором вказаного підприємства, мав такі повноваження: організація та здійснення керівництва оперативною діяльністю Підприємства, забезпечення виконання рішень Власника; представляти Підприємство у відносинах з юридичними і фізичними особами України та інших держав щодо питань діяльності Підприємства в межах своєї компетенції без довіреності; укладати від імені Підприємства договори (угоди); вирішення питань організації господарської діяльності, фінансування, обліку та звітності, зовнішньоекономічної діяльності й інші питання діяльності підприємства

Таким чином, ОСОБА_4, виходячи із обсягу наявних прав і обов'язків, постійно обіймав посаду, пов'язану з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, тобто згідно з положенням ч. 3 ст. 18 КК України, був службовою особою.

У 2016 році ОСОБА_4 з метою особистого збагачення вступив у злочинну змову із своїм братом ОСОБА_5, службовими особами Тернівської міської ради, ОСОБА_6, яку у 2016 році призначив директором ПП «ДСК «Стандарт», та ОСОБА_2, який здійснював технічний нагляд за будівництвом на підставі відповідних договорів, на вчинення умисних особливо тяжких кримінальних правопорушень, повязаних із заволодінням чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинених в особливо великих розмірах за наступних обставин.

Так, у період з 2016 року по теперішній час службові особи Тернівської міської ради, за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, умисно з корисливих мотивів з метою одержання неправомірної вигоди ПП «ДСК Стандарт», надавали переваги при проведенні закупівель на здійснення підрядних робіт з капітального та поточного ремонту будівель, споруд, доріг тощо у м. Тернівка Дніпропетровської області, після чого укладали в особі КП «Тернівське житлово-комунальне підприємство» Тернівської міської ради (далі КП «Тернівське ЖКП») договори на виконання вказаних ремонтних робіт з ПП «ДСК Стандарт».

При цьому, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 за попередньою змовою із службовими особами Тернівської міської ради та ОСОБА_2, під час виконання робіт з ремонту доріг окремих вулиць м. Тернівка, проводили будівельні роботи, які не відповідали вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СниП, стандартам, технічним умовам тощо), а обсяги фактично виконаних робіт значно менші обсягів, визначених проектно-кошторисною документацією та актами виконаних робіт.

У такий спосіб у 2016 році ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 за попередньою змовою ОСОБА_2, який здійснював технічний нагляд за будівництвом та службовими особами Тернівської міської ради, умисно з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, заволоділи грошовими коштами на суму 1219607,2 грн. шляхом зменшення обсягу фактично виконаних робіт «Капітальний ремонт дороги по вул. Гагаріна (від клубу ім. С. Маркова до підвісного мосту) у м. Тернівка Дніпропетровської області» та «Капітальний ремонт дороги вул. Осіння в м. Тернівка Дніпропетровської області», чим завдали збитки територіальної громаді м. Тернівка на вказану суму, що є особливо великим розміром.

Разом з цим, у 2016 році ОСОБА_2 під час здійснення технічного нагляду за будівництвом, за попередньою змовою із директором ПП «ДСК Стандарт» ОСОБА_4, а також ОСОБА_6, ОСОБА_5 та службовими особами Тернівської міської ради достовірно знаючи, що проведені будівельні роботи «Капітальний ремонт дороги по вул. Гагаріна (від клубу ім. С. Маркова до підвісного мосту) у м. Тернівка Дніпропетровської області» та «Капітальний ремонт дороги вул. Осіння в м. Тернівка Дніпропетровської області» не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СниП, стандартам, технічним умовам тощо), а обсяги фактично виконаних робіт менші обсягів, визначених проектно-кошторисною документацією на загальну суму 1219607,2 грн., умисно з корисливих мотивів склали та видали офіційні документи - акт виконаних робіт № 1 від 17.05.2016 та акт виконаних робіт № 1 від 15.11.2016, чим завдали збитки на вказану суму, що є тяжкими наслідками.

У ході розслідування 03.10.2017 ОСОБА_2 затримано у порядку ст. 208 КПК України та 04.10.2017 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.

В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2 тримання під вартою у звязку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, на його задоволенні наполягав.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили відмовити в задоволенні клопотання, та просили обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження № 42017040000000230, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, вважає, що клопотання є таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 06.03.2017 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017040000000230 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться:

1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2. наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор;

3. недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обовязково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть предявлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких обєктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Окрім того, 04 жовтня 2017 року ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні інкримінованого йому злочину.

Таким чином, доводи захисників щодо недоведеності обґрунтованості підозри у вчиненні інкримінованому ОСОБА_2 злочинів не можуть бути прийняті до уваги у звязку з вищенаведеним. Також, приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії»зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Також на думку суду, доведеними є ризики, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, такі як можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний не визнає своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, може вживати будь-яких заходів для введення слідства в оману та спотворювання всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в разі неможливості вчинення таких дій, може покинути місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання.

Слідчим та прокурором доведено і недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, так як підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, що підтверджується копією пред'явленої йому підозри. Не зважаючи на те, що підозрюваний раніше не судимий, однак скоєний ним злочин є особливо тяжким, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до дванадцяти років, своєї вини у вчиненому не визнає, тому перебуваючи на волі може, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового слідства, а також вплинути на свідків з метою уникнення покарання або взагалі знищити, пошкодити ти спотворити документи та речі, які мають суттєве значення для проведення досудового слідства та встановлення істини по справі.

Разом з тим, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, суд вважає необхідним визначити заставу в сумі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4 строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою є 02 грудня 2017 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_2 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 480 000 гривень, ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_2 з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя О.А. Антонюк